Справа № 405/1460/20

Провадження № 6/405/67/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:    

головуючого судді  -     Іванової Л.А.    

при секретарі            -    Дризі Є.В.,

за участю учасників справи:

представника заявника (відповідача) ФГ "ВІРА ВІКТОРІЯ" - адвоката Глазкова А.С.

та представників заінтересованих осіб:

позивача ОСОБА_1 - адвоката Усатенка В.Ю.;

відповідача ОСОБА_2 - адвоката Єрьоменка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому  заяву Фермерського господарства «Віра Вікторія» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково по цивільній справі №405/1460/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ФГ «Віра Вікторія» 03.07.2023 року звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій (заяві) просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 405/1460/20, виданий Ленінським районним судом м. Кіровограда 20.08.2021 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 борг в сумі 144 226,81 доларів США та пеню в розмірі 11 881,80 доларів США та стягнення з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 судових витрати по справі в сумі 10 555,00 грн. з кожного.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2021 року у справі № 405/1460/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» стягнуто солідарноз ОСОБА_2 та ФГ «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 борг в сумі 144 226,81 доларів США та пеню в розмірі 11 881,80 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2 та ФГ «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 10 555,00 грн. з кожного.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.08.2021 року, яка набрала законної сили 05.08.2021 року, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та судових витрат скасовано. Ухвалено нове рішення в цій частині позовних вимог, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 435 доларів США заборгованість за договором позики, 435, 11 доларів США в порядку статті 625 ЦК України, 1 430, 06 доларів США відсотків за користування кредитом. В частині позовних вимог про стягнення штрафу, пені - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6 457, 34 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн., при цьому, суд апеляційної інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 солідарно з ФГ «Віра Вікторія» штрафу в розмірі 99 926,64 долари США не визнав належним та допустимим доказом розрахунок штрафу в розмірі 99 926,64 долари США, наданий позивачем, та в цій частині позовних вимог вважав, що позов не підлягає задоволенню. Поряд з цим, не враховуючи постанову апеляційної інстанції, Ленінський районний суд м. Кіровограда 20.08.2021 року видав виконавчий лист №405/1460/20, яким зазначає стягнути з ОСОБА_2 та ФГ «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 борг в сумі 144 226, 81 доларів США та пеню в розмірі 11 881.80 доларів США. Стягнути з ОСОБА_2 та ФГ «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 10 555,00 гри. з кожного.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області № 66614876 від 23.08.2022 року прийнято до виконання виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 405/1460/20, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда 20.08.2021 року.

На підставі вказаного виконавчого листа та постанови приватного виконавця ухвалою Господарського суду м.Києва від 31.05.2023 року у справі №912/1640/22 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ «Віра Вікторія».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 вересня 2023 року після повернення цивільної справи № 405/1460/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення боргу за договором позики з Кропивницького апеляційного суду та передачею справи канцелярією суду 13.09.2023 року для розгляду заяви по суті, заяву Фермерського господарства «Віра Вікторія» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 405/1460/20, - прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

02 жовтня 2023 року заявником ФГ «Віра Вікторія» подано заяву про доповнення та уточнення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої зазначено, що ФГ «ВІРА ВІКТОРІЯ» вважає, що його грошове зобов`язання перед ОСОБА_1 в частині сплати штрафу в розмірі 99 926,64 дол. США відсутнє в зв`язку із тим, що суд апеляційної інстанції визнав розрахунок заборгованості, наданий позивачем ОСОБА_1 в розмірі 99 926, 64 долари США, неналежним та недопустимим доказом в частині стягнення зазначеного штрафу з ОСОБА_2 солідарно з ФГ «ВІРА ВІКТОРІЯ». Крім того, в силу приписів ч.2 ст.554 ЦК України розмір зобов`язання ФГ «ВІРА ВІКТОРІЯ», як поручителя, не може перевищувати зобов`язання ОСОБА_2 , як основного боржника. Таким чином, виконавчий лист №405/1460/20, виданий Ленінським районним судом м. Кіровограда 20.08.2021 року має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню частково в частині стягнення з ФГ «ВІРА ВІКТОРІЯ» на користь ОСОБА_1 99 926,64 дол. США.

Враховуючи зазначене, просив визнати виконавчий лист №405/1460/20, виданий Ленінським районним судом м Кіровограда 20.08.2021 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ФГ «ВІРА ВІКТОРІЯ» на користь ОСОБА_1 99 926,64 дол. США штрафу.

               Видати два нових виконавчих листи на заміну вищевказаному, в яких вказати:

стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства «ВІРА ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 37153835) на користь ОСОБА_1 42 435 (сорок дві тисячі чотириста тридцять п`ять) доларів США заборгованість за договором позики, 435, 11 (чотириста тридцять п`ять ) доларів США в порядку статті 625 ЦК України, 1 430,06 (одна тисяча чотириста тридцять) доларів США відсотків за користування кредитом та судові витрати по справі в сумі 10 555, 00 грн. з кожного;

стягнути з Фермерського господарства «ВІРА ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 37153835) на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 11 881,80 доларів США (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят один долар 80 центів).

Представник заявника (відповідача) ФГ "ВІРА ВІКТОРІЯ" - адвокат Глазков А.С. (діє на підставі договору № 200 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05 вересня 2023 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1054899 від 08.09.2023 року) в судовому засіданні підтримав подану до суду заявником ФГ «Віва Вікторія» заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав, зазначених у ній та уточнень до неї, просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи (позивача) ОСОБА_1 – адвокат Усатенко В.Ю. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1048761 від 27 березня 2023 року) заперечив щодо задоволення заяви, просив відмовити заявнику в її задоволенні, посилаючись на обґрунтування заперечень, що судове рішення набрало законної сили та є таким, що підлягає обов`язковому виконанню, більш того, заявником ФГ "ВІРА ВІКТОРІЯ" рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому останній має зобов`язання перед позивачем ОСОБА_1 в т.ч., і в частині сплати на його користь штрафу в розмірі 99 926,64 долари США.

Представник заінтересованої особи (відповідача) ОСОБА_2 – адвокат Єрьоменко В.П. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1062991 від 03 жовтня 2023 року), вважаючи обґрунтованими доводи заяви ФГ "ВІРА ВІКТОРІЯ" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ФГ «ВІРА ВІКТОРІЯ» на користь ОСОБА_1 штрафу в розмірі 99 926,64 дол. США., не заперечував щодо її задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, зваживши доводи, викладені в заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, дослідивши матеріали цивільної справи № 405/1460/20, суд вважає, що заява ФГ "ВІРА ВІКТОРІЯ" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зокрема, з матеріалів цивільної справи № 405/1460/20 судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 03.02.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 борг в сумі 144 226,81 доларів США та пеню в розмірі 11 881,80 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 10 555,00 грн. з кожного.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.08.2021 року апеляційну скаргу адвоката Тимошенко Анастасії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_2 , - задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та судових витрат, - скасовано. Ухвалено нове рішення в цій частині позовних вимог. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : 42 435 доларів США заборгованість за договором позики, 423,11 доларів США в порядку статті 625 ЦК України, 1 430,06 доларів США відсотків за користування кредитом. В частині позовних вимог про стягнення штрафу, пені – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6 457,34 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн.

Крім того, ухвалюючи зазначену постанову, апеляційний суд не перевіряв законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за договором позики солідарно з ФГ «Віра Вікторія», оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржується поручителем – ФГ «Віра Вікторія».

Зазначене рішення набрало законної сили 05 серпня 2021 року та в порядку ст.124 Конституції України, ст.18 ЦПК України є обов`язковим для виконання органами державної влади і місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими чи службовими особами, громадянами, на всій території України.

Судом також встановлено що 20 серпня 2021 року за заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Усатенка В.Ю. Ленінським районним судом м. Кіровограда було видано два виконавчі листи, які в подальшому було пред`явлено до примусового виконання, а саме:

виконавчий лист № 405/1460/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 144 226,81 доларів США (сто сорок чотири тисячі двісті двадцять шість доларів 81 цент) та пені в розмірі 11 881,80 доларів США (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят один долар 80 центів) та стягнення з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 судових витрат по справі в сумі 10 555,00 грн. з кожного. (Стягувач: ОСОБА_1 , боржник ФГ «Віра Вікторія»);

виконавчий лист № 405/1460/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 435 (сорок дві тисячі чотириста тридцять п?ять) доларів США заборгованості за договором позики, 435, 11 ( чотириста тридцять п?ять ) доларів США в порядку статті 625 ЦК України, 1 430,06 ( одна тисяча чотириста тридцять) доларів США відсотків за користування кредитом та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 6 457,34 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн. (Стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 ).

Крім того, встановлено, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Віра Вікторія» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2021 року, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.

Також, відмовлено Фермерському господарству «Віра Вікторія» у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2021 року за ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року та ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 вересня 2022 року.

Крім того, встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В. від 26.08.2021 року відкрито виконавче провадження № 66614876 з примусового виконання виконавчого листа №405/1460/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 144 226, 81 доларів США (сто сорок чотири тисячі двісті двадцять шість доларів 81 цент) та пені в розмірі 11 881, 80 доларів США (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят один долар 80 центів) та стягнення з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 судових витрат по справі в сумі 10 555, 00 грн. з кожного (боржник: ФГ «Віра Вікторія», стягувач: ОСОБА_1 ).

Окрім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В. від 26.08.2021 року відкрито виконавче провадження №66615253 з примусового виконання виконавчого листа №405/1460/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 435 (сорок дві тисячі чотириста тридцять п?ять) доларів США заборгованості за договором позики, 435, 11 ( чотириста тридцять п?ять ) доларів США в порядку статті 625 ЦК України, 1 430, 06 ( одна тисяча чотириста тридцять) доларів США відсотків за користування кредитом та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 6 457,34 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн. (Стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 ).

Крім того, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Фермерського господарства «Віра Вікторія» про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення боргу за договором позики, з тих підстав, що рішення суду першої інстанції відносно ФГ «Віра Вікторія» при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 не переглядалося і рішення суду першої інстанції в цій частині не скасовано.

Окрім того, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви Фермерського господарства «Віра Вікторія» про роз`яснення постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 серпня 2021 року у цивільній справі за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення боргу за договором позики.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

За положеннями статей 1 та 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням, серед інших, таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Статтею 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц).

Однак, зазначений вище перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Обґрунтовуючи подану заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник ФГ «Віра Вікторія» вказує на те, що відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки та з урахуванням тієї обставини, що суд апеляційної інстанції розрахунок, наданий позивачем на підтвердження позову в частині стягнення з ОСОБА_2 солідарно з ФГ «Віра Вікторія» штрафу в розмірі 99 926, 64 долари США визнав неналежними та недопустимим доказом та скасував рішення суду першої інстанції в цій частині, відповідно зазначений штраф не може бути стягнутий і з ФГ «Віра Вікторія» в силу приписів ч.2 ст.549 ЦК України. Крім того, вважає, що в силу приписів ч.2 ст.554 ЦК України розмір зобов`язання ФГ «Віра Вікторія», як поручителя, не може перевищувати зобов`язання ОСОБА_2 , як основного боржника.

Судом, в свою чергу, з досліджених матеріалів цивільної справи №405/1460/20 та ухвалених у справі судових рішень, як суду першої, так і апеляційної інстанцій, якими, зокрема, з постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 серпня 2021 року встановлено, що 23.10.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 90 025, 00 доларів США.

Відповідно до п. 2.2 договору позики ОСОБА_2 зобов`язалась повернути позику частинами в наступному порядку та строки: 12 512, 50 доларів США до 23.07.2019 року, 12 512,50 доларів США до 23.08.2019 року, 65 000 доларів США до 23.09.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 30.11.2019 року ОСОБА_2 сплатила 47 590,00 доларів США і на 05.03.2020 року залишок боргу становить 42 435,00 доларів США.

Оскільки, зазначені обставини сторонами не спростовані і визнаються, то відповідно 42 435,00 доларів США підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача, солідарно з ФГ «Віра Вікторія».

Відповідно п. 3.1 договору позики у випадку не повернення зазначеної в п. 1 суми позики, у зазначений в п. 2.2 строк, позичальник несе відповідальність перед позикодавцем згідно з цивільним законодавством України. Крім цього, позичальник зобов`язаний додатково виплатити позикодавцю штраф у розмірі 0,5% від суми позики за кожен день прострочення повернення позики.

Суд першої інстанції зазначив, що від останнього платежу 30.11.2019 року до 05.03.2020 року пройшло 96 днів і відповідно до п.3.1 договору позики відповідач за кожен день прострочення зобов`язана сплатити штраф у розмірі 0,5% від суми позики. Сума позики становить 90 025,00 доларів США, то за кожен день прострочення відповідач має сплатити 450, 12 доларів США і сума до сплати складає, відповідно до розрахунку, 144 226,81 долар США. За офіційним курсом НБУ (1 долар = 24,89 грн.) заборгованість в гривні складає 3 589 805,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції  не зазначив суму, яка підлягає стягненню з відповідача  відповідно до п. 3.1 договору позики, а зазначив суму повної заборгованості  в розмірі 144 226,81 дол. США, при цьому суд послався на розрахунок, наданий позивачем.

З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що сума яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача відповідно до п.3.1. договору позики, становить 99 926, 64 дол. США. – штраф.

Суд апеляційної інстанції перевірив доводи позивача та доводи апеляційної скарги в цій частині і дійшов висновку, що доводи позивача в частині стягнення 99 926,64 дол. США з ОСОБА_2 є необґрунтовані, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Поняття договору позики міститься в ст. 1046 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Предметом договору позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

У відповідності до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 Цивільного кодексу України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ставить питання про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 99 926, 64 дол. США штрафу у розмірі 0,5% від суми позики за кожен день прострочення повернення позики відповідно до п.3.1 договору позики.

Вимоги позивача в даному випадку є необґрунтованими, оскільки п.3.1 Договору не відповідає вимогам ЦК України, зокрема статті 549, на чому наполягає ОСОБА_3 в апеляційній скарзі.

Діючим законодавством визначено, що штраф є різновидом неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає поняття неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Встановлені обставини свідчать, що розрахунок, зроблений позивачем на підтвердження позовних вимог про стягнення штрафу протирічить нормам діючого законодавства, зокрема, частини 2 статті 549 ЦК України, оскільки штраф визначений у відсотках за від суми позики за кожен день прострочення повернення позики.

Суд апеляційної інстанції зазначений розрахунок наданий позивачем на підтвердження позову в частині стягнення з ОСОБА_2 солідарно з ФГ «Віра Вікторія» штрафу в розмірі 99 926,64 дол. США не визнає належними та допустимим доказом, а тому в цій частині позовних вимог позов не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи також вбачається, що 23 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ «Віра Вікторія» укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань фізичної особи ОСОБА_2 , що виникли з договору позики від 23 жовтня 2018 року, який був укладений між кредитором та боржником.

Крім того, відповідно до Розділів 2, 3 договору поруки у відповідності до п.1.1 р.1 Основного Договору, предметом Основного Договору є отримання Боржником в позику від Кредитора грошових коштів в іноземній валюті в сумі 90025, 00 доларів США, що станом на 23 жовтня 2018 року за офіційним курсом Національного Банку України (за один долар США- 28, 0804 грн.) дорівнює 2 527 938, 01 грн. строк виконання зобов`язання за Основним Договором складає до 23 вересня 2019 року (п.п.2.1, 2.2. Договору поруки).

Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов`язання, але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п.4 цього Договору (п.3.1 Договору поруки).

Відповідно до п.4.1 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює 90 025, 00 доларів США, що станом що станом на 23 жовтня 2018 року за офіційним курсом Національного Банку України (за один долар США- 28, 0804 грн.) дорівнює 2 527 938, 01 грн., а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тим самим, за своєю правовою природою договір поруки є додатковим, акцесорним зобов`язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов`язання та виникає за умови його існування, відтак поручитель несе солідарну відповідальність за неналежне виконання боржником своїх зобов`язань.

За змістом ст.ст.553, 554 ЦК України обсяг відповідальності поручителя встановлюється умовами договору поруки, виходячи з умов основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, адже обсяг зобов`язань поручителя перед кредитором не може бути більшим ніж обсяг зобов`язань боржника.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Тобто, законодавцем надано право сторонам на визначення чіткого обсягу відповідальності поручителя перед кредитором в умовах відповідного договору.

З огляду на викладене, умовами п.п.2.1, 4.1 договору поруки сторонами конкретизовано зобов`язання поручителя, за які він несе відповідальність перед кредитором, а саме: за виконання зобов`язання Боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює 90 025, 00 доларів США, що станом що станом на 23 жовтня 2018 року за офіційним курсом Національного Банку України (за один долар США- 28, 0804 грн.) дорівнює 2 527 938, 01 грн., а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Відтак, сторонами на підставі приписів ст.ст.6, 554, 628 ЦК України в умовах Договору поруки від 23 жовтня 2018 року було закріплено межі відповідальності поручителя перед кредитором та визначено зобов`язання, за невиконання яких він, як солідарний боржник, несе разом з Боржником солідарну відповідальність перед Кредитором, а так само визначено, що в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п.4 цього Договору.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книгип`ятої ЦК України.

       Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

       У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо ( ч. 1 статті 543 ЦК України).

       Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З огляду на викладене вище, та враховуючи, що суд першої інстанції в рішенні суду від 03 лютого 2021 року не зазначив суму, яка підлягає стягненню  з відповідачів відповідно до п.3.1 договору позики, за яким у випадку неповернення  зазначеної в п.1 суми позики, в зазначений в п.2.2 строк, Позичальник несе відповідальність перед Позикодавцем згідно з цивільним законодавством України, крім цього, Позичальник  зобов`язаний додатково  виплатити Позикодавцю штраф у розмірі 0,5% від суми позики за кожен день прострочення повернення позики, а зазначив суму повної заборгованості в розмірі 144 226, 81 дол. США,  пославшись при цьому на розрахунок, наданий позивачем, за яким сума, яка підлягає стягненню на користь позивача в порядку п.3.1 договору позики становить 99 926, 64 дол. США, в свою чергу, суд апеляційної інстанції в постанові від 05 серпня 2021 року зазначений розрахунок наданий позивачем на  підтвердження позову в частині стягнення з ОСОБА_2  солідарно  з ФГ «Віра Вікторія» штрафу в розмірі 99 926, 64 дол.США визнав неналежним та недопустимим доказом, та в цій частині позовних вимог вважав позов таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи також, що з  ОСОБА_2  як  боржника за договором позики від 23 жовтня 2018 року стягнуто за постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 серпня 2021 року на користь ОСОБА_1 42 435 доларів США заборгованість за договором позики, 435, 11 доларів США в порядку статті 625 ЦК України, 1 430, 06 доларів США відсотків за користування кредитом, та в частині позовних вимог про стягнення штрафу, розмір якого становить 99 926, 64 долари США, - відмовлено, та на виконання рішення суду як першої, так і апеляційної інстанцій 20 серпня 2021 року Ленінським районним судом м.Кіровограда видано два виконавчі листи №405/1460/20, а саме: про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 435 доларів США заборгованості за договором позики, 435, 11 доларів США в порядку статті 625 ЦК України, 1 430,06 доларів США відсотків за користування кредитом, та про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 144 226,81 доларів США та пені в розмірі 11 881,80 доларів США, на підставі чого, суд вважає, що зазначений штраф в розмірі 99 926, 64 дол.США, який не підлягає стягненню з ОСОБА_2 в солідарному порядку як боржника за договором позики від 23 жовтня 2018 року, укладеним з ОСОБА_1 , не підлягає стягненню в солідарному порядку і з поручителя ФГ «Віра Вікторія», на підставі чого суд вважає, що заявником ФГ «Віра Вікторія» в заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, доведено наявність підстав, визначених ст.432 ЦПК України, що має наслідком для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №405/1460/20, виданого 20 серпня 2021 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 144 226, 81 доларів США та пені в розмірі 11 881, 80 доларів США в частині стягнення з Фермерського господарства «Віра Вікторія» 99 926, 64 долари США штрафу, що включений до боргу в сумі 144 226, 81 долар США.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Фермерського господарства «Віра Вікторія» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково по цивільній справі №405/1460/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №405/1460/20, виданий 20 серпня 2021 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 144 226, 81 доларів США та пеню в розмірі 11 881, 80 доларів США в частині стягнення з Фермерського господарства «Віра Вікторія» 99 926, 64 долари США штрафу, що включений до боргу в сумі 144 226, 81 долар США (Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Боржник: ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ВІРА ВІКТОРІЯ», код ЄДРПОУ 37153835).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда                                                Лілія Андріївна Іванова