ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/3848/23Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/817/904/23 Доповідач - Дикун С.І.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів -  Гірський Б. О., Костів О. З.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника позивачів — адвоката Фільварочної О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/3848/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Фільварочна Ольга Борисівна на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, постановлену суддею Дзюбичем В.Л., -

                        В С Т А Н О В И В:           

       У лютому 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди.

       Ухвалою Тернопільсього міськрайонного суду Тернопільської області провадження у справі №607/3848/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди – зупинено до набрання законної сили вироком у кримінальній справі 607/10245/22 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст.286 КК України, яка перебуває у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Дзюбановський Ю.І.).

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Фільварочна О.Б. просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 серпня 2023 року та постановити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд помилково зупинив провадження у даній справі, оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розі ляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

       Зазначає, що предметом позову у даній справі є шкода, спричинена внаслідок ДТП, яка відбулась 21.01.2022 року за участю автомобіля Toyota Camry, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ-21101-125-51, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якої водій останнього та в подальшому пасажир - ОСОБА_5 померли.

       Питання чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою можуть бути встановлені в ході розгляду даної справи на підставі доказів, долучених до матеріалів.

       Посилається на те, що неправомірність дій ОСОБА_6 , цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована відповідачем, спричинення шкоди життю потерпілої та причинний зв`язок між ними та смертю останньої можуть бути встановлені в ході розгляду даної справи, водночас не має правового значення наявність вини у вчиненні кримінального правопорушення.

       Вважає, що в ході розгляду даної справи може бути встановлена наявність відсутність чи неправомірність дій іншого водія, зокрема на підставі висновку №СЕ-19/120-22/9664-ІТ від 28.04.2023 у кримінальному провадженні №12022210000000014, а також чи сукупними діями обох водіїв, в такому випадку вони відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК України несуть солідарну відповідальність.

       Вказує, що будь-які докази судом не дослужувались, висновки суду щодо об`єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили вироком у кримінальній справі № 607/10245/22 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України ґрунтується на припущеннях та є передчасними, а наявні у матеріалах докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

       У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права . Суд першої інстанцї вірно зазначив, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди є двоє водіїв, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , та беручи до уваги, що відповідно до положень cm. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено, в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії цією особою, суд вважав, що вирішення даної справи є неможливим до набрання законної сили вироку у кримінальній справі 607/10245/22 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України.

       Оскільки позовні вимоги полягають у тому, що 21.01.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Сатгу», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «ВАЗ -21101-125-51», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 за даним фактом було відкрито кримінальне провадження №12022210000000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 286 КК України.

Зазначає, що на даний момент кримінальна справа № 607/10245/22 перебуває на розгляді в суді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області , вирок у справі не ухвалений, у даній кримінальній справі №607/10245/22 в процесі судового розгляду встановлюються всі обставини ДТП та інші обставини, які мають значення для вирішення цієї справи, в тому числі, дії учасників дорожньо-транспортної пригоди та обставини її настання.        

       На підставі вищенаведеного вважає, що результат розгляду кримінальної справи №607/10245/22 за ч.3 ст.286 КК України (вирок) матиме суттєве значення для вирішення цивільної справи №607/3848/23 відносно правомірності позовних вимог про стягнення шкоди зі Страховика.

       Представник позивачів в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, зіславшись на викладені у ній доводи

       Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим на електронну адресу про день та час розгляду справи, зазначену у матеріалах справи, не з`явився.        

       Враховуючи вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає неявку учасників у судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

       Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

       Судом встановлено, що предметом розгляду цієї справи є вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

       Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває на розгляді кримінальна справа №607/10245/22 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст. 286 КК України, цивільно-правова відповідальність якого, як власника транспортного засобу, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування».

       Суд врахував, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди є водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та взяв до уваги, що відповідно до положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, в той час, як вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а тому суд вважає, що вирішення даної справи є неможливим до набрання законної сили вироку у кримінальній справі 607/10245/22 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України.

       Зупиняючи провадження у даній справі, суд керувався п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України.

       Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

       Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини(факти),які є предметом судового розгляду (ст. 251 ч.1 п.6 ЦПК України).

       Обов`язковою підставою для відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є встановлення судом факту протиправності дії заподіювача шкоди. До подібних висновків дійшов ВС України у постанові від 03.12.2014 року у справі №6-183цс14.

       Частиною 2 ст.1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких – і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

       Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається.        

       Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

       Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

       Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

       Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України №6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

       Визначаючи наявність підстав, передбачених нормами ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті шість частини першоїстатті 251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

       Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

       Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

       Обов`язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. покладається на володільця джерела. Правила частини другої статті 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

       З огляду на викладене, відсутність рішення за результатами розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

       Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі №544/858/19.

       На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність судового рішення в кримінальному провадженні, яким встановлена вина водія у вчиненні ДТП, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дородньо-транспортної пригоди.

       Крім того, зупиняючи провадження у справі, суд не зазначив, в чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої.

       Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що рішення Тернопільського міськрайонного суду за результатами розгляду справи №607/15916/21, буде мати суттєве значення для вирішення спору між сторонами у даній справі.

       Суд не зазначив в оскаржуваній ухвалі, що наявні в матеріалах справи докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

       Суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст.263-264 ЦПК України, на наведені вище норми закону та обставини справи належної уваги не звернув, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.

       Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 376 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України).

       Згідно п.4 ч.1ст.379 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо останній порушив норми матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

       Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у даній справі з підстав п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, порушив норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Керуючись ст.ст.251, 376, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                      П О С Т А Н О В И В:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

       Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 серпня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

       Повний текст постанови складено 18 жовтня 2023 року.

Головуюча                                                                         Дикун С.І.        

Судді:                                                                         Гірський Б.О.

                                                                                Костів О.З.