Справа №:359/3506/19

Провадження №: 1-кп/755/272/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2023 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_4 ,

провівши відкрите судове засідання у залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110140000678 від 11 травня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого генеральним директором фірми «Паскаль», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

04 листопада 2010 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, з випробуванням та встановленим іспитовим строком на 3 роки;

15 липня 2013 рок вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 5 ст. 185 КК України до 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, 02 грудня 2014 року звільнений від відбування основного покарання ухвалою Апеляційного суду Харківської області на підставі ЗУ «Про амністію», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.209 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником директора БК «Некст-Буд», розлученого, маючий на утриманні двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянин України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ст.290, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_12 ,

обвинувачених ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 надала клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, без застосування застави, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, які дають підстави вважати, що останні можуть продовжувати злочинну діяльність, будучи обізнаними з покаранням за вчинені ними кримінальні правопорушення, кожен з них може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення; більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених.

Захисники обвинувачених категорично заперечили щодо задоволення клопотань прокурора про продовження їх підзахисним запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та просили застосувати альтернативний запобіжний захід.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повністю підтримали позицію своїх адвокатів.

Обговоривши у судовому засіданні клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи ці клопотання колегія суддів враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам : 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання ; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні; 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються, відповідно до вимог ст.12 КК України, у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі до 15 років та у виді довічного позбавлення волі.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, колегія суддів оцінює у сукупності всіх обставини, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, вік, стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зав`язків та їх майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються; стадію судового розгляду, на даний час, відповідно до встановленого порядку дослідження доказів, не допитані свідки, покази яких суд повинен сприймати безпосередньо; те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та конкретні обставини кримінального провадження.

Щодо тверджень у судовому засіданні про погіршення стану здоров`я ОСОБА_7 , необхідність постійного нагляду, лікування, то як вбачається з наявних у матеріалах судового провадження даних, які були неодноразово предметом дослідження у судових засіданнях при розгляді клопотань про обрання, продовження та зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу, була проведена комісійна судово-медична експертиза за № 54/К від 30 липня 2020 року (т.п.13 а.с.159-201), згідно висновків якої, «на час обстеження ОСОБА_7 загальний стан його здоров`я та клінічний перебіг наявних у нього захворювань є стабільним, середнього ступеню тяжкості, без ознак небезпечних явищ для життя, він усвідомлює свої дії, керує ними, за станом свого здоров`я не потребує стаціонарного лікування. Пацієнт потребує постійного амбулаторного нагляду з боку лікарів невролога та кардіолога, з дотриманням призначених ними лікувальних заходів із проходженням періодичних профілактичних курсів лікування.

Щодо визначення ступеню тяжкості захворювання, то в медичній науці немає офіційної кваліфікації захворювань по ступеню тяжкості. Крім того, практично будь-яке захворювання, за умови несвоєчасного звернення пацієнта за медичної допомогою, неналежного лікування, недотримання лікувально-охоронного режиму або з багатьох інших причин може становити загрозу життю.

З іншого боку, при своєчасному наданні науково-обґрунтованої допомоги, дотримання пацієнтом відповідного лікувально-охоронного режиму, своєчасного проходження профілактичних курсів лікування та інших рекомендації лікарів, навіть при наявності хвороб, що становлять загрозу для життя, людина тривалий час може вести активний образ життя без помітної втрати працездатності».

Крім того, зі змісту відповідей Начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області вбачається, що за період з 2018 по січень 2020 року ОСОБА_7 проводилися огляди лікарями-фахівцями та обстеження у спеціалізованих закладах МОЗ щодо хронічних хвороб.

21 серпня 2019 року з ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім.ак. Стражеска» отримано відповідь про те, що враховуючи діагноз ОСОБА_7 відсутні підстави для лікування у відділенні гіпертонічної хвороби їх закладу. При необхідності можливо отримати консультативну допомогу в межах поліклініки закладу.

23 вересня 2019 року ОСОБА_7 отримав консультацію лікаря-кардіолога, старшого наукового співробітника «Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова» НАМН, к.м.н.

23 жовтня 2019 року ОСОБА_7 був оглянутий сумісно завідувачем інфарктного відділення №2 Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, доцентом кафедри внутрішньої медицини № 2 НМУ ім. Богомольця та офтальмологом, за результатами огляду призначено консервативне лікування.

15 січня 2020 року був консультований лікарями-фахівцями лікарями Броварської багатопрофільної лікарні, за результатами огляду запропоновано продовження лікування, призначене лікарями Олександрівської лікарні.

З 29 січня по 17 лютого 2020 року ОСОБА_7 знаходився на лікуванні у Київській лікарні швидкої медичної допомоги.

ОСОБА_7 отримує призначене лікування під контролем лікарів, стан здоров`я дозволяє приймати участь у судових засіданнях. ОСОБА_7 знаходиться на обліку у медичній частині з приводу наявних у нього хронічних захворювань.

У період з 03 листопада по 04 листопада 2022 року, при вирішенні питання про продовження строків тримання ОСОБА_7 під вартою, за його проханням до суду тричі викликалася карета швидкої медичної допомоги, ОСОБА_7 з різними діагнозами забирали до лікарні, а після огляду там фахівцями, ОСОБА_7 повертали до приміщення суду, з зазначенням відсутності підстав для його госпіталізації.

З урахуванням постійних тверджень адвокатів про погіршення стану здоров`я ОСОБА_7 , виходячи з норм чинного національного та міжнародного законодавства, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 утримувався у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, 24 січня 2022 року колегія суддів зобов`язала ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та Філію державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м.Києві та Київській області забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_7 , та надання йому медичної допомоги з урахуванням результатів проведених йому досліджень та наявних у нього хронічних захворювань.

На виконання ухвали від завідувача Київської міської медичної частини ОСОБА_13 за № 161- КММЧ/КИ-21 від 28 січня 2022 року надійшло повідомлення про те, що «за час перебування в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 був неодноразово обстежений лабораторно, інструментально, консультований лікарями-фахівцями Київської міської медичної частини, обраними лікарями - фахівцями та лікарняних закладів МОЗ України, а також отримував стаціонарне лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ України.

На даний час ОСОБА_7 знаходиться на обліку у лікарів терапевта та невропатолога в Київській міській медичній частині. Призначене симптоматичне амбулаторне лікування, яке ОСОБА_7 приймає не постійно та на свій розсуд.

Стан здоров`я ОСОБА_7 на даний час задовільний та відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань.

З урахуванням наведеного відсутні правові підстави для проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_7 »

Крім того, 29 вересня 2023 року на запит суду надійшла відповідь від Начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області ОСОБА_14 , з якої вбачається, «що протягом усього 2023 року ОСОБА_7 регулярно оглядали лікарі терапевт та невропатолог; регуляно проводяться лабораторні обстеження (результати в межах норми); проводилися регенологічні дослідження (результат -без патологій), рекомендовано ЛФК та симптоматичне лікування.

Стан здоров`я ОСОБА_7 розцінюється як стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань. Стаціонарного лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ він не потребує. Потребує постійного амбулаторного прийому гіпотензивних препаратів.»

Крім того, при обґрунтуванні клопотань адвокати постійно зазначають, що їх підзахисні перебувають під вартою у відсутність будь-яких доказів, які підтверджують їх вину у злочинах у вчиненні яких їх обвинувачує орган досудового розслідування, посилаються що обвинувачені відбувають покарання за злочини, які не вчиняли. Однак, ці твердження не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки судом при розгляді клопотань не надається оцінка відсутності доказів на підтвердження винуватості обвинувачених, а також не оцінуються наявні докази, оскільки оцінка доказів на цій стадії судового розгляду не передбачена.

Також суд звертає увагу, що у цьому провадженні до суду звертався командир батальйону конвойної служби з повідомленням, що з метою уникнення в подальшому надзвичайних ситуацій при розгляді цієї справи буде призначатися посилений конвойний наряд. Одночасно, командир батальйону просив слухати це кримінальне провадження утримуючи обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_15 в межах ДУ «Київський слідчий ізолятор» за допомогою системи відеоконференції, так як це не суперечить вимогам ч.2 ст. 336 КПК України під час дії воєнного стану, що в подальшому могло б надати можливість уникнути надзвичайних ситуацій під час розгляду справи відносно цих осіб.

Окремо необхідно зазначити, що усі ухвали колегії суддів, які приймалися за результатом розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим та клопотань адвокатів про зміну обвинуваченим запобіжного заходу, оскаржувалися до Київського апеляційного суду. Жодна з ухвал скасована або змінена не була.

З урахуванням вищенаведеного, зважаючи на те, що на даний час триває судовий розгляд, будь-яких даних про відсутність ризиків у судовому засіданні не встановлено та учасниками не доведено, - колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу виді тримання під вартою.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 колегією суддів, на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.

Враховуючи норми кримінального процесуального закону, обставини вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь та наслідки їх вчинення, колегія суддів не знаходить підстав для зміни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який.

Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для визначення обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розміру застави у цьому кримінальному провадженні

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 199, 369-372, 376, 395 КПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 262, ч. 3 ст.28 і п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 209 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 30 грудня 2023 року (включно).

Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ч.3 ст. 28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 30 грудня 2023 року (включно).

Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.289, ст. 290, ч.3 ст. 262, ч.3 ст. 28 і п.6 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 30 грудня 2023 року (включно).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3