ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/9423/22 пров. № А/857/18779/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:                              Довгополова О.М.,

суддів:                                                  Гудима Л.Я., Качмара В.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі № 380/9423/22 за адміністративним позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя (судді) в суді першої інстанції Гавдик З.В.,

справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження,

місце ухвалення рішення м. Львів,

повний текст рішення складено 20 грудня 2022 року.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( далі – ФОП ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області ( далі – ГУДПС), в якому просив – визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.06.2022 року №00044120901, яким на позивача накладено штраф.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року позов задоволено.

Рішення мотивоване тим, що з урахуванням факту скасування постанови, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення, яким застосовано до позивача фінансові санкції відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 6800,00 грн, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав, передбачених чинним законодавством, для прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з огляду на отримання від Франківської районної адміністрації Львівської міської ради матеріалів, а саме копії протоколу про адміністративне правопорушення від 04.01.2022 та постанову про адміністративне правопорушення від 27.01.2022 №16, відповідач мав достатні підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 01.07.2021 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивачу видана ліцензія від 26.07.2021 №13050308202104894 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04.01.2021 серії ВАБ №791350 продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 04.01.2022 о 22:20 здійснила продаж слабоалкогольного напою, а саме пиво «Гараж» з вмістом алкоголю 6%, чим порушила рішення Львівської міської ради.

27.01.2022 адміністративна комісія при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради відносно ОСОБА_2 прийняла постанову №16 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13600,00 грн. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_2 04.01.2022 о 22:20 год. перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . здійснила продаж слабоалкогольного напою «Гараж» з вмістом алкоголю 6%, чим порушила ч.2. ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Франківська районна адміністрація Львівської міської ради листом від 28.04.2022 №35-вих-29907 скерувала вказані матеріали (протокол про адміністративне правопорушення від 04.01.2021 серії ВАБ №791350 та постанову від 27.01.2022 №16 про притягнення до адміністративної відповідальності) до відповідача.

На підставі матеріалів Франківської районної адміністрації №35-вих-29907 від 28.04.2022 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00044120901 від 23.06.2022, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 6800 грн.

Не погодившись з такими діями відповідача позивачка звернулася з позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України встановлені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (тут і надалі – в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон №481/95-ВР).

Згідно з частиною 9 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Ухвалою Львівської міської ради від 11.03.2019 №4710 «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного)» встановлено заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) у стаціонарних об`єктах торгів та тимчасових спорудах, за винятком закладів ресторанного господарства, з 22:00год. до 10:00год.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм згаданого Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 згаданого Закону - 6800 гривень.

Згідно із частиною 4 статті 17 Закону № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою згаданої статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі – Порядок № 790).

Відповідно до пункту 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Аналіз наведених норм права вказує, що податковий орган є контролюючим органом, якому надано право застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил роздрібної торгівлі алкогольними виробами (пиво алкогольне) неповнолітній особі. Водночас, суд звертає увагу на те, що межі компетенції податкового органу полягають виключно у застосуванні фінансових санкцій, а не у встановленні правопорушення, покладеного в основу цього застосування.

Судом з матеріалів справи вбачається, що постановою №16 адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.01.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 встановлено, що продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ) 04.01.2022 о 22:20 здійснила продаж алкогольних напоїв, чим порушила вимоги ухвали Львівської міської ради від 11.03.2019 №4710, та відповідно вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначеною постановою громадянку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 13600,00 грн.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 11.08.2022 у справі №465/3129/22 позов ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови задоволено. Постанову від 27 січня 2022 року №16 адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч.2 ст.156 КУпАП скасовано.

Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 76 КАС України вказує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як встановлено судом, Рішення Франківського районного суду м. Львова від 11.08.2022 у справі №465/3129/22, яким скасована постанова №16 адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.01.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, набрало законної сили, таке рішення має преюдиційне значення при встановленні фактів судом.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стала постанова №16 від 27.01.2022, яка, у свою чергу, скасована рішенням Франківського районного суду м. Львова від 11.08.2022 у справі №465/3129/22.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 25.01.2019 по справі № П/808/175/14, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі № 380/9423/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар