ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2007 Справа № А31/380-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнєєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Яцина О.І.( дов. № 56 від 29.01.07 р.);
від відповідача: Попов О.О.( дов. № 9224 від 10.10.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.06 року у справі № А31/380-06
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Укрелектрочермет” м.Дніпропетровськ
до Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м.Дніпропетровськ
про оскарження дій
В С Т А Н О В И В :
Господарський суд Дніпропетровської обл., постановою від 29.11.2006 р. у справі № А31/380-06 (суддя Мороз В.Ф.), яка була підписана 25.12.06 р. і оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ, задовольнив позов Закритого акціонерного товариства “Укрелектрочермет” м.Дніпропетровськ до Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м.Дніпропетровськ.
Вказаною постановою господарський суд визнав дії Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” неправомірними.
Зобов’язав Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за Закритим акціонерним товариством “Укрелектрочермет” право власності на перший поверх прибудованого приміщення по вул. Дарницька, 4 у м.Дніпропетровську.
Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” не погодилося з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і відмовити позивачу у позові, так як вважає що суд першої інстанції поверхово та не всебічно розглянув справу, а отже прийняв невірну постанову.
Відповідач зазначає в апеляційній скарзі, що ним було відмовлено позивачу у виконанні його замовлення з тих підстав, що з наданих документів неможливо встановити які саме приміщення вказані в рішенні суду від 01.10.02 р., та на які саме приміщення визнається право власності за позивачем; що в матеріалах інвентаризаційної справи відомості щодо нежитлових приміщень загальною площею 161 кв. м та 123,5 кв. м відсутні.
Скаржник зазначає, що первинна технічна інвентаризація спірного нерухомого майна уповноваженим Державою органом –бюро технічної інвентаризації відбулася лише 16.12.94 р., тобто після затвердження акту державної приймальної комісії рішенням Виконкому Дніпропетровської міської ради від 30.11.94 р. за № 1239.
У своїй заяві на адресу міського голови від 28.02.01 р. № 172/1 (п.2.3) позивач стверджує, що будівництво прибудови закінчилося лише у 1995 році і вона має загальну площу 289,6 кв.м : “Таким чином, прибудова...має площу на 128,6 кв. м більше ніж зазначено у Акті державної комісії від 24.11.94 р.”. У цій же заяві (п.2.4) позивач стверджує, що після проведення у 1996 році технічної інвентаризації зазначеної прибудови, загальна площа склала 289,6 кв. м (площа першого поверху –145,9 кв. м та площа другого поверху –143,7 кв.м).
Також у матеріалах справи знаходиться рішення арбітражного суду Дніпропетровської обл. 28.12.98 –11.01.99 р. по справі № Д1-91 та постанова Вищого арбітражного суду України від 21.07.99 р., в яких, зокрема, зазначається таке: “В результате судебного разбирательства установлено, что спорное имущество списало со свого баланса ЗАО “Укрелектрочермет” в декабре 1994 года... Таким образом ... распорядился не принадлежащим ему имуществом”.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги і залишити постанову господарського суду Дніпропетровської обл. від 29.11.06 р. по даній справі без змін, так як вважає апеляційну скаргу необґрунтованою.
ЗАТ “Укрелектрочермет” зазначає в запереченні, що підприємство володіє і користується нежитловим приміщенням по вул. Дарницькій, 4 з 1983 року, що згідно рішення виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 30.11.94 р. № 1239 було прийнято в експлуатацію 10-ти поверховий житловий будинок № 4 по вул. Дарницькій в м. Дніпропетровську у складі якого є не житлове прибудоване приміщення, площею 161 кв. м.
Право власності на вказаний об’єкт підтверджується: рішенням виконкому Ради народних депутатів № 1239 від 30.11.94 р., рішенням № Н4/36 господарського суду Дніпропетровської обл. від 01.10.02 р., постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду № 02-5/5-21/101(Н4/36) від 10.12.02 р., в яких встановлено площу прибудованого приміщення в розмірі 161 кв.м.
У відповідності до Додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.
Позивач зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що з наданих документів не можливо встановити які саме приміщення вказані в рішенні суду від 01.10.02 р., та на які саме приміщення визнається право власності за позивачем.
Згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, п.1.6 передбачає, що реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, у тому числі щодо обмірів площі приміщень, готуються БТІ. Таким чином у 1994 році було введено в експлуатацію 10-ти поверховий житловий будинок та нежитлове прибудоване приміщення, а у 2002 році визнано право власності на нього. Крім того, у рішенні № Н4/36 господарського суду Дніпропетровської обл. від 01.10.02 р. чітко визначено, на яке саме приміщення визнано право власності.
Враховуючи вище викладене, позивач зазначає, що відповідач необґрунтовано посилається на рішення арбітражного суду Дніпропетровської обл. по справі № Д1-91 та постанову Вищого арбітражного суду України від 21.07.99 р., тому, що це рішення було винесено раніше ніж встановлено право власності на прибудоване приміщення за ЗАТ “Укрелектрочермет”.
Позивач вважає, що дії відповідача порушують права підприємства на власність, передбачені Конституцією України, Цивільним Кодексом України та Законом України “Про власність” і не дають змоги вільно володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.02.07 р. до 01.03.07 р. до 11 год. 20 хвилн.
01.03.07 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у запереченні на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визначення та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності (п.1.1.).
Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації незалежно від форм власності (п.1.3).
Згідно з п.1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти.
Підстави для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно передбачені у п.3.3 вказаного Тимчасового положення, в тому числі відмовляється у реєстрації прав на нерухоме майно, якщо:
- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншим актам чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
- не проведено інвентаризаційних робіт.
ЗАТ “Укрелектрочермет” 21.06.2006 р. звернулося до КП ДМБТІ з заявою про реєстрацію прав власності на перший поверх прибудованого приміщення по вул. Дарницька,4 в м.Дніпропетровську, площею 161 кв.м та 123,5 кв.м.
Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що до заяви у якості правовстановлювального документа позивачем були надані: рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 01.10.02 р. по справі № Н4/36 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду, відповідно яким за позивачем було визнано право власності на нежитлове прибудоване приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Дарницька, 4 у складі: 161 кв. м нежитлового приміщення, введеного в експлуатацію рішенням Дніпропетровського міськвиконкому від 30.11.1994 р. № 1239 та 123,5 кв. м невведенного в експлуатацію нежитлового приміщення.
05.07.2006 р. КП ДМБТІ (а.с.12) відмовило позивачу у реєстрації прав власності на вищевказане нерухоме майно, так як подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме: не можливо визначити які саме приміщення вказані в рішенні господарського суду Дніпропетровської обл. від 01.10.2002 р., та на які саме приміщення визнається право власності за ЗАТ “Укрелектрочормет”, а також у зв’язку з тим, що в матеріалах архівної справи відомості щодо нежитлових приміщень загальною площею 161 кв. м та 123,5 кв. м відсутні.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що первинна технічна інвентаризація спірного нерухомого майна уповноваженим Державою органом –бюро технічної інвентаризації відбулася лише 16.12.94 р., тобто після затвердження акту державної приймальної комісії рішенням Виконкому Дніпропетровської міської ради від 30.11.94 р. за № 1239.
У своїй заяві на адресу міського голови від 28.02.01 р. № 172/1 (п.2.3) позивач стверджує, що будівництво прибудови закінчилося лише у 1995 році і вона має загальну площу 289,6 кв.м, “Таким чином, прибудова...має площу на 128,6 кв. м більше ніж зазначено у Акті державної комісії від 24.11.94 р.”. У цій же заяві (п.2.4) Позивач стверджує, що після проведення у 1996 році технічної інвентаризації зазначеної прибудови, загальна площа склала 289,6 кв. м (площа першого поверху –145,9 кв. м та площа другого поверху –143,7 кв.м).
Також у матеріалах справи знаходиться рішення арбітражного суду Дніпропетровської обл. 28.12.98 –11.01.99 р. по справі № Д1-91 та постанова Вищого арбітражного суду України від 21.07.99 р., в яких, зокрема, зазначається таке: “В результате судебного разбирательства установлено, что спорное имущество списало со свого баланса ЗАО “Укрелектрочермет” в декабре 1994 года... Таким образом ... распорядился не принадлежащим ему имуществом”.
Задовольняючи позов, господарський суд зобов’язав КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за Закритим акціонерним товариством “Укрелектрочермет” право власності на перший поверх прибудованого приміщення по вул. Дарницька, 4 у м.Дніпропетровську, але не врахував, що у наданих на реєстрацію правовстановлювальних документах відсутні розміри та номери окремих приміщень, інші індивідуальні ознаки, що унеможливлювало реєстрацію об’єкта нерухомості і було обґрунтованою підставою відмови у державній реєстрації в силу п.1.6 та 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Оскаржувана постанова підлягає скасуванню, так як суд при винесенні постанови неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції визнав встановленими, що відповідно до статті 202 КАСУ є підставою для скасування постанови.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м.Дніпропетровськ задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2006 р. у справі № А31/380-06 скасувати.
Відмовити Закритому акціонерному товариству “Укрелектрочормет” м.Дніпропетровськ у позові.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий Л.О. Лотоцька
Судді: Р.М. Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
02.03.07 р.