УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №275/354/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.263 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді         ОСОБА_2 ,

суддів:         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретарів         ОСОБА_5 ,

прокурора         ОСОБА_6 ,

обвинуваченого         ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12022060420000090 за апеляційною скаргою прокурора Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2023 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канчагай Алма-Атинської області, з неповною середньою освітою, приватного підприємця, який депутатом та інвалідом не являється, одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Вважає вирок суду незаконним через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на правильність його висновків. Вказує, що суд взяв до уваги одні докази та відкинув інші, не навівши відповідних мотивів, а також посилається на те, що висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності, що призвело до ухвалення незаконного вироку.

Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Вироком  Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2023 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та виправдано на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Вирішено питання щодо речових доказів.

У вироку суду зазначено, що органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин, бойових припасів та вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.

Так, у перших числах квітня 2022 року перебуваючи на 51 км. автодороги Київ-Чоп, ОСОБА_7 виявив військовий автомобіль, поблизу якого була розкидана вогнепальна зброя, боєприпаси до неї та вибухові предмети.

В цей час, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на незаконне придбання вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових предметів.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу в порушення вимог постанови КМУ № 576 від 12.10.1992 "Про затвердження Положення про дозвільну систему", наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 "Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" та Закону України від 23.12.2004 "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення" поклав до свого автомобіля 70-мм надкаліберну кумулятивну протитанкову гранату РПГ-7 з стартовим пороховим зарядом типу ПГ-7ПМ; корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, корпус наступальної осколкової ручної гранати РГН, підривача - уніфікований запалом дистанційної дії УЗРГМ, підривач - ударно-дистанційний запал УДЗ; 90 бойових патронів 7,62 мм з кулею «ПС» зі сталевим осердям; 4 бойових патрони калібру 7,62 з трасуючою кулею (Т-45); 3 патрони калібру .30-06 з експансивною кулею типу «SР»; 402 спортивно-мисливські патрони кільцевого запалення калібру 5,6 мм; 28 спортивно цільових патрони кільцевого запалення «Біатлон» калібру 5,6 мм; 36 спортивно цільових патрони кільцевого запалення калібру 5,6 мм.; 210 бойових проміжних патронів з кулею «ПС» зі сталевим осердям калібру 5,45 мм; 60 бойових патронів з трасуючою кулею «Т» калібру 5,45 мм. та спортивну однозарядну гвинтівку моделі «ТОЗ-8» калібру 5,6 мм, таким чином незаконної їх придбав.

В подальшому ОСОБА_7 , утримуючи вказані предмети при собі перевіз їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де залишив на зберіганні до 12.04.2022 року.

В ході проведення огляду місця події 12.04.2022 року вказані предмети були виявлені та вилучені працівниками поліції.

Суд першої інстанції визнавши докази сторони обвинувачення недопустимими, дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та виправдав останнього на підставі п.2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора в часткове підтримання апеляційної скарги, пояснення захисника та обвинуваченого в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що зокрема, кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі й поданих у судовому засіданні.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, вчинене ОСОБА_7 .

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними.

Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змістом положень статей 84, 85, 86, 87 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Натомість, як убачається із змісту оскаржуваного вироку, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.94 КПК, не оцінив кожний із вищенаведених доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, суд першої інстанції, визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події від 12.04.2022 року у зв`язку з недотриманням вимог ч.3 ст.233, ч.2 ст.237 КПК через відсутність відповідної ухвали слідчого судді про дозвіл на огляд житла особи та не доведення стороною обвинувачення наявності мети невідкладності проведення даного огляду житла, а отже, як наслідок, визнав згідно сформованої ЄСПЛ доктрини «плодів отруйного дерева» недопустимими похідні докази, а саме: висновки експертиз №СЕ-19/106-22/3310-ВТХ від 23.05.2022 року ( т.1 а.п. 195-204), №СЕ-19/106-22/3309-ВТХ від 23.05.2022 року (т. 1 а.п. 207-222), №СЕ-19/106-22/3317-БЛ від 18.05.2022 року ( т.1 а.п. 223-232), №СЕ-19/106-22/3319-БЛ від 19.05.2022 року (т.1 а.п. 233-240), №СЕ-19/106-22/3320-БЛ від 20.05.2022 року (т.1 а.п. 242-247), №СЕ-19/106-22/3322-БЛ від 20.05.2022 року ( т.1 а.п. 249-254), №СЕ-19/106-22/3321-БЛ від 23.05.2022 року (т.1 а.п. 255-259), при проведенні яких досліджувались речові докази, отримані під час огляду місця події 12.04.2022 року.

Проте, суд першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального закону, не звернув увагу на те, що відповідно до вимог ч.5 ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.

Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно протоколу огляду місця події від 12.04.2022 року (невідкладного), проведеного за добровільною згодою власника  ОСОБА_7  (а.п.144 т.1), з гаражного приміщення, розташованого на території домоволодіння ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , було вилучено вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові речовини. До того ж, як зазначено в протоколі огляду, вказані предмети обвинувачений ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції (а.п.145 т.1) та підписав зазначений протокол без зауважень.

Відповідно до ч.3 ст.214 КПК України у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

Отже, після завершення огляду місця події, з метою визнання допустимим протоколу огляду місця подій від 12.04.2022 року в рамках кримінального провадження №12022060420000090, слідчий СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 звернуся до слідчого судді з клопотанням, про дозвіл на проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якого слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області постановив ухвалу від 14.04.2022 року про надання такого дозволу (т.1 а.п. 183-184).

Крім того, згідно пояснень свідка ОСОБА_11 (працівник поліції, яка проводила огляд домоволодіння ОСОБА_7 ), наданих в судовому засіданні суду першої інстанції 18.04.2023 року, невідкладний огляд домоволодіння ОСОБА_7 12.04.2022 року проводився з тих підстав, що того дня у м. Брусилів був вибух гранати, і згідно оперативної інформації вона була надана гр. ОСОБА_7 (т.2 а.п.51.).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання вказаного протоколу огляду місця події від 12.04.2022 року недопустимим доказом, оскільки такий огляд було проведено з дотриманням вимог ч.2 ст.237, ч.3 ст.233 КПК України, про що слушно вказує прокурор в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про визнання недопустимими доказів похідних від протоколу огляду місця події від 12.04.2022 року, а саме: висновків експертів №СЕ-19/106-22/3310-ВТХ від 23.05.2022 року ( т.1 а.п. 195-204), №СЕ-19/106-22/3309-ВТХ від 23.05.2022 року (т. 1 а.п. 207-222), №СЕ-19/106-22/3317-БЛ від 18.05.2022 року ( т.1 а.п. 223-232), №СЕ-19/106-22/3319-БЛ від 19.05.2022 року (т.1 а.п. 233-240), №СЕ-19/106-22/3320-БЛ від 20.05.2022 року (т.1 а.п. 242-247), №СЕ-19/106-22/3322-БЛ від 20.05.2022 року ( т.1 а.п. 249-254), №СЕ-19/106-22/3321-БЛ від 23.05.2022 року (т.1 а.п. 255-259) передчасними, а підстави на які послався суд першої інстанції при виправданні ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України сумнівними, оскільки саме у останнього було вилучено вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові предмети, які він незаконно придбав та зберігав за місцем проживання.

Крім того, висновки суду першої інстанції щодо порушення вимог КПК України при затриманні ОСОБА_7 та повідомленні йому про підозру, на думку колегії суддів суперечать вимогам ст.ст.208, 276-278 КПК України, оскільки згідно протоколу затримання від 12.04.2022 року ОСОБА_7 було затримано 12.04.2022 року о 17 год.43 хв (а.п.74 т.1) та 13.04.2022 року о 13 год. 50 хв. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України (а.п.75 т.1). отже органом досудового розслідування дотримано вимоги КПК України.

Згідно ст.412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про недоведеність вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, є передчасними, а тому вирок суду, який ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді суду першої інстанції слід врахувати наведене, дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, ретельно перевіривши доводи як сторони обвинувачення так і сторони захисту, та в залежності від встановленого ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 – скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: