Справа № 367/5031/22

                                                       Провадження по справі № 1-кп/367/477/2023

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року         Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,.,

за участю секретаря судового засідання:                 ОСОБА_2 ,

за участю прокурора:                                         ОСОБА_3 ,

обвинуваченого:                                         ОСОБА_4 ,

захисника:                                                 ОСОБА_5 ,

потерпілої:                                                 ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022111040000804 від 05.09.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

                                               В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ та продовжений указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ.

Окрім того, Указом Президента України №341/2022 від 17 травня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Також, Указом Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Встановлено, що 04.09.2022 близько 00 год. 20 хв. у ОСОБА_4 , який правомірно знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Одразу після цього, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел, знаходячись в тому ж місці в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, таємно викрав з кухонної кімнати велосипед марки «Бергамонт» зеленого кольору, вартістю 5500 грн., який належить ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 5500 грн.

Своїми діями,  ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України не визнав. Пояснив, що з потерпілою зустрічався три роки, її велосипед стояв на кухні, взяв його без дозволу, але ОСОБА_6 це бачила і не заперечувала. Після цього потерпіла зателефонувала і попросила повернути велосипед. 04.09.2022 ОСОБА_7 о 18.00 годині повернув ОСОБА_4 велосипед.

Захисник ОСОБА_5 просила виправдати обвинуваченого ОСОБА_4 , зважаючи на те, що не доведено, що він мав умисел на заволодіння велосипедом потерпілої.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , просив суд призначити покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Під час судового розгляду судом було допитано потерпілу, свідків, досліджено письмові докази.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що обвинувачений їй погрожував, бив її, окрім велосипеда вкрав інші речі, змусив перерахувати на його банківську картку 2700 гривень. Також пояснила, що раніше велосипед ОСОБА_4 давала, але в той вечір згоди не надавала, крім того, відсутність велосипеда помітила не відразу. Зателефонула ОСОБА_4 з проханням віддати велосипед, на що останній відмовився. Велосипед повернув товариш ОСОБА_4 - ОСОБА_7 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 повідомила суду, що вона є бабусею обвинуваченого. 03.09.2022 він прийшов з роботи дуже стурбованим, пішком пішов до ОСОБА_9 , а повернувся на велосипеді. Повідомив, що посварився з потерпілою, та вдарив її. Також пояснила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 інколи мінялися велосипедами.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 повідомив суду, що з приводу крадіжки велосипеда йому відомо зі слів потерпілої ОСОБА_6 , яка розповіла, що вони з ОСОБА_4 посварилися, він погрожував їй, побив, викрав гроші та велосипед.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 повідомив суду, що він має з ОСОБА_4 дружні відносини. Події, які були 03.09.2022 йому відомі зі слів обвинуваченого. Також пояснив, що допоміг обвинуваченому завести велосипед.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 04.09.2022 внесені відомості про кримінальне правопорушення за кваліфікацією ч.4 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_4 ;

- Заявою ОСОБА_6 від 04.09.2022 про вчинення злочину відносно ОСОБА_4 , в якій потерпіла зазначає про те, що ОСОБА_4 викрав належний їй велосипед марки «Бергамонт», придбаний нею за 13955 грн.;

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.09.2022, поданої ОСОБА_6 , в якому потерпіла зазначає про спричинення їй ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та викрадення майна, а саме вилосипеда «Бергамонт», грошових коштів в сумі 2711 грн.;

- Протоколом огляду місця події від 04.09.2022 (з фототаблицею до нього) з 12 год. 02 хв. до 12 год. 39 хв., згідно якого оглянуто квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до якого встановлено, що обстановка у квартирі на момент огляду не порушена;

- Протоколом огляду місця події від 04.09.2022 (з фототаблицею до нього) з 19 год. 22 хв. до 19 год. 57 хв., згідно якого оглянуто прибудинкову територію, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до якого на оглянутій ділянці виявлено велосипед зеленого кольору марки «Бергамонт». Поряд з велосипедом знаходився чоловік, який представився на ім`я ОСОБА_7 , який повідомив, що привезти велосипед за даною адресою його попросив знайомий ОСОБА_4 ;

- Постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 05.09.2022, згідно якої вилучений в ході огляду місця події від 04.09.2022 в період часу з 19 го. 22 хв по 19 год. 57 хв за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7-є, велосипед марки «Бергамонт» зеленого кольору – визнано речовим доказом;

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2022, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала особу, яка вчинила злочин на фотокартці під №2;

- Довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2022, за якою на фото №2 представлено для впізнання фотознімок ОСОБА_4 ;

- Протоколом пред`явлення предмету для впізнання за фотознімками від 06.09.2022, відповідно до якого ОСОБА_6 впізнала велосипед під №3;

- Довідкою до протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 05.09.2022, за якою на фото №3 представлено для впізнання велосипед, вилучений в ході огляду місця події від 04.09.2022 в період часу з 19 год. 22 хв по 19 год. 57 хв за адресою: АДРЕСА_5 -є;

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.10.2022 в період з 20 год. 13 хв. по 20 год. по 20 хв., згідно якого слідчим експериментом встановлено, що в ніч з 03.09.2022 по 04.09.2022 до будинку, що розташовний за адресою: АДРЕСА_5 -є, де проживає потерпіла ОСОБА_6 прийшов ОСОБА_4 , між ними почалась розмова відносно стосунків. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пішли до квартири, до продовжилось їхнє спілкування. В ході сварки ОСОБА_6 почала плакати, а ОСОБА_4 вийшов з кімнати та пішов до кухні, де знаходився велосипед марки «Бергамонт», після чого потерпіла почула як зачиняються вхідні двері до квартири, та зайшовши до кухні, побачила відсутність велосипеда. Через деякий час потерпіла зателефонувала ОСОБА_4 та попросила повернути велосипед, на що ОСОБА_4 відповів погрозами та повідомив, що не збирається повератати велосипед;

- Постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 29.09.2022, згідно якої мобільний телефон марки «Samsung М32», наданий ОСОБА_6 , визнано речовим доказом;

- Протоколом огляду речей і документів від 29.09.2022 з фотознімками відомостей про дату, час вхідного та вихідного дзвінка, записів телефонних розмов та розпечаткою таких записів;

- Постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 29.09.2022, згідно якої скопійовані 29.09.2022 аудіофайли з мобільного телефону марки «Samsung М32», наданого ОСОБА_6 , визнано речовим доказом;

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав велосипед на фотокартці під №3;

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав особу, яка 04.09.2022 приблизно о 18.00 год. передав йому велосипед зеленого кольору та попросив відвезти велосипед додому ОСОБА_6 ;

- Довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2022, за якою на фото №2 представлено для впізнання фотознімок ОСОБА_4 ;

- Звітом про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 2624/22 від 12.09.2022 у кримінальному провадженні №12022111040000804 від 05.09.2022 на суму 220 грн.;

- Висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 24.09.2022 №2624/22;

- Постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 22.11.2022, згідно якої наданий головою ОСББ буд.№ 7 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області CD-R диск з двома відеозаписами, визнано речовим доказом;

- Протоколом огляду предметів від 22.11.2022, а саме матеріального носія інформації CD-R диску, згідно якого встановлено, що на даному відеозаписі зображено під`їзд багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 -є, на якому чоловік, ймовірно ОСОБА_4 , виходить з ліфту разом з велосипедом зеленого кольору.

Судом досліджено відеозаписи як додатки до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.10.2022, протоколу огляду предметів від 22.11.2022.

Так, закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку відрізняє спосіб вилучення такого майна – таємність.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп`яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна: не можуть правильно оцінити і розуміти зміст, характер і значення дій винного. Це також стосується випадків, коли протиправне вилучення чужого майна здійснюється у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють злочинного характеру дій винного, вважаючи, що таке майно належить йому на праві власності або він має право розпорядитися цим майном.

Позиція захисника обвинуваченого, яка ґрунтувалася на відсутності умислу у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.

Так, із суб`єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел ( ч. 2 ст. 24 КК): особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду.

Обов`язковими суб`єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Крім того, суд вважає, що показання потерпілої ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , під час судового слідства були послідовними та незмінними такими, що повністю узгоджуються із іншими матеріалами кримінального провадження оголошеними в судовому засіданні.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

За правилом частини першої статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

При розкритті змісту поняття розумного сумніву суд вважає за доцільне звернути увагу на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Зокрема, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п. 161). Доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростовних презумпцій (рішення у справі "Салман проти Туреччини", п. 100; рішення у справі "Єрохіна проти України", п. 52). При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ під час провадження на підставі Конвенції необхідно застосовувати принцип affirmantiincumbitprobatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (рішення у справі "Ушаков та Ушакова проти України").

Також при розкритті поняття стандарту доведення поза розумним сумнівом суд вважає за доцільне звернути увагу, що Верховним Судом (далі ВС) у постанові від 21.01.2020 р. (справа N 754/17019/17) зауважено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

У постанові від 12.06.2018 р. (справа N 712/13361/15) ВС зазначено, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

У постанові від 04.07.2018 р. (справа N 688/788/15-к) ВС зазначено, що законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даній конкретній ситуації знаходить, що стороною обвинувачення доведена: подія кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити частково із показань обвинуваченого, потерпілого, свідків, а також із відповідних протоколів огляду місця події; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, встановлюється протоколом огляду, висновком експертизи, показаннями обвинуваченого, потерпілого. свідків.

Всі докази на підтвердження вказаних обставин оцінені судом, як кожен окремо, так і в їх сукупності.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази, допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, зокрема ті, що характеризують особу обвинуваченого, а саме: останній раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, про що свідчать: характеристика, надана ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, довідка лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, вимога щодо судимості та її свідчення, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю, у суду не виникає сумніву у винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 та у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті і його дії кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Невизнання обвинуваченим своєї провини в пред`явленому йому звинуваченні суд розцінює як обрану обвинуваченим стратегію свого захисту. Проте така позиція обвинуваченого ОСОБА_4 не знайшла свого підтвердження, оскільки встановлено, що саме обвинувачений таємно викрав велосипед належний потерпілій ОСОБА_6 .

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України, віднесено до кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України до тяжких злочинів.

Обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винному ОСОБА_4 необхідно для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Разом з тим, з урахуванням особи винного та за наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_4 та його виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 судом не обирається.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 2624/22 від 12.09.2022 року у сумі 220 гривень 00 копійок, що проводилась судовим експертом, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні – відсутній.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-67, 70-72, частиною 4 статті 185 КК України, статтями 100, 124, 370, 374 КПК України, суд, -

                                               У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 4 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк – 1 (один) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2624/22 від 12.09.2022 року у сумі 220 гривень 00 копійок.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

мобільний телефон марки «Samsung М32», велосипед марки «Бергамонт» зеленого кольору - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_6 .

DVD-R диск, на якому зберігається аудіозаписи телефонних розмов, CD-R диск з двома відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов відсутній.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя                                                 ОСОБА_12