Справа № 307/2196/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24.10.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду: обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/557/23, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2023 року, задоволено клопотання прокурора в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021071160000280, № 12021071160000270, № 12022078160000056, № 12022071160000109, № 12022078160000241, № 12022071160000410 щодо обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тересва, Тячівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, згідно ст. 89 КК України не судимого.

Цією ухвалою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 листопада 2023 року включно з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720? (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покладені такі обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.

В ухвалі суду вказується на те, що у провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться об`єднане кримінальне провадження № 12021071160000280, № 12021071160000270, № 12022078160000056, № 12022071160000109, №12022078160000241, № 12022071160000410 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України. У кримінальному провадженні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року, якою відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 18 вересня 2023 року включно та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720? (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп, на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. У клопотанні прокурор також вказує на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор також вважає, що відносно ОСОБА_5 неможливо обрати інший, менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, враховуючи і той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, при цьому, він також притягується до кримінальної відповідальності за вчинення низки інших кримінальних правопорушень, які на даний час перебувають на розгляді суду. Враховуючи вищенаведене, прокурор просить задовольнити клопотання та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Судом встановлено, що стороною обвинувачення доведено наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України, які, відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, і за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може : переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. В ухвалі також вказується на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено, що суду не надано достатньо доказів на підтвердження тих обставин, які б свідчили про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину та наявність підстав вважати, що вищенаведені ризики не існують. Крім того, на переконання суду, наявні підстави для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, що обумовлено необхідністю завершення судового розгляду кримінального провадження та відсутністю на момент розгляду клопотання підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, більш м`який, запобіжний захід. Враховуючи те, що на даний час судовий розгляд не розпочато, потерпілі не допитані, жодні письмові та речові докази не досліджені, а також існування ризиків, які стали підставою для застосування та продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, а тому, на переконання суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде виправданим та необхідним. Крім того, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також те, що ОСОБА_5 вчинив декілька злочинів, які відносяться до категорії тяжких, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , вказує на необґрунтованість та незаконність ухвали суду, просить її скасувати. Стверджує, що суд безпідставно продовжив відносно його підзахисного строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не врахувавши при цьому той факт, що ризики, вказані прокурором у клопотанні, не підтверджені доказами і ґрунтуються на припущеннях. На переконання апелянта, визначений судом розмір застави є завідомо непомірним для його підзахисного. Вважає, що судом взагалі не враховано майновий та сімейний стан обвинуваченого, і те, що ОСОБА_5 офіційно не працює, періодично займається ремонтними роботами, його щомісячний заробіток становить від 5000 до 9000 тисяч грн, а також те, що на утриманні обвинуваченого перебувають троє малолітній дітей. Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або обрати ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга розглядається у відсутності сторони обвинувачення та захисника, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 422-1 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності вищевказаних осіб, береться до уваги і те, що: захисник та прокурор належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; в апеляційній скарзі міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі захисника; обвинувачений не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора та захисника. При оцінці доводів заяви першого заступника керівника Тячівської окружної прокуратури про відкладення апеляційного розгляду у зв`язку з тим, що прокурор ОСОБА_7 перебуває у службовому відрядженні, апеляційний суд бере до уваги те, що розгляд апеляційної скарги вже неодноразово відкладався, у тому числі і на підставі клопотання сторони обвинувачення, і при цьому, стороною захисту не надано жодних відомостей та доказів, які б свідчили про неможливість участі інших прокурорів із числа Тячівської окружної прокуратури у розгляді апеляційної скарги.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах контрольного провадження доказами та обставинами кримінального провадження.

Так, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обґрунтовано взяв до уваги тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (позбавлення волі на строк до 10 років); дані про особу обвинуваченого ( відповідно до ст. 89 КК України не судимий, не працюючий, не одружений, притягується до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень, які на даний час перебувають на розгляді суду); відсутність обставин, які б перешкоджали триманню обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та необхідність проведення судом необхідних процесуальних дій - допит потерпілих та свідків, дослідження письмових та речових доказів.

Тому, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про доведення прокурором наявності передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків - переховування ОСОБА_5 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Наведені вище обставини, на переконання апеляційного суду, свідчать і про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що інші, більш м`які, запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового провадження та запобігання встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стороною захисту не спростовані як у суді першої інстанції, так і в ході розгляду апеляційної скарги. При цьому, стороною захисту не надано таких доказів, зокрема і даних про особу обвинуваченого, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, не буде ухилятися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, і що до нього може бути застосовано інший, більш м`який, запобіжний захід, ніж тримання під вартою. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше порушував умови запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який був застосований щодо нього ухвалою Тячівського районного суду від 31.05.2022, вчинивши під час дії цього запобіжного заходу ряд кримінальних правопорушень.

Колегія суддів також вважає, що продовження строку дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості, характеру та конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у тому числі й запобігання настанню встановлених ризиків.

З огляду на наведене вище, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається у клопотанні прокурор, відсутні, стороною обвинувачення існування таких не підтверджено належними та допустимими доказами, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними вище судженнями.

Як такі, що не спростовують ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд визнає та відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що на утриманні в обвинуваченого ОСОБА_5 перебувають троє малолітній дітей. При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що у підтвердження цих доводів стороною захисту не надано жодних доказів.

Разом із тим, колегія суддів бере до уваги і те, що доказів, які б підтверджували факт наявності в обвинуваченого таких захворювань, що виключають тримання його під вартою, у тому числі й відповідних висновків компетентних посадових осіб, у ході апеляційного розгляду не встановлено й таких стороною захисту не надано.

Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, обґрунтовано взяв до уваги і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_5 обвинувачується, їх специфіку та фактичні обставини кримінального провадження, негативні наслідки для суспільства від кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , дані про особу обвинуваченого, його майновий і сімейний стан, і обґрунтовано визначив ОСОБА_5 розмір застави у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Погоджуючись з указаним висновком, апеляційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінальних правопорушень, передбачених 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - апеляційний суд вважає, що встановлений судом обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на даному етапі судового провадження є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні. Разом із тим, апеляційним судом не встановлено підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого ОСОБА_5 і такий обумовлений також високим ступенем суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , та тяжкими наслідками для суспільства від таких злочинів.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або порушувати процесуальні обов`язки, однак, обставини, за яких вчинено кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у тому числі продовження строку дії такого.

При цьому, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають та не спростовують наявність ризиків, описаних в оскаржуваній ухвалі, не свідчать про те, що такі не існують, що в свою чергу унеможливлює зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, чи визначення меншого розміру застави.

У зв`язку з цим, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що визначений обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави є непомірним для нього, а посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_5 офіційно не працює, періодично займається ремонтними роботами, його щомісячний заробіток становить від 5000 до 9000 тисяч гривень, не дають підстав для зменшення йому розміру застави.

Тому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 із урахуванням положень ч. 1 ст. 197 КПК України до 11.11.2023, визначивши розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та відмовивши в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено обставин та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і на такі сторона захисту не посилається в апеляційній скарзі, так і не вказувала під час її розгляду.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021071160000280, № 12021071160000270, № 12022078160000056, № 12022071160000109, № 12022078160000241, № 12022071160000410 та продовжено відносно обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_5 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 листопада 2023 року включно з визначенням розміру застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720? (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп та з покладенням відповідних процесуальних обов`язків, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: