ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27 вересня 2023 року                                                 Справа №  915/570/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., секретар судового засідання Степанова І.С., розглянувши справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", код 31319242 (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а), яку пред`явлено до відповідача приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", код 30083966 (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 18), про стягнення грошових коштів у сумі 528995,78 грн.

За участю:

представника відповідача - адвоката Вірченко І.П.

Рух справи.

14.04.2023 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

18.04.2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 24.05.2023 року.

24.05.2023 року судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

30.05.3023 року ухвалою суду повідомлено учасників у справі про призначене підготовче засідання на 06.07.2023року.

06.07.2023 року суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 22.08.2023 року.

22.08.2023 року судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з повітряною тривогою.

22.08.2023 року ухвалою суду повідомлено сторін про призначене судове засідання із розгляду справи по суті на 27.09.2023року.

27.09.2023 року  судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заяви по суті.

Позивач просить суд вирішити спір і стягнути з відповідача грошові кошти за несвоєчасне виконання умов мирової угоди у загальному розмірі 528995,78 грн., з яких: 91485,74 грн. - 3% річних; 437510,04 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 7934,94 грн. позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.11.2021 року у справі № 915/624/21, здійснював чергові платежі з порушенням визначених графіком термінів. Станом на 10.04.2023 року здійснив оплат на загальну суму 9485895,18 грн. Розмір простроченої заборгованості за графіком становить 606474,80 грн. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідач правом надання відзиву не скористався.

Заяви і клопотання учасників.

06.06.2023 року відповідач надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі № 915/624/21 від 16.11.2021 року щодо заяви приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" про відстрочення виконання мирової угоди.

06.07.2023 до суду від позивача надійшли пояснення, в яких позивач заперечує проти клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

22.08.2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява, в якій останній визнає позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

22.08.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить  розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вказано у ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами дослідження письмових доказів судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2021 року у справі № 915/624/21 затверджено мирову угоду, укладену 15.11.2021 року між обласним комунальним підприємством “Миколаївоблтеплоенерго” (позивач) та приватним акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” (відповідач).

Згідно п. 3 мирової угоди сторони дійшли згоди, що відповідач визнає свої зобов`язання по сплаті суми боргу на момент укладення цієї мирової угоди, яка складає 16026020,36 грн. (основний борг) та 121771,56 грн. (судовий збір).

Відповідно до п.4 мирової угоди, відповідач зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в п. 3 мирової угоди, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка відповідача на поточний рахунок позивача частинами (щомісяця по 672824,74 грн. протягом січня 2022 року - грудня 2023 року), не пізніше останнього числа місяця, відповідно до визначного графіка погашення заборгованості.

Відповідно до п. 9 мирової угоди, за відсутності заборгованості (прострочення сплати) по платежах поточного місяця та попередніх місяців відповідно до п. 4 цієї мирової угоди, відповідач має право дострокового погашення заборгованості, строк погашення якої не настав.

Згідно п.10 мирової угоди, у випадку, якщо у відповідача існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідно до п.12 мирової угоди за невиконання умов цієї мирової угоди сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Сторони погодили, що укладаючи мирову угоду, вони підтверджують, що мирова угода:

- укладена в добровільному порядку, її умови є зрозумілими, відповідають волевиявленню сторін;

- сторони, підписуючи мирову угоду, заявляють про те, що у процесі її укладення діяли в межах наданих повноважень без порушення прав та інтересів третіх осіб. Наслідки укладання мирової угоди сторонам відомі та зрозумілі;

- з моменту набрання чинності цієї мирової угоди спір між сторонами є остаточно врегульованим. Жодних інших компенсацій, розрахунків, виплат сторони не проводять ( п.14 мирової угоди).

Згідно п. 15 мирової угоди, мирова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та затвердження господарським судом і діє до повного виконання ними своїх обов`язків за цією мировою угодою.

Мирова угода набрала законної сили.

До позову позивачем додано платіжні доручення:

- платіжне доручення № 263 від 27.01.2022 року на суму 672824,74 грн.;

- платіжне доручення № 264 від 27.01.2022 року на суму 121771,56 грн.;

- платіжне доручення № 701 від 29.03.2022 року на суму 672824,74 грн.;

- платіжне доручення № 702 від 30.03.2022 року на суму 672824,74 грн.;

- платіжне доручення № 835 від 27.04.2022 року на суму 672824,74 грн.;

- платіжне доручення № 325 від 16.02.2023 року на суму 672824,74 грн.;

- платіжна інструкція № 159883 від 07.04.2023 року на суму 6000000,00 грн.

Станом на 10.04.2023 року відповідачем здійснено оплат на загальну суму 9485895,18 грн.

Платежі на виконання мирової угоди здійснювалися відповідачем з порушенням строків, визначених графіком.

Розмір простроченої заборгованості складає 606474,80 грн.

Предметом спору у даній справі є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання умов мирової угоди.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу яких один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вона підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання умов мирової угоди позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 91485,74 грн. та інфляційні витрати у розмірі 437510,04 грн. згідно наявних у матеріалах справи розрахунків.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Враховуючи викладене та взявши до уваги визнання позову відповідачем, позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до приписів частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" та статті 130 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на визнання відповідачем позову, позивачу слід повернути з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 3967,47 грн., решту судового збору у сумі 3967,47 грн., слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", код 30083966 (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 18), на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", код 31319242 (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а), грошові кошти в сумі 528995,78 грн. (п`ятсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 78 коп. а також 50% судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, що дорівнює 3967,47 грн.

3. Повернути з державного бюджету приватному акціонерному товариству "Миколаївська теплоелектроцентраль", код 30083966 (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 18) 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що дорівнює 3967,47 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2023 року.

Суддя                                                                                               А.П. Алексєєв