Справа № 740/4010/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/711/23

Категорія - ч.1 ст. 162 КК України. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю сторін кримінального провадження

захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

прокурора ОСОБА_7

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференції, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023275380000363 від 08 червня 2023 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 липня 2023 року,

щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Сумської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого 19 жовтня 2022 року вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн.,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_9 засуджений за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом повного приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2022 року в виді штрафу в розмірі 1020 грн. та остаточно ОСОБА_9 визначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та штраф в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок суду в частині покарання у виді штрафу в сумі 1020 гривень суд ухвалив рішення виконувати самостійно.

Судом ОСОБА_9 визнаний винуватим у тому, що 08 червня 2023 року, близько 16 год. 40 хв., реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел на незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, а саме до домогосподарства та приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , де зареєстрована та проживає ОСОБА_10 , діючи умисно, всупереч волі користувача, маючи прямий умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла та іншого володіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, відкрив механічний запираючий пристрій на хвіртці та проник на територію господарства АДРЕСА_2 , яке йому не належить та не перебуває у його користуванні, тим самим вчинив проникнення до іншого володіння останньої, після чого, шляхом відкриття незамкнених на запираючий пристрій вхідних дверей, незаконно увійшов до житлового будинку, розташованого на території домогосподарства, який йому не належить та не перебуває в його користуванні, де був виявлений користувачем будинку ОСОБА_10 , тим самим вчинив проникнення до житла потерпілої.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_9 , просить вирок суду змінити через неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, призначене ОСОБА_9 покарання та за ч. 1 ст. 162 КК України з обмеження волі замінити на штраф в розмірі 850 гривень, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду від 19.10.2022 та остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень.

Мотивує тим, що призначаючи ОСОБА_9 покарання, суд не врахував положення ч. 3 ст. 61 КК України, якою передбачено, що обмеження волі не застосовуються до осіб, що досягли пенсійного віку.

Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час постановлення вироку він досяг пенсійного віку, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, застосований закон, який не підлягав застосуванню, у зв`язку з чим вирок суду підлягає зміні.

У зміненій апеляційній скарзі прокурор просив застосувати принцип складення покарань за правилами ч.1 ст. 71 КК України, а не відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив призначити ОСОБА_9 покарання у виді штрафу як єдиний вид покарання, який може бути йому призначений, з урахуванням того, що він досяг пенсійного віку за правилами ч.1 ст. 71 КК України, яку застосував суд першої інстанції, захисника, яка погодилася з апеляційною скаргою прокурора та просила про її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_9 в незаконному проникненні до житла та іншого володіння потерпілої ОСОБА_10 , відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, які учасниками кримінального провадження не оскаржуються, а тому колегію суддів не перевіряються.

Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції відбувався за правилами ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України в спрощеному провадженні.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 413 КПК України визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню, та неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Положення ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначають вік пенсіонера, відповідно до яких особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто станом на 24 жовтня 2023 року йому вже виповнилось 63 роки 10 місяців, тобто є особою, яка досягла пенсійного віку, отже суд був позбавлений підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, як про це слушно зауважив прокурор.

З цих підстав, відповідно до ст. 408 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки становище обвинуваченого, не погіршується.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 408, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 липня 2023 року щодо ОСОБА_9 в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 162 КК України покарання в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2022 року та остаточно ОСОБА_9 призначити покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

У решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_4