Справа №295/7348/22

Категорія  67

2-др/295/39/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2023 року м. Житомир

       Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої – судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря – Кирийчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способів участі батька у вихованні й спілкуванні з малолітньою дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 21.09.2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способів участі батька у вихованні й спілкуванні з малолітньою дитиною задоволено частково. Зобов`язано матір дитини ОСОБА_2 не чинити перешкод батькові дитини ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді спілкування через засоби аудіо- та відеозв`язку (Скайп (Skype), Вайбер (Viber) тощо) та телефонного зв`язку щодня, а також у виді систематичних побачень з дитиною з 14-00 год. до 17-00 год. у першу та третю суботи місяця, з 12-00 год. до 15-00 год. у другу та четверту неділі місяця й у день народження дитини в присутності матері з урахуванням віку та стану здоров`я дитини, її режиму, потреб та інтересів. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

В ухваленому судом рішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу не вирішено.

29.09.2023 року позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, розмір якої обумовлений договором про надання правової допомоги від 15.11.2022 року, укладеним між ним та адвокатом Демчик Н.О., та згідно долученого до заяви копії укладеного між ним та адвокатом Лук`янець Л.О. договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 року.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився, причин неявки до суду не повідомив. Його представник надала до суду заяву з проханням проводити судове засідання за її відсутності.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог заяви, а також представник відповідача просила залишити без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України з огляду на не надіслання позивачем третій особі копії заяви про ухвалення додаткового рішення всупереч абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

Суд, заслухавши відповідач та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст. 135 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 137 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі № 826/1216/16, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 року в справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 року в справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року в справі № 910/3929/18 та інших.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року в справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року в справі № 904/4507/18).

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року в справі № 280/2635/20 сформулював висновок про те, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Судом встановлено, що 08.12.2021 року між позивачем та адвокатом Лук`янець Л.О. було укладено договір про надання правової допомоги № 25/21, за п. 1.1 якого адвокат зобов`язався надати правову допомогу ОСОБА_1 у межах питань щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, який було припинено згідно укладеної ними угоди від 10.11.2022 року. Суд не приймає до уваги зазначений договір та понесені на його виконання позивачем витрати, так як він не є належним доказом понесення позивачем витрат у справі, яка розглядалася, а стосується іншого позову - визначення місця проживання малолітньої дитини.

15.11.2022 року між позивачем та адвокатом Демчик Н.О. укладено договір про надання правової допомоги від 15.11.2022 року на ведення адвокатом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способів участі батька у вихованні й спілкуванні з малолітньою дитиною, що перебувала в провадженні Богунського районного суду міста Житомира.

Розмір гонорару адвоката погоджений між сторонами в п. 3.2 договору, відповідно до якого клієнт зобов`язався оплачувати участь адвоката в судовому засіданні в розмірі 2000,00 грн за кожне судове засідання та додаткові витрати, пов`язані з написанням заяв, клопотань, скарг за домовленістю.

За результатами надання правової допомоги 22.09.2023 року сторонами договору складено акт виконаних робіт у справі № 295/7348/22 та підписаний ними. Підписанням акту вони засвідчили повний та остаточний розрахунок клієнта та адвоката за вказаним договором, що в загальній сумі становить 20000,00 грн.

У розрахунку та детальному описі робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 15.11.2022 року міститься інформація про те, що вартість участі адвоката в судових засіданнях, які відбувалися в приміщенні Богунського районного суду міста Житомира, а саме 19.12.2022 року, 08.02.2023 року, 18.05.2023 року, 18.07.2023 року та 21.09.2023 року, становить 10000,00 грн, вартість складання письмових пояснень, клопотань та заяв в ході розгляду справи становить 8000,00 грн та вартість промови в судових дебатах становить 2000,00 грн, а також загальна вартість наданої правничої допомоги за ведення даної справи в суді складає 20000,00 грн.

З огляду на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову, виходячи зі складності справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність адвокатських витрат до предмету спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Водночас суд не знаходить підстав для залишення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення без розгляду відповідно до заявленого в судовому засіданні представником відповідача клопотання, оскільки абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України стосується лише тих заяв і клопотань, які подаються на стадії виконання судового рішення, проте заява про ухвалення додаткового рішення до них не відноситься.

Керуючись ст. ст. 135, 137, 141, 183, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про залишення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення без розгляду відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Третя особа: виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування (адреса: 10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625).

Повний текст рішення суду складено 20.10.2023 року.

Суддя                                                                                                         Л.М. Семенцова