Справа № 161/15370/23 Провадження №33/802/627/23 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В.

Доповідач: Борсук П. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року                                                                 місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П. П., з участю секретаря Хомік В. О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Манькута Т. В., особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.09.2023 о 00 год 17 хв у м. Луцьку на вул. Стрілецькій, 31 керував транспортним засобом марки Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у визначеному законом порядку на місці зупинення транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alkotest Drager 7510ARLM 0455, результат – 0,47%, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9А ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржене судове рішення необґрунтованим та незаконним. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом повністю проігноровано аргументи, які були наведені в клопотанні про закриття кримінального провадження від 19.09.2023, та озвучені в судовому засіданні.

При цьому судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що поліцейські не здійснювали зупинки транспортного засобу, а підійшли уже до припаркованого автомобіля, який не здійснював рух. Вказує, що в ході спілкування з працівниками поліції він поводився у відповідності до виниклої обстановки, на усі запитання давав адекватні відповіді, тобто поведінка цілком відповідала обстановці. Також, апелянт акцентує увагу на тому, що його підпис в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі з результатами згідний не свідчить про його згоду, оскільки працівник поліції запевнив його, що цей підпис буде підтверджувати сам факт використання приладу, а не згоду з результатом.

Також, апелянт вважає, що судом не взято до уваги факт не роз`яснення йому прав і обов`язків під час складання протоколу, та не було забезпечено реальне право на захисника.

ОСОБА_1 посилається, що під час проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими було допущено численні порушення, зокрема, він неодноразово звертався з вимогою пред`явити документи на прилад Драгер, та його прохання було проігноровано, також він не був відсторонений від керування транспортним засобом.

На переконання  ОСОБА_1 , оскаржена постанова з врахуванням наведених ним доводів підлягає скасуванню, оскільки факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП є недоведеним належними та допустимими доказами. Провадження у справі щодо  ОСОБА_1  просить закрити у зв`язку ізвідсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , його захисника та особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ААБ №274676 від 05.09.2023, чек-результатом тесту №416 від 05.09.2023, направленням на огляд водія, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, довідкою про відсутність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, рапортом, відеозаписами та іншими матеріалами справи.

Посилання, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про недоведеність вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зауваження до протоколу відсутні.

Голослівними є покликання апелянта, що його підпис не може свідчити про згоду з результатом огляду, оскільки працівники поліції його запевнили, що ставлячи підпис він підтверджує сам факт використання приладу Драгер, а не погоджується з результатом. Поведінка ОСОБА_1 зафіксована відеозаписом вказує, що він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, здійснював активні, свідомі та вольові дії, розумів ситуацію, у якій опинився, будь-кого тиску зі сторони працівників поліції не зафіксовано, тому немає підстав робити висновок, що ОСОБА_1 не розумів наслідків вчиненого ним правопорушення та вчинених ним дій під час документування правопорушення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, а саме щодо факту зупинки транспортного засобу, апеляційний суд звертає увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Крім того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Під час апеляційного перегляду справи особа, яка склала протокол ОСОБА_2 надала пояснення щодо обставин справи. Зокрема, ОСОБА_2 вказав, що патрулюючи під час комендантської години помітив транспортний засіб, який повернув з кільця на вул. Стрілецьку та на відеозаписі з відеореєстратора зафіксовано рух вказаного автомобіля. Після зупинки транспортного засобу та під час спілкування з ОСОБА_1 було підтверджено факт керування останнього, оскільки на запитання поліцейського про причини перебування на вулиці в комендантську годину ОСОБА_1 вказав, що їде від дівчини.

Крім того, працівник поліції надав пояснення щодо причин проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 двічі, та вказав, що дана обставина виникла у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 вказівок необхідних для отримання результату з приладу Драгер. Тобто ОСОБА_1 вперше коли проходив огляд не видихував необхідної кількості повітря для того, щоб прилад Драгер виконав аналіз.

Також у матеріалах справи наявні роздруківка з газоаналізатора «Alcotest №7510» №0455 від 05.09.2023, відповідно до якої встановлено, що вміст алкоголю становив 0,47 проміле, яка містить підпис про ознайомлення ОСОБА_1 та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів де в графі з результатом згідний стоїть підпис ОСОБА_1 .

В апеляційному суді сторона захисту стверджувала, що працівниками поліції був порушений порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, однак, такі доводи не знайшли свого підтвердження, враховуючи таке.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 9.11.2015, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008.

Пунктом 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, передбачено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Однак, частиною 2 статті 266 КУпАП, до якої внесені зміни Законом України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться у присутності двох свідків тільки у випадку коли неможливе застосування поліцейським технічних засобів відеозапису.

Матеріалами стверджено, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зафіксований технічними засобами відеозапису, на яких чітко вбачається  факт проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager «Alcotest №7510» та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. У зв'язку з вказаним, твердження апелянта про порушення порядку медичного огляду на стан сп`яніння, є безпідставним.

Відеозаписи, прикріплені до матеріалів справи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.

Не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, всупереч ст. 266 КУпАП, жодним чином не спростовує правильність висновків суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що поліцейські не роз`яснили особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, права, передбачені ст. 268 КУпАП, то вони є голослівними, оскільки у відповідній графі протоколу: «гр-ну (ці) ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Луцькому міськрайонному» наявний підпис ОСОБА_1 , що свідчить про ознайомлення правопорушника із його правами.

Що стосується інших посилань в апеляційній скарзі, то вони мають формальний характер, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому, суд керується висновком Європейського суду з прав людини, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п.58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Наведене у своїй сукупності свідчить про правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тоді як наведені апеляційні доводи, свого підтвердження, в ході їх перевірки апеляційним судом, не знайшли.

А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена постанова судді щодо ОСОБА_1 - без змін.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2023 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.

Суддя Волинського апеляційного суду                                        П. П. Борсук