Ухвала

13 жовтня 2023 року

місто Київ

справа № 2-2181/11

провадження № 61-5592ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у провадженні за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів з вирішення справи по суті

У жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» (далі - ПАТ «Ерсте Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2011 року позов ПАТ «Ерсте Банк» задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за договором кредиту у розмірі 437 698,23 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2011 року рішення суду Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2011 року змінено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за договором кредиту у розмірі 365 754,01 грн, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 47 847,85 грн та пеню у розмірі 24 096,36 грн.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2011 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» на відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 1 700,00 грн, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн.

14 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - ТОВ «Спектрум Ессетс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача Акціонерного товариства «Фідобанк», яке є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено

Замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2011 року у справі № 522/2181/11 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: з ПАТ «Ерсте Банк» на ТОВ «Спектрум Ессете».

Обставини подання заявницею касаційної скарги

15 квітня 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на ухвалу Приморського апеляційного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, просила оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, у якому заявниця посилалася на те, що копію оскаржуваного судового рішення її представник отримав 23 березня 2022 року засобами електронного зв`язку. Також зазначала, що у зв`язку з небезпекою, викликаною масованим ракетним та авіаційним обстрілом м. Миколаєва, касаційну скаргу вона надіслала простим поштовим відправленням.

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишено без руху.

Верховний Суд констатував, що касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду апеляційної інстанції, тому, заявниця, з метою усунення недоліків мала належно обґрунтувати із підтвердженням доказами наявність обставин непереборної сили, які стали перешкодою у вчиненні нею процесуальних дій щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з часу складення його повного тексу - 14 березня 2022 року.

У червні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із заявою, в якій повідомила, що зазначену касаційну скаргу вона направила до суду 29 березня 2022 року засобами поштового зв`язку простим листом, тобто у межах передбаченого законом тридцятиденного строку з дня складення повного тесту рішення апеляційного суду.

Проте зазначені обставини заявницею не підтверджено жодними доказами.

Верховний Суд виходив з того, що ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою засобами поштового зв`язку 15 квітня 2023 року, що випливає з відміток на конверті, у якому надіслана касаційна скарга. Зокрема, на конверті зазначено відправника - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 та міститься відтиск штемпеля Миколаївського поштового відділення з датою «15.04.2023».

Зазначений відтиск штемпеля поштового відділення із визначенням дати є чітким та не зумовлює подвійного (іншого) читання та розуміння.

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2023 року продовжено заявниці строк для усунення недоліків, а саме для підтвердження наведених нею обставини, щодо подання касаційної скарги 29 березня 2022 року, зокрема шляхом звернення до поштового відділення, яке здійснювало пересилання зазначеного поштового відправлення, з відповідним запитом про надання інформації, або подання інших доказів на підтвердження зазначеної обставини (дати направлення касаційної скарги).

Короткий зміст заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків, обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження

21 серпня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із заявою, в якій стверджувала, що касаційну скаргу вона надіслала до суду 29 березня 2022 року засобами поштового зв`язку простим листом, тобто у межах передбаченого законом тридцятиденного строку з дня складення повного тесту рішення апеляційного суду. В цей день, внаслідок ракетного обстрілу у м. Миколаєві не працював інтернет, були перебої з електроенергією. Їй невідомо з яких причин на конверті проставлено дату відправлення 15 квітня 2023 року і де знаходився вказаний конверт протягом року з дня подання касаційної скарги.

Для з`ясування обставин та часу відправлення поштової кореспонденції 29 березня 2022 року Верховний Суд у вересні 2023 року звернувся до Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») зі запитом про надання відповідної інформації.

У жовтні 2023 року АТ «Укрпошта» надіслало до Верховного Суду відповідь, згідно з якою, надати запитувану судом інформацію неможливо, ОСОБА_1 направила поштову кореспонденцію простим поштовим відправленням, шлях проходження та вручення якого не фіксується у системі АТ «Укрпошта».

Мотиви з яких виходить Верховний Суд, вирішуючи клопотання заявниці про поновлення строку на касаційне оскарження

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Перевіряючи наведені заявницею причини пропуску строку на касаційне оскарження в ухвалі від 08 травня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд встановив, що оскільки повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року складено 14 березня 2022 року, то останнім днем тридцятиденного строку для подання касаційної скарги є 13 квітня 2022 року.

Касаційна скарга подана засобами поштового зв`язку 15 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку понад один рік.

Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані твердження заявниці про те, що касаційну скаргу вона подала 29 березня 2022 року з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинам третьою, четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху, та надалі продовжуючи їй строк на усунення недоліків, Верховний Суд неодноразово роз`яснював заявниці положення процесуального закону, якими врегульовано строки подачі касаційної скарги. Зазначав про необхідність надати докази на підтвердження її доводів про те, що касаційну скаргу вона подала ще 29 березня 2022 року.

Натомість у поданих на усунення недоліків заявах ОСОБА_1 посилається на одні й ті ж обставини, а саме, що внаслідок ракетного обстрілу у м. Миколаєві 29 березня 2022 року не працював інтернет, були перебої з електроенергією. Їй невідомо з яких причин на конверті проставлено дату відправлення 15 квітня 2023 року і де знаходився вказаний конверт протягом року з дня подання касаційної скарги.

Водночас доказів на підтвердження неналежного відправлення поштової кореспонденції, неможливості здійснення указаних дій чи будь-яких інших підстав невідправлення її касаційної скарги Миколаївським поштовим відділенням АТ «Укрпошта» саме 29 березня 2022 року заявниця не надала.

Посилаючись на те, що вона зверталася до Миколаївського поштового відділення 54022 щодо обставин проставлення штаму із датою відправлення на простому поштовому відправленні, заявниця не надала будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.

Зі змісту частини третьої статті 13 ЦПК України випливає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Діючи на власний розсуд, ОСОБА_1 з часу залишення касаційної скарги без руху (08 травня 2023 року) до жовтня 2023 року, не вчинила будь-яких дій, спрямованих на з`ясування обставин направлення її поштової кореспонденції до Верховного Суду, а лише надіслала три заяви про усунення недоліків, які фактично містять посилання на одні й ті ж обставини, які не підтверджені будь-якими доказами.

В ухвалі від 08 травня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху Верховний Суд відхилив посилання заявниці на введення в Україні воєнного стану, як причину пропуску строку на подання касаційної скарги, зазначивши, що сам по собі факт запровадження в Україні обмежень, пов`язаних з воєнним станом в Україні, не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок цього запровадження та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом процесуального строку.

Суд роз`яснив заявниці, що встановлений законом (судом) строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні.

Заявниця не довела, що саме введення в Україні воєнного стану спричинило пропуск строку для подання касаційної скарги більше ніж на рік.

Заявниця також наполягає на тому, що касаційну скаргу вона подала саме 29 березня 2022 року, тобто у межах строку, передбаченого законом.

Водночас такі її твердження спростовуються як змістом відміток на конверті, у якому надіслана касаційна скарга, про що зазначено вище, так і змістом самої касаційної скарги.

Зокрема, у касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій посилається на неврахування судами висновку Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Водночас повний текст зазначеної постанови, а відповідно, й висновок, який цитує заявниця у касаційній скарзі, оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 28 квітня 2022 року, тобто на місяць пізніше від зазначеної заявницею дати подання касаційної скарги.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд констатує, що ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року лише 15 квітня 2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Ураховуючи, що заявниця достовірно знала про розгляд справи судом, не довела наявність обставин непереборної сили, за наявності яких суд може поновити строк на касаційне оскарження після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain»).

Висновки

Оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, не довела наявність обставин непереборної сили, за наявності яких суд може поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись частиною третьою 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у провадженні за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

О. В. Ступак