Справа № 724/2317/23

Провадження № 3/724/1250/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2023 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Єфтеньєв О.Г. розглянувши справу відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючої, проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності притягувалася 08.08.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 26.08.2023 за ч. 4 ст. 126 КУпАП,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

                                                      В С Т А Н О В И В:

02.10.2023 року о 14 год. 08 хв., ОСОБА_1 в с. Владична по вул. Головна, Дністровського району Чернівецької області, керувала транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду  на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Таким чином,  ОСОБА_1 своїми діями порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

02.10.2023 року о 14 год. 08 хв., ОСОБА_1 в с. Владична по вул. Головна, Дністровського району Чернівецької області, керувала транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 при цьому була позбавлена права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року.Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушила п. 2.1а Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, проте згідно рапорту поліцейського відмовилася від отримання повістки.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97 - ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4. XI. 1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, причини її неявки до суду визнано неповажними, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП справи відносно ОСОБА_1 про вчинені нею адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП слід об`єднати в одне провадження, оскільки вони розглядаються судом одночасно.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 314076 від 02.10.2023 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 02.10.2023, копією постанови Хотинського районного суду Чернівецької області від 08.08.2023, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень  з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відеоматеріалом.  

Приймаючи до уваги викладене, суддя робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчиненому повторно протягом року, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.           Обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність за адміністративне правопорушення суддею не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, а також особу правопорушниці, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.130 ч.2 КУпАП та до неї слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд вважає, що стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу буде достатнім та необхідним для виховання правопорушниці і запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Вина ОСОБА_1   у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 314075 від 02.10.2023 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.08.2023, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суддя робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, повторно протягом року, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП.

Обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність за адміністративне  правопорушення суддею не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, а також особу правопорушниці, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне  правопорушення, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.126 ч.5 КУпАП та до неї слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд вважає, що стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу буде достатнім та необхідним для виховання правопорушниці і запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, приходжу до висновку про призначення за вказані адміністративні правопорушення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того враховуючи те, що судом вирішено накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за вчинені нею адміністративні правопорушення, згідно ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з неї слід стягнути судовий збір.

На підставі ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 251, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя, -                                                 

                                                    П О С Т А Н О В И В :

Справи про адміністративні правопорушення  № 724/2317/23, № 724/2318/23 за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження, та присвоїти № 724/2317/23.  

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  адміністративне стягнення: штраф в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.       

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі –  536,80 грн.   

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ