ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9111/23 Справа № 225/4045/21 Суддя у 1-й інстанції - Челюбєєв Є.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23 жовтня 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд  у складі судді Зубакової В.П.,  ознайомившись із апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 05 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.9 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

При цьому, незалежно від того, яку заяву, скаргу чи питання було вирішено судом першої інстанції, ухвала за результатами розгляду цієї заяви, скарги чи питання оскаржується через подання апеляційної скарги зі сплатою судового збору у загальному порядку, якщо в особи відсутні відповідні пільги.

Приписами статей 3 та 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги для сплати судового збору, а також визначені об`єкти, за які не справляється сплата судового збору. Разом з тим, вказаними нормами не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Зазначеним нормативним актом передбачені підстави для звільнення осіб від сплати судового збору, а також підстави для відстрочення або розстрочення його сплати.

До аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 року у справі № 280/4372/18.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок за наступними реквізитами:

Одержувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101 

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) 

Код банка отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA658999980313191206080004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101, _______________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги підлягає обов`язковому поданню до суду апеляційної інстанції за адресою: 50007, м.Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників,31.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, яке мотивоване тим, що він інвалідом ІІ групи та, у зв?язку із збройною агресією Російської Федерації, був змушений евакуюватися із постійного місця проживання до іншого регіону України, що вплинуло на розмір його доходів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз частин першої, другої статті 8 Закону України “Про судовий збір” дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя – рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені позивачем ОСОБА_1 обставини не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення  сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від  05 вересня 2023  року  - відмовити.

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від  05 вересня 2023  року  - залишити без руху, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: