Справа № 127/25044/23

Провадження № 33/801/1032/2023

Категорія: 305

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П.

Доповідач: Якименко М. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року                                                                     м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 гривень та стягнуто судовий збір в розмірі 536,80 гривень на користь держави.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з`ясував усі обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддя вважає, що апеляційну скаргу задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до  ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вище вимог не дотримано.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ № 622221 від 15.08.2023 зазначено, що ОСОБА_2 04.08.2023 20:20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство по відношенню до ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина доведена протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Аналізуючи під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення правопорушника, суддя Вінницького апеляційного суду приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не підтверджуються зібраними по справі доказами.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно чином з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом диспозиції ст.173 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.

Від хуліганських слід відрізняти дії, які вчинені щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками. Такі дії можуть бути оцінені як хуліганство лише тоді, коли вони були поєднані із очевидним для винного порушенням громадського порядку та були на таку мету спрямовані.

Однією із форм дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, а також образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини.

Як слідує з матеріалів справи, у ній відсутні належні докази на підтвердження умисного порушення ОСОБА_1 громадського порядку і спокою громадян.

Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дії особи, що притягається до адміністративної відповідальності не підтверджуються матеріалами справи. Із матеріалів справи не вбачається у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП: ні об`єктивна сторона правопорушення у сфері суспільних правовідносин, ні суб`єктивна - у формі умислу особи на скоєння хуліганських дій, з порушенням громадського порядку.

Натомість, матеріалами справи доводиться побутовий характер спілкування (суперечка), яка виникла між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , між якими тривалий час існують напружені та неприязні стосунки.

       У письмових поясненнях ОСОБА_3 , які вона надавала працівнику поліції, зазначала, крім іншого, що між нею та ОСОБА_1 постійно виникають конфлікти та суперечки з приводу оренди її гаража, яким користується ОСОБА_1 (а.с. 4). Даним поясненням суд першої інстанції не дав належної правової оцінки.

        Наявність неприязних відносин з ОСОБА_4 , які тривалий час між ними існують не заперечив і сам  ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 фізично застосовував відносно ОСОБА_3 електрошокер.

Дану обставину не підтвердив і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який пояснив суду що про застосування електрошокера ОСОБА_6 йому стало відомо зі слів ОСОБА_3 .

Працівник поліції Зразюк О., допитаний в суді першої інстанції, повідомив, що він безпосередньо оформив протокол про адмінправопорушення на підставі матеріалів, які були йому передані колегами. На місці скоєння правопорушення присутнім не був. Повідомив, що хуліганські дії полягали у застосуванні ОСОБА_1 електрошокера.

Вінницький апеляційний суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення, уповноваженою на його складання особою не вказано, які саме конкретні дії ОСОБА_1 містять ознаки дрібного хуліганства, тобто в чому полягає суть скоєного правопорушення.

Відтак, наявність тривалого конфлікту, який склався між  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за відсутності доказів на підтвердження порушення громадського порядку, вказує на відсутність складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки порушення громадського порядку і спокою громадян, в даному випадку, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Зазначені обставини підтверджуються факт наявності особистих неприязних відносин між знайомими, які можливо і вирішуються учасниками у не встановлений законом спосіб, але без ознак безпричинності та порушення громадсько порядку.

На вказане суд першої інстанції увагу не звернув і не дав цьому належної правової оцінки, та розглянувши справу про адміністративне правопорушення, належним чином не перевіривши обставини справи, які мають суттєве значення для її повного та об`єктивного розгляду.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 дій, які утворювали б об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП за обставин, викладених у протоколі.

Неправильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Визнаючи ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд першої інстанції в своїй постанові жодним чином не мотивував своє рішення із посиланням на докази по справі, які судом було безпосередньо досліджено, натомість формально зазначив, що вина останнього підтверджується наявними письмовими матеріалами справи, без надання оцінки кожному доказу по справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.

Враховуючи зазначене, вважаю, що судом було застосовано спрощений підхід до судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, проігноровано права особи, яка притягається до відповідальності, що є неприпустимим.

Ч.1  до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Оскільки винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессегеі Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Аналізуючи під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази, суддя приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не підтверджуються зібраними по справі доказами.

Доводи апеляційної скарги про відсутність складу адміністративного правопорушення є обґрунтованими та спростовують висновки суду.

         Застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який, передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не доведена.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

З урахуванням наведеного, враховуючи порушення, які були допущені судом при розгляді адміністративної справи, суддя вважає, що постанову суду слід скасувати, а провадження закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 294  КУпАП, суддя –

                                       П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                         М. М. Якименко