ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 року                                Чернігів                              Справа № 620/11325/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі також – Укртрансбезпека, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.03.2023 № 357274 у сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що  оскаржувана постанова є протиправною, оскільки транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення не належить позивачу. Крім того, при оформлення документів, на підставі яких винесена спірна постанова,  відповідачем допущені помилки, що є неприйнятним.

10.08.2023 ухвалою суду розгляд справи призначено в поряду спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Державною службою України з безпеки на транспорті подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки  позивач порушив вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Щодо акту додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2023 №349320,  то в ньому дійсно після прізвища « ОСОБА_2 » помилково зазначено « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_4 », оскільки ці дані взяті з наданої водієм товарно-транспортної накладної, де ФОП ОСОБА_5 з РНОКПП НОМЕР_1 зазначена як замовник (платник) та вантажоодержувача. Іншими словами, головний спеціаліст в ході написання акту помилково глянув не в ту графу і почав вписувати після прізвища ОСОБА_2 дані ФОП ОСОБА_5 , після чого, виявивши помилку за прізвищем додав ініціали « ОСОБА_1 » Дані факти підтверджуються доданими до акту матеріалами. Також в акті зазначений і власник транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію, а саме: ФОП ОСОБА_6 . Водій ОСОБА_7 з актом ознайомлений, про що свідчать зазначені ним пояснення «Немає чіп-картки» та особистий підпис. Будь-яких зауважень до процесу перевірки та щодо виявлених порушень водій не зазначив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою – підприємцем з 26.06.2018 по 28.07.2023 за основним видом діяльності – 49.41- вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується витягом з ЄДР (а.с.14).

Відповідно до договору позички транспортного засобу від 23.12.2022, ФОП ОСОБА_6 передала у безоплатне тимчасове користування ОСОБА_1 транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи.

31.01.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_2 . Перевезення здійснювались  автомобільним перевізником ОСОБА_8 на замовлення  ФОП ОСОБА_5 , що підтверджується копією ТТН від 30.01.2023 № ЦБ-00000076 (а.с. 13)

За результатами перевірки складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2023 року №349320, в якому зазначено, що у водія відсутні карта водія та роздруківка даних роботи тахографа, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт.  Також у зазначеному акті після прізвища « ОСОБА_2 » зазначено « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_4 ».

Водій ОСОБА_7 з актом ознайомлений, про що свідчать зазначені ним пояснення «Немає чіп-картки» та особистий підпис. Будь-яких зауважень до процесу перевірки та щодо виявлених порушень водій не зазначив.

20.02.2023 позивачу та ФОП ОСОБА_6 направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 15.03.2023 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи. Повідомлення про розгляд справи позивачем отримане 23.02.2023, про що свідчить зворотнє повідомлення, тобто завчасно до початку розгляду справи. ФОП ОСОБА_6 повідомлення про розгляд справи отримала 22.02.2023.

15.03.2023, у приміщенні територіального органу Укртрансбезпеки, заслухавши пояснення представника позивача, керівник територіального органу Укртрансбезпеки  зазначив, що позивач, в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», є перевізником і, відповідно, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв згідно пункту 1.4 поширювало свою дію на дане перевезення, тому позивач був зобов`язаний дотримуватись його вимог, що в даному випадку не доведено. За таких обставин, відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.03.2023 № 357274 у сумі 17000,00 грн .

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозить небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

 Отже, виходячи зі змісту цієї норми Закону, перелік документів, які повинний мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Так,  наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 6.1 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі – Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування га використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, та поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385, ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі); пункту 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; пункту 3.1 Інструкції № 385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР; пунктів 3.5 та 3.6 Інструкції № 385, перевізники  забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія  протягом 12 місяців з  дати  останнього  запису, а протоколи  перевірки  та  адаптації  тахографа  до транспортного засобу,  свідоцтва про повірку  -  протягом  одного  року  з  дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів   праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в  разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами  та згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи  тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) ( 994_016 ); наявності та цілісності таблички  тахографа  та  його  пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа  знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності  проведення  перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку  водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом  3.3 цього розділу,  або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації  тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі – Порядок № 1567), виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в рейдовому акті з посиланням на порушену норму.

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. При цьому Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Докази щодо дотримання вказаних вимог законодавства  про автомобільний транспорт позивачем суду не надано.

У справі, що розглядається, контролюючим органом на підставі акту від 31.01.2023 № 3499320  винесено оскаржувану постанову від 15.03.2023 № 357274.

Позивач, як на підставу протиправності оскаржуваної постанови, посилається на помилки, допущені при оформленні акті перевірки від 31.01.2023 № 3499320. Проте слід зауважити, що формальні недоліки при оформленні актів перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом господарювання порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої.

Отже враховуючи, що судом встановлено порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, спірна постанова відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті вул. Перемоги, 14,м. Київ,01135 код ЄДРПОУ 39816845.  

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2023 року.

Суддя                                                                                           І.І. Соломко