ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2489/23

Провадження №1-кс/477/1048/23

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

03 жовтня 2023 року                                                                 місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді застави в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152040000008 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такої, що народилася у м Вознесенськ Миколаївської області, працює на посаді керуючої справами виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, проживає в АДРЕСА_1 , у зареєстрованому шлюбі не перебуває, не судиму,

підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2023 року старший слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваній у кримінальному провадженні №42023152040000008 від 19 січня 2023 року ОСОБА_4 у виді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень з покладенням певних обов`язків.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023152040000008 від 19 січня 2023 року, яке об`єднане з кримінальними провадженнями №42023152040000014 від 28 лютого 2023 року та №12023150000000053 від 09 лютого 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п`ятою статті 191, частиною першою статті 309 КК України.

У вказаному об`єднаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру за частиною п`ятою статті 191 КК України.

На думку слідчого необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та з метою уникнення покарання може виїхати до іншої країни чи непідконтрольної Україні території. Також, слідчий у поданому клопотанні вказує, що ОСОБА_4 з метою прикриття своєї незаконної діяльності, шляхом погроз та іншими способами може незаконно впливати і схиляти співробітників до незаконних дій, які можуть безпідставно виправдовувати підозрювану, в тому числі, схиляти їх до знищення або спотворення документів, які мають доказове значення в кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 177 КПК України. Крім того, слідчий у поданому клопотанні посилається на наявність ризику, передбаченого пунктами 3 та 4 частини першої статті 177 КПК України, відповідно до якого ОСОБА_4 , з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, займаючи посаду керуючої справами виконавчого комітету Вознесенської міської ради Вознесенського району Миколаївської області, може незаконно впливати на співробітників міської ради, які, в силу виконання своїх функціональних обов`язків, знаходяться в залежності від неї, з метою залякування та надання органу досудового розслідування неправдивої інформації, що виправдовує її, або відмовитися надавати показання. На даному етапі досудового розслідування вживаються заходи до встановлення інших осіб, які ще не допитані, за результатами розсекречення матеріалів НСРД, останні будуть допитані як свідки щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_4 , дізнавшись про здобуті в ході досудового розслідування докази на обґрунтованість її підозри та виявлені під час слідства обставини злочину, в тому числі, що наявні у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, може вживати заходи до перешкоджання досудового розслідування. В підтвердження наявності ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, слідчий у поданому клопотанні посилається на те, що оскільки дії ОСОБА_4 мають систематичний характер заволодіння коштами місцевого бюджету за рахунок коштів, направлених на оборону та допомогу ЗСУ, шляхом завищення вартості придбаного товару, то вказані обставини свідчать про те, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

З урахуванням особи ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, а також враховуючи той факт, що вчинення злочину супроводжувалося негативним враженням від безладдя та безкарності, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно- політичну ситуацію в державі та проведення бойових дій на території України, слідчий вважав необхідним визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму.

При цьому більш м`які запобіжні заходи в світлі конкретних обставин справи не здатні у повній мірі нівелювати наведені у цьому клопотанні ризики та не забезпечать дієвості кримінального провадження як це може бути при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, коли невиконання підозрюваною встановлених обов`язків може стати приводом для звернення в дохід держави та зарахування застави до спеціального фонду Державного бюджету.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала доводи, викладені у клопотанні, та просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави та покласти на підозрювану відповідні обов`язки. Указувала про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого. Зазначила, що ризики є необґрунтованими, оскільки вона як посадова особа обмежена у виїзді за кордон, всі матеріали, що стосуються кримінального провадження вилучені органом досудового розслідування, вона співпрацює зі слідством, просила врахувати її матеріальний стан, наявність на утриманні матері, а також її стан здоров`я, мало мобільний спосіб життя внаслідок перенесеного захворювання та застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Захисник підозрюваної – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вказував можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, оскільки ризики, що заявлені слідчим є необґрунтовані.

Заслухавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2023 року, що підтверджується витягом з ЄРДР №42023152040000008 від 19 вересня 2023 року.

Згідно постанови прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_14 від 11 серпня 2023 року указане вище кримінальне провадження об`єднане з кримінальними провадженнями, внесеними до ЄРДР за №12023150000000053 від 09 лютого 2023 року та за №42023152040000014 від 28 лютого 2023 року.

У цьому об`єднаному кримінальному провадженні 04 травня 2023 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та 08 вересня 2023 року ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру за частиною п`ятою статті 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у період часу з січня 2023 року по 17 березня 2023 року, діючи згідно з розробленим злочинним планом, поєднаним єдиним злочинним умислом, відповідно до визначених кожному з них злочинних функцій, всупереч інтересам Вознесенської міської територіальної громади в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області та її виконавчого комітету, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, бажаючи настання негативних наслідків, шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , вчинили розтрату чужого майна, яке ввірене особі та перебуває у її віданні - коштів місцевого бюджету Вознесенської міської ради Миколаївської області, чим завдали територіальній громаді міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради матеріальну шкоду на загальну суму 1 088 266 грн.

Тим самим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 своїми умисними діями, що виразилися у розтраті чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало у її віданні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах ймовірно вчинила злочин, передбачений частиною п`ятою статті 191 КК України.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною першою статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини першої статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11 січня 2012 року №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частинами четвертою та п`ятою статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За частиною шостою статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (частина одинадцята статті 182 КПК).

Відповідно до частини сьомої статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною першою статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, дане кримінальне провадження №42023152040000008 знаходиться на стадії досудового розслідування та в ньому проводиться рід слідчих дій, направлених на встановлення тих чи інших обставин, що підтверджують чи спростовують встановлені досудовим розслідування факти.

Згідно з долученими до клопотання матеріалами, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КПК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, повідомленням УСБ України в Миколаївській області №64/20-944 від 09 лютого 2023 року про виявлене кримінальне правопорушення; відповіддю УСБ України в Миколаївській області №64/20-1578 від 09 березня 2023 року, з додатками, на виконання доручення слідчого, в якому вказані обставини закупівлі причепів автомобільних та зберігання за адресою розташування КП «Санітарна очистка міста»; відповіддю УСБ України в Миколаївській області №64/20-3106 від 19 квітня 2023 року, на виконання доручення слідчого, в якому вказані особи причетні до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; відповіддю ГУ Державної казначейської служби України у Миколаївській області №04-06/1-06/2253 від 01 травня 2023 року, відповідно до якої отримано виписку по рахунку виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області № НОМЕР_1 за період з 01 січня 2023 року по 01 травня 2023 року, відповідно до якої здійснено оплату по договору купівлі-продажу №11 від 09 березня 2023 року, на суму 1 516 140 грн. та договору купівлі-продажу №15 від 15 березня 2023 року, на суму 1 259 300 грн.; протоколом обшуку від 04 травня 2023 року, відповідно до якого за результатом проведення обшуку за адресою розташування Вознесенської міської ради Вознесенського району Миколаївської області: Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1, виявлено та вилучено, з поміж іншого договори купівлі-продажу №№10, 11, 12, 13 від 09 березня 2023 року, №15 від 15 березня 2023 року, лист військової частини НОМЕР_2 з резолюціями ОСОБА_12 « ОСОБА_4 , ОСОБА_13 »; протоколом обшуку від 04 травня 2023 року, відповідно до якого за результатом проведення обшуку за адресою розташування приватного підприємства «МЕНАДА»: Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, вул. Київська, 190/1, виявлено та вилучено, з поміж іншого, договори купівлі-продажу №№10, 11, 12, 13 від 09 березня 2023 року №15 від 15 березня 2023 року, №17 від 16 березня 2023 року, №18 від 17 березня 2023 року на закупівлю товарів укладені між Виконавчим комітетом Вознесенської міської ради Миколаївської області та ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 ; висновком експерта №CE19/115-23/5884 АВ від 26 квітня 2023 року та висновком експерта №CE19/115-23/6617 АВ від 17 червня 2023 року, за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість товару – Напівпричіп спеціалізований – Тип: Н/ПР-платформа, Модель-STRA 5-5362, Марка – «Goldhofer», Колір – жовтий, Рік випуску – 1990 рік., станом на 09 березня 2023 року та 17 березня 2023 року складає – 827 145 грн.; висновком експерта №CE19/115-23/6108-ЕК від 05 травня 2023 року, за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого вартість товару – Напівпричіп спеціалізований – Тип: Н/ПР-платформа, Модель-STRA 5-5362, Марка – «Goldhofer», Колір – жовтий, Рік випуску – 1990 рік, не відповідає вартості зазначеної у договорі №11 від 09 березня 2023 року на суму 688 995 грн.; висновком експерта №CE19/115-23/5854 АВ від 26 квітня 2023 року та висновком експерта №CE19/115-23/6612 АВ від 12 червня 2023 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість товару – Причіп А8-4621, станом на 15 березня 2023 року складає – 155 579 грн. (загальна вартість товару за 7 шт. – 1 089 179 грн. (155 597 грн.*7 шт.); висновком експерта №CE19/115-23/6185-ЕК від 04 травня 2023 року, за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого вартість товару – Причіп А8-4621, не відповідає вартості зазначеної у договорі №15 від 15 березня 2023 року на суму 170 121 грн.; висновком експерта №CE19/115-23/6628-ТВ від 15 травня 2023 року за результатами проведення товарознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість товару – камера нічного бачення для авто «COVA-UA 9.0.6.», станом на 09 березня 2023 та 17 березня 2023 складає – 6 800 грн. (загальна вартість товару за 30 шт. – 204 000 грн. (6 800 грн.*30 шт.); висновком експерта №CE19/115-23/6613 АВ від 12 червня 2023 року за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість товару – Причіп КРД 050108-50, станом на 09 березня 2023 року та 17 березня 2023 року складає – 48 650 грн. (загальна вартість товару за 7 шт. – 340 550 грн. (48 650 грн.*7 шт.); протоколом допиту свідка помічника начальника зв`язку військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_17 від 24 травня 2023 року, який показав, що здійснити оплату абонентської плати за послуги системи супутникового зв`язку (Інтернет) «Starlink» наперед, більш ніж на 1 місяць, наперед не має технічної можливості. Однак, є можливість отримання послуг з відстрочкою платежів строком до 3 місяців. Крім цього, приблизно 01-02 квітня 2023 року начальник відділу цивільно-військового співробітництва військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_18 повідомив, що волонтери здійснять оплату за послуги 20-ти систем супутникового зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В подальшому, кошти від волонтерів надсилав громадянин України ОСОБА_19 , а ОСОБА_15 йому не відомий; протоколом допиту свідка начальника групи цивільно-військового співробітництва військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_18 від 24 травня 2023 року, який показав, що приблизно у квітні 2023 року йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що за отримані військовою частиною НОМЕР_3 систем супутникового зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » кошти надасть організація яка займається питанням переведення коштів за абонпакети; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06 липня 2023 року у ФОП ОСОБА_15 , який не надав документи зазначені в ухвалі слідчого судді у зв`язку з їх вилученням у ПП «МЕНАДА»; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06 липня 2023 року у ФОП ОСОБА_16 , яка не надала документи зазначені в ухвалі слідчого судді у зв`язку з їх вилученням 04 травня 2023 року під час обшуку у ПП «МЕНАДА»; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19 липня 2023 року у ТОВ «КОРІДА-ТЕХ», в ході якого виявлено, з поміж іншого, інформацію та документи, які надсилались з електронної пошти особи – ОСОБА_20 та зазначенням «З повагою ПП «МЕНАДА»; протоколом допиту свідка фінансового директора ТОВ «КОРІДА-ТЕХ» ОСОБА_21 від 19 липня 2023 року, яка показала, що ні ОСОБА_15 , ні ОСОБА_11 , ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_8 їй особисто не відомі. З ОСОБА_15 20 лютого 2023 року укладено договір поставки причепів КРД-050108-50 у кількості 7 шт., однак особисто його не бачила; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10 липня 2023 року у ТОВ «ПРАГМАТЕК», в ході якого виявлено, з поміж іншого, договір купівлі-продажу №034/03-33 від 13 березня 2023 року між ТОВ «ПРАГМАТЕК» та ФОП ОСОБА_15 , на купівлю причепів А8-4621 у кількості 7 шт. на суму 1 057 000 грн.; протоколом допиту свідка виконавчого директора ТОВ «ПРАГМАТЕК» ОСОБА_22 , який показав, що він особисто не знає про умови придбання 7-ми причепів А8-4621, однак як йому стало відомо від менеджера ТОВ «ПРАГМАТЕК» ОСОБА_23 , який консультував з приводу придбавання останніх, ОСОБА_23 . ОСОБА_15 не знає та з останнім з приводу придбавання причепів А8-4621 ніколи не спілкувався. Йому телефонував представник Вознесенської міської ради, однак особистих даних не називали, а також жінка яка представилась як Тетяна, к.н.т. НОМЕР_4 , яка повідомляла, що знає про умови придбання причепів А8-4621 у кількості 7 шт. обговорені з представником Вознесенської міської ради та хотіла б здійснити придбавання таких причепів через фізичну особу-підприємця, документи якого скине окремо. Після чого, 10 березня 2023 року скинула копії документів ФОП ОСОБА_15 на електронну пошту ТОВ «ПРАГМАТЕК». Крім цього, ОСОБА_24 повідомила, що придбавання причепів здійснюється для ЗСУ, а тому ОСОБА_23 запропонував придбати причепи по зменшеній сумі, а саме замість 161 000 грн. по 156 000 грн. за 1 причеп. Крім цього, поставка причепів здійснювалась 1 раз, а оформлення документів було здійснено на 2 доставки з м. Луцьк Волинської області до м. Вознесенськ Миколаївської області, у зв`язку із тим, що ОСОБА_24 прохала виготовити документи на 2 доставки; матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, тощо, які у своїй сукупності, свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй злочину.

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

З урахуванням вищевикладеного, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваною ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваної ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або вказували на не обґрунтованість повідомленої підозри.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого зокрема підозрюється ОСОБА_4 , передбачене частиною п`ятою статті 191 за класифікацією статті 12 КК належить до особливо тяжких кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачає можливість покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

За практикою ЄСПЛ, ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчого обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обґрунтованим ризик втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду підозрюваної ОСОБА_4 .

Ризик незаконного впливу на свідків слідчим обґрунтовується посиланнями на те, що ОСОБА_4 тривалий час обіймала та на даний час обіймає посаду керуючої справами виконавчого комітету Вознесенської міської ради Вознесенського району Миколаївської області, та розуміючи, що значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є діючими або колишніми працівниками міської ради зможе вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними необхідних для неї показань або ж їх ненадання, перекручування чи спотворення дійсних обставин справи.

На даному етапі кримінального провадження ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження, й тому, заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (стаття 23, 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

За таких обставин, з урахуванням стадійності кримінального провадження слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваною ОСОБА_4 на осіб, які були раніше та є на даний час її підлеглими та свідками в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Крім того належними є також доводи слідчого і про наявність ризику щодо знищення чи спотворення речей та документів з огляду на можливість підозрюваної ефективно використовувати своє службове становище, авторитет та адміністративний вплив на посадових осіб міської ради з цією метою.

За цих же обставин, реальним є ризик щодо можливості підозрюваної перешкоджати кримінальному провадженню і іншим чином.

Також, оскільки підозрювана ОСОБА_4 на даний час не позбавлена організаційно-розпорядчих функцій, визначених змістом її посадової інструкції, та може продовжити виконувати свої посадові обов`язки та вчинити аналогічні злочини, або продовжити вчинення цього ж кримінального правопорушення, що свідчить про реальність ризику передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_4 , з урахуванням наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку останньої, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Розмір застави повинен бути визначений із врахуванням особи підозрюваної, її активів, тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчого, слідчий суддя вважає, що наведені обставини свідчать про високий ступінь наявних ризиків того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків, й при цьому судом оцінена наявність обставин, які за статтею 178 КПК повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема міцність її соціальних зв`язків, наявність в неї на утриманні матері, наявність постійного місця роботи, стан здоров`я тощо.

При цьому визначення розміру застави віднесено до виключної компетенції слідчого судді, з огляду на що доводи слідчого щодо можливості визначення застави підозрюваному у певному розмірі не є наперед прийнятною для слідчого судді.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням досліджених доказів, пояснень підозрюваної щодо її майнового стану, стану її здоров`я, потребу у лікуванні, наявності у неї на утриманні матері відсутні підстави для визначення розміру застави максимальному розмірі визначеному межами статті 182 КПК, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу належить задовольнити, із визначенням суми застави у 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить на теперішній час 2684 гривень), тобто грошовий еквівалент розміру застави складе 268400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, запобігання ризикам та не є явно непомірним для неї з огляду на ймовірний масштаб кримінально караних дій у вчиненні яких остання підозрюється, її роль у вчиненні цих дій.

При цьому, внаслідок існування ризиків слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, згідно із частиною сьомою статті 194 КПК, але у будь-якому випадку не більше ніж на строк досудового розслідування, тобто у даному випадку строк дії обов`язків слід визначити до 04 листопада 2023 року включно.

Керуючись статтями 131-132, 176-179, 182, 193, 194, 205, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави.

Визначити заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.

Покласти на строк до 04 листопада 2023 року в межах строку досудового розслідування на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки:

– прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

– повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;

– не відлучатися із Вознесенського району Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

– утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, в тому числі, з числа співробітників Вознесенської міської ради та її виконкому, експертами, за виключенням випадків участі у проведенні слідчих дій, у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження;

– здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави вона зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, слідчому судді. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що   ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваної та її явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Миколаївської обласної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023152040000008 та слідчих, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ                                 ОСОБА_25

Повний текст ухвали оголошено

06 жовтня 2023 року о 12 годині 00 хвилин.