ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
19.01.11 Справа № 8/33-42
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого –судді - Юркевича М.В.
суддів - Кузя В.Л. 4
ОСОБА_1
розглянув апеляційні скарги приватної фірми «Скорпіон –сервіс»м. Луцьк
та фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Луцьк
на рішення господарського суду Волинської області від 19.05.2010 року
у справі № 8/33-42
за позовом приватної фірми «Скорпіон –сервіс»м. Луцьк
до відповідача фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Луцьк
про стягнення 56 280,00 грн. неустойки
за участю представників :
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
Рішенням господарського суду Волинської області від 19.05.2010 р. у справі №8/33-42 частково задоволено позов приватної фірми «Скорпіон –сервіс»м. Луцьк, стягнувши на його користь з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Луцьк 14 826,46 грн. неустойки за несвоєчасне повернення об’єкта оренди, 148,26 грн. витрат по сплаті держмита, 62,16 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 1 482,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката.
ПП «Скорпіон –сервіс» та ФОП ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просять переглянути оскаржене рішення в порядку апеляційного провадження. ПП «Скорпіон – сервіс»просить скасувати рішення та повністю задоволити заявлені позовні вимоги, а ФОП ОСОБА_2 –рішення скасувати і в задоволенні позову повністю відмовити.
ПП «Скорпіон –сервіс»у своїй апеляційній скарзі звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що місцевим господарським судом належним чином не досліджені всі обставини справи та неправильно застосовані норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
В обґрунтування своїх вимог ФОП ОСОБА_2 покликається на те, що місцевий господарський суд в оскарженому рішенні прийшов до помилкового висновку стосовно нарахування неустойки за шість місяців. Зокрема, підприємець вказує на те, що за змістом ст. 256, 258, 785 ЦК України наймодавець має право на стягнення неустойки, у зв’язку із неповерненням предмету найму протягом всього часу прострочення в межах строку позовної давності, тобто одного року.
ФОП ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги ПП «Скорпіон –сервіс»заперечила з підстав та мотивів викладених у своєму відзиві.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суд від 16.06.2010 р. та 21.06.2010 р. апеляційні скарги були прийняті до провадження колегією суддів у складі: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
В зв’язку із зайнятістю судді Юрченка Я.О. в іншій судовій колегії, розпорядженням голови суду від 07.07.2010 р. змінено склад судової колегії. Суддю Юрченка Я.О. замінено суддею Кузь В.Л.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 р. було зупинено апеляційне провадження провадження у даній справі до завершення розгляду господарським судом справи № 01-15/66, яка безпосередньо пов’язана із даної справою. Ухвалою суду від 23.10.2010 р. апеляційне провадження у справі поновлено.
В зв’язку з тим, що постановою Верховної Ради України від 07.10.2010 р. № 7223 суддю Городечну М.І. звільнено з посади судді на підставі поданої заяви про відставку за станом здоров’я, розпорядженням в.о. голови суду від 21.12.2010 р. змінено склад судової колегії. Суддю Городечну М.І. замінено суддею Желіком М.Б.
Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце його проведення, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки суду не повідомляли.
Неявку представників сторін судом розцінено такою, що є без поважних причин, а тому суд дійшов висновку за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності, за наявними в справі доказами.
В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з’ясовано:
31.05.2008 р. між приватною фірмою «Скорпіон-сервіс»та підприємцем ОСОБА_2 було укладено угоду про надання в користування торгових площ, на умовах якою позивач передав, а відповідач прийняв в платне строкове користування торгову площу 35,0 м. кв. на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ «Скорпіон сервіс»між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого, місце № 56, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового або продовольчого товару.
Даний договір згідно п. 6.1. вступив в дію з 01.06.2008 р. на строк до 31.12.2008 р.
У зв'язку з виробничою необхідністю, будівництвом 2-ї черги ТЦ «Ювант»наказом директора ПФ «Скорпіон-сервіс»«Про відмову від угод надання в користування торгових площ» № 15 від 03.10.2008 р. зобов’язано приватному фірму відмовитися від угод надання в користування торгових площ з суб’єктами господарської діяльності, в тому числі з відповідачем, про що повідомлено останнього.
19.11.2008 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача повторне повідомленням № 154, яке було вручено 28.11.2008 р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду 24.02.2010 р. у справі №07/31-71 задоволено позов ПФ «Скорпіон-сервіс», ОСОБА_2 зобов’язано повернути торгівельну площу № 56 розміром 35 м. кв. на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ «Скорпіон сервіс»між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого.
31.03.2010 р. позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів з позовними вимогами про стягнення з відповідача неустойки в сумі 56 280,00 грн.
Як на підставу своїх вимог, приватна фірма «Скорпіон-сервіс»у своїй позовній заяві покликається на те, що відповідач в супереч п. 3.16 угоди, яким передбачено що підприємець зобов'язаний в належному стані передати площі на протязі 2 днів після припинення дії угоди, орендоване приміщення не звільняє, а продовжує його використовувати надалі в своїй підприємницькій діяльності, що безпосередньо і зумовило звернення до суду .
Обраховуючи визначену суму неустойки позивач у своїх доводах позовної заяви покликається на приписи ст. 785 Цивільного кодексу України, яка передбачає право наймодавця вимагати від наймача, у разі невиконання останнім обов’язку щодо повернення речі, сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Місцевий господарський суд виходячи із приписів ч. 6 ст. 232 ГК України дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 14 826,46 грн. неустойки за шість місяців.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши правові позиції представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати, апеляційну скаргу –задоволити. При цьому, судова колегія виходить із наступного:
Предметом договору найму в силу приписів до ч. 1 ст. 760 ЦК України може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Річ є визначеною індивідуальними ознаками, згідно ст. 184 ЦК України, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Згідно з пунктом 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Держкомстату України 26.07.2005 № 209, торгове місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
Отже, торгове місце (торгова площа) це площа, яка не наділена визначеними індивідуальними ознаками, оскільки не наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж однорідних речей.
Місцевий господарський суд при винесенні оскарженого рішення не взяв до уваги та не дослідив тих обставин, що угода про надання в користування торгових площ від 31.05.2008 р. за своєю правовою природою не є договором оренди (найму) в розумінні ст. 760 ЦК України, адже предметом укладеної угоди є торгова площа площею 35,0 кв. м без визначення її індивідуальних ознак як речі.
Виходячи з того, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не випливають із правовідносин щодо користування річчю, то відповідно і застосування ст. 785 ЦК України в розглядуваному випадку є безпідставне.
Згідно ч. 2 ст. 34. ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона в силу ст. 33 ГПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд в силу приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку наявності правових підстав для скасування оскарженого рішення. Позиція колегії Львівського апеляційного господарського суду кореспондується з висновками колегії Вищого господарського суду України викладеними в постанові від 19.01.2011 р. у справі № 05/97-64.
В останнє судове засідання від відповідача поступило клопотання про застосування апеляційним господарським судом ст. 267 ЦК України –строку позовної давності.
Судова колегія розглянувши заявлене клопотання звертає увагу відповідача на те, що норма ч. 4 ст. 267 ЦК України покладає на сторону у справі обов'язок подавати заяву про сплив (закінчення) строку позовної давності, як підставу для відмови у позові. Зазначена заява повинна подаватись стороною до винесення судом першої інстанції рішення у справі. Заява про застосування строку позовної давності відповідачем до господарського суду Волинської області не подавалась, про що вказано і в змісті самої заяви.
Приписами ч. 3 ст. 101 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відтак, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги приватної фірми «Скорпіон –сервіс»м. Луцьк відмовити.
2. Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Луцьк задоволити.
3. Рішення господарського суду Волинської області від 19.05.2010 р. у справі №8/33-42 скасувати. Прийняти нове рішення: в позові приватної фірми «Скорпіон –сервіс»м. Луцьк відмовити.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи № 8/33-42 повернути в господарський суд Волинської області.
Головуючий-суддя Юркевич М.В.
Суддя Кузь В.Л.
Суддя Желік М.Б.