Справа № 466/2132/23

Провадження № 1-кп/466/566/23

У Х В А Л А

07 листопада 2023року Шевченківський районний суд м. Львова

в  складі: судді                                              ОСОБА_1

при секретарі                                                ОСОБА_2

з участю прокурора                                      ОСОБА_3

захисника                                                       ОСОБА_4

потерпілого                                                    ОСОБА_5

обвинуваченого                                             ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова кримінальне провадження, внесеного  в  Єдиний  реєстр  досудових  розслідувань за №12022142380001192 від 11.10.2022 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Слов`янська, Донецької області, українця, громадянина України, з  середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше несудимого,  зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.1 ст.115 КК України,-

                                                           встановив:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.1 ст.115 КК України.

На досудовому слідстві ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13.10.2022, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та який в подальшому неодноразово  продовжено  судом до 11.11.2023 включно.

Прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 подано 07.11.2023 на адресу суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою на шістдесят днів без визначення застави, оскільки розглянути справу у передбачені законом строки не представляється за можливе, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому не змінились.

Прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, та просили замінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами судового провадження, суд  приходить до  наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13.10.2022 обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ "Львівська установа виконання покарань (№19). 

Ухвалою  Шевченківського районного суду м.Львова від 13.09.2023  продовжено обвинуваченому  ОСОБА_6   строк  тримання  під  вартою  на  шістдесят  днів, до 11  листопада 2023 року, включно, без визначення  застави.

Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в суді не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей щодо міцних соціальних зав`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.1 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, йому інкриміновано особливо тяжкий злочин, за який передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі.

Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ними процесуальних рішень суду.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів без визначення застави.

У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства. Оскільки, обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, який вчинений із застосуванням насильства, суд вважає за недоцільне визначати обвинуваченому заставу.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд, -

                                                            постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів з 07 листопада 2023року до 05 січня 2024 року, включно, без визначення застави.

Вручити копію ухвали учасникам процесу.

Скерувати копію ухвали на виконання до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду в п`ятиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченим з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1