УХВАЛА

07 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 903/534/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа"

про відвід судді Верховного Суду: Огородніка К.М. від розгляду справи № 903/534/23

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон+"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рєалтрейд" (далі - ТОВ "Рєалтрейд", заявник) 02.09.2023 звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2023 у справі № 903/534/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/534/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рєалтрейд" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2023, датою проведення судового засідання визначено 07.11.2023.

24.10.2021 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа" до Касаційного господарського суду надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Огородніка К.М. від розгляду справи № 903/534/23.

Заяву мотивовано тим, що з грудня 2010 по травень 2019 суддя Огороднік К.М. займав посаду судді Рівненського апеляційного господарського суду. В той же час в період з грудня 2010 по травень 2019 суддя Коломис В.В. (головуюча у справі) також займала посаду судді Рівненського апеляційного господарського суду. Суддя Огороднік К.М. та суддя Коломис В.В. працюючи у Рівненському апеляційному господарському суді входили у банкротну палату зазначеного суду про що свідчить інформація на сайті Банкрутство та ліквідація в Україні. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень судді Огороднік К.М. та Коломис В.В. приймали участь у судових розглядах у складі однієї судової колегії на протязі з 2011 по 2018 в приблизно 600 справах. Вибірка у Єдиному державному реєстрі судових рішень за пошуковим запитом постанов винесених суддею Коломис В.В. у Рівненському апеляційному господарському суді за період з 2011 по 2018 склала 722 постанови, при тому що більш як 80% справ суддя Огороднік К.М. входив у колегію суддів разом з суддею Коломис В.В. (у більшості справ суддя Коломис В.В. головувала при розгляді справи). З достатньою ймовірністю можна припустити, що за час роботи в Рівненському апеляційному господарському суді між суддями Огородніком К.М. та Коломис В.В. склалися дружні та довірливі відносини. За весь період роботи в Рівненському апеляційному господарському суді в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна лише одна окрема думка судді Коломис В.В. (окрема думка у справі № 902/1087/16 від 14.05.2018) в колегії суддів в якій приймав участь суддя Огороднік К.М. За весь період роботи в Рівненському апеляційному господарському суді в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна лише одна окрема думка судді Огородніка К.М. (окрема думка у справі № 5019/2862/11 від 03.11.2016).

Вказане, на думку заявника, виключає можливість суддею Огородніком К.М. безсторонньо оцінювати, як суддею касаційної інстанції, порушення обов`язку судді апеляційної інстанції Коломис В.В. на самовідвід по справі № 903/534/23, так як з 2011 по 2018 року вони разом працювали в одному приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду, за цей час вони спільно розглянули близько 600 справ та з великою ймовірністю Коломис В.В. та Огороднік К.М. мають дружні відносини.

Колегія суддів Верховного Суду, заслухавши думку уповноважених представників учасників справи, вважає зазначені доводи заяви про відвід суддів необґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частин першої-третьої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов`язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Водночас частиною четвертою статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:

(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Втім, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб' єктивний критерій) (див. п.119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. п.32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, А, N 86).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Колегія суддів виходить також з того, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Верховний Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа" викладені у заяві про відвід судді Верховного Суду Огородніка К.М. є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді і які б могли бути перевіреними та/чи/або переконливі факти, які б могли викликати сумнів у їх об`єктивності і неупередженості, а відтак могли б бути підставою для його відводу в розумінні статей 35, 36 ГПК України.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником не наведено аргументовано обґрунтованих підстав вважати суддю Верховного Суду Огородніка К.М. упередженим чи необ`єктивним, або вважати, що він прямо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи, оскільки доводи, що викладені у заяві, є припущеннями заявника.

За змістом частин 1- 3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи положення процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа" на підставі пункту 1 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі на авторозподіл з метою визначення судді для вирішення питання щодо поданої заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

1. Визнати доводи, викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа" про відвід судді Верховного Суду Огородніка К.М. від розгляду справи № 903/534/23 необґрунтованими.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа" про відвід судді Верховного Суду Огородніка К.М. у справі № 903/534/23 разом з матеріалами касаційної скарги передати на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Верховного Суду Огородніка К.М в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков