ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.11 Справа № 10/154(10)
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Дубник О.П.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ВАТ НАСК «Оранта») від 22.10.2010р. № 8-05/2107
на рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2010р.
у справі № 10/154 (10)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхове Товариство «ГАРАНТІЯ»(далі ВАТ «СТ «ГАРАНТІЯ»), м. Київ
до відповідача ВАТ НАСК «Оранта», м. Київ в особі Львівської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта», м. Львів
про стягнення 14656,00 грн. боргу
за участю представників:
від позивача –ОСОБА_2 –представник;
від відповідача –ОСОБА_3 - представник.
Права та обов’язки сторін, передбачені ст.22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.09.2010р. у цій справі, суддя Довга О.І., позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта»в особі Львівської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»на користь ВАТ «СТ «ГАРАНТІЯ»14656,00 грн. страхового відшкодування, 145,56 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2931,00 грн. по оплаті юридичних послуг адвоката.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.27 Закону України «Про страхування», ст.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також зокрема тим, що, оскільки позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику, до нього переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки, тобто до відповідача, у межах виплаченого і не погашеного відповідачем страхового відшкодування на суму 14656,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ НАСК «Оранта», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу та відзив у зв’язку з із долученням позивачем додатків до договору страхування. а також висновку спеціаліста № 8 , складеного судовим експертом, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2010р. у справі № 10/154 (10) та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, мотивуючи свої доводи тим, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, не було взято до уваги того, що:
- при виплаті страхового відшкодування необхідний висновок експерта чи аварійного комісара щодо визначення шкоди, завданої автомобілю, відповідно до чинного законодавства, а не до рахунків підприємця, відповідно до яких ВАТ «СТ «ГАРАНТІЯ»провело виплату Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_4;
- у рахунках не вказується знос, перепробіг, втрата товарного вигляду автомобіля, а також інші фактори, що впливають на збільшення чи зменшення вартості автомобіля;
- що учасника ДТП ОСОБА_5 було помилково застраховано, оскільки ОСОБА_5 є інвалідом війни і відповідно до ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»він звільнений від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України; відшкодування збитків від ДТП, винуватцями якої є зокрема інваліди війни, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом;
- на основі протоколу огляду судовим експертом ОСОБА_6 проведено оцінку пошкоджень ТЗ «ХОНДА»Д.Р.Н. ВС6591ВО та складено висновок спеціаліста автотоварознавця, відповідно до якого збиток ТЗ «ХОНДА»Д.Р.Н. ВС6591ВО, включаючи витрати ПДВ, становить 11708,10 грн., проте страховою компанією було проведено виплату у розмірі 14656 грн., що перевищує розмір збитків, який визначив судовий експерт;
- реальний збиток, завданий ТЗ «ХОНДА»Д.Р.Н. ВС6591ВО складає 9366,48 грн. ( 11708,10 –20% ПДВ), оскільки власником ТЗ «ХОНДА» Д.Р.Н. ВС6591ВО не було сплачено в дохід держави суми податку на додану вартість;
- стягнення витрат на послуги адвоката на суму 2931,00 грн. є необґрунтованими, оскільки такі витрати були сплачені не адвокату, а фізичній особі –підприємцю.
На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 16.12.20110р. позивачем подано суду для огляду у судовому засіданні оригінал договору № 5-1965/08.047 добровільного страхування наземного транспорту з додатками, висновок судового експерта «Висновок спеціаліста № 8»експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля (марка, модель ТЗ - HONDA CIVIC 4D, реєстраційний номер –ВС 6591 ВО, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова –NLAFD75708W060662), застрахованого за договором № 5-1965/08.047 добровільного страхування наземного транспорту та належним чином засвідчені копії вищезгаданих додатків до договору та висновку експерта для долучення до матеріалів справи.
Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судових засіданнях.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.
ВАТ “СТ “Гарантія” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ВАТ НАСК «Оранта»про стягнення 14656,00 грн. матеріальної шкоди (виплаченого страхового відшкодування) у порядку регресу та судових витрат.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 07.12.2008р. на автодорозі Західний обхід м. Львова, ОСОБА_5, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099»( д.н.з. НОМЕР_1), не вибрав безпечної швидкості руху, та не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хонда»(д.н.з. НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_7, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
30 грудня 2008 року Городоцьким районним судом Львівської області прийнято постанову (а.с.12) про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності внаслідок вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки автомобіль “Хонда” (д.н.з. НОМЕР_2) на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ВАТ “СТ “Гарантія” за договором добровільного страхування наземного транспорту №5-1965/08.047 (а.с.5), згідно страхового акту №134 від 17 лютого 2009 року (а.с.8), відповідно до розпорядження № 134 від 17 лютого 2009 року (а.с.9), за ремонт вказаного транспортного засобу на рахунок Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_7 на суму 14 656 (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 333 від 23 лютого 2009 року (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору страхування, укладеного у формі полісу №ВВ/8029990 від 06.11.2008р., цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 (автомобіль «ВАЗ 21099»(д.н.з. НОМЕР_3), була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» (а.с. 21), в якому встановлений ліміт за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. та визначено, що франшиза за договором дорівнює нулю.
На адресу ВАТ “НАСК “Оранта” 11.08.2009р. була направлена претензія про врегулювання збитків в порядку регресу (а.с.а.с.22-23), яку відповідач отримав 12 серпня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.24), однак відповідач жодних дій по відшкодуванню шкоди не вчинив.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Майнова шкода, завдана неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Тобто, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у цьому законі до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.
Оскільки, позивач - ВАТ “СТ “Гарантія”, виплатив страхове відшкодування страхувальнику, до позивача переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки, тобто до відповідача ВАТ НАСК «Оранта», яке виступало страховиком цивільно-правової відповідальності, винної у скоєнні ДТП особи, у межах виплаченого і не погашеного страховою компанією страхового відшкодування.
Доказів оплати страхового відшкодування відповідачем не подано.
Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд підставно дійшов висновку про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування.
Проте, апеляційний господарський суд відзначає, що розмір страхового відшкодування, який підлягає до стягнення з відповідача позивачем, судом першої інстанції визначений неправильно і має бути зменшений з 14656,00 грн. до 11708,10 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до рахунків № 112/1 (а.с.16), № 112/2 (а.с.17), виписаних Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту (робіт, автозапчастин, деталей) становить 14656,00 грн.
Відповідно до п.23.4 договору № 5-1965/08.047 добровільного страхування наземного транспорту страхове відшкодування не може перевищувати розміру реальних збитків. Розмір реальних збитків при настанні страхового випадку визначається Страховиком у відповідності до положень та вимог чинного законодавства України, що регулюють питання оцінки наземних транспортних засобів, з врахуванням умов Договору страхування (неповне страхування, франшиза, обмеження страхування, програма страхування, тощо), на підставі результатів огляду пошкодженого ТЗ, проведеного Страховиком (або іншими особами за дорученням Страховика).
Відповідно до висновку спеціаліста № 8 вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA Civic-1.8i, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який пошкоджений під час ДТП, на момент дослідження становить 11708,10 грн. (одинадцять тисяч сімсот вісім гривень 10 коп.).
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
ОСОБА_7 ж положення міститься у п.23.4 договору № 5-1965/08.047.
З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідно до висновку спеціаліста № 8 вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA Civic-1.8i, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який пошкоджений під час ДТП, на момент дослідження становить 11708,10 грн., позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає до задоволення в розмірі реальних збитків (вартості відновлювального ремонту автомобіля) тобто в розмірі 11708,10 грн.
Щодо посилань скаржника на те, що учасника ДТП ОСОБА_5 було помилково застраховано, оскільки ОСОБА_5 є інвалідом війни і відповідно до ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»він звільнений від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України; відшкодування збитків від ДТП, винуватцями якої є зокрема інваліди війни, проводить МТСБУ, у порядку визначеному цим Законом, то суд апеляційної інстанції відзначає наступне.
Відповідно до умов договору страхування, укладеного у формі полісу №ВВ/8029990 від 06.11.2008р., цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 (автомобіль «ВАЗ 21099»(д.н.з. НОМЕР_3), була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» (а.с. 21), в якому встановлений ліміт за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. та визначено, що франшиза за договором дорівнює нулю.
Вищезгаданий договір страхування на момент настання ДТП був чинний, що не заперечується сторонами у справі і доказів, які б підтверджували протилежне, суду не подано. За таких обставин безпідставним є твердження скаржника, що у цьому випадку відшкодування збитків мало б проводити МТСБУ і відповідно бути відповідачем у справі.
Щодо посилань скаржника на те, що реальний збиток, завданий ТЗ «ХОНДА»Д.Р.Н. ВС6591ВО, складає 9366,48 грн. ( 11708,10 –20% ПДВ), оскільки власником ТЗ «ХОНДА»Д.Р.Н. ВС6591ВО не було сплачено в дохід держави суми податку на додану вартість, то такі посилання є безпідставними, так як у висновку спеціаліста № 8 вказано, що реальний збиток (вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA Civic-1.8i, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який пошкоджений під час ДТП, на момент дослідження) становить 11708,10 грн. і у ньому не вказано, що ця сума є з врахуванням податку на додану вартість, як і не вказано, що ця сума є без врахування ПДВ, а також не вказано іншої суми –вартості відновлювального ремонту.
Щодо посилань скаржника на те зокрема, що стягнення витрат на послуги адвоката на суму 2931,00 грн. є необґрунтованими, оскільки такі витрати були сплачені не адвокату а фізичній особі –підприємцю, то такі посилання є безпідставними, оскільки в матеріалах справи є свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 1328 (а.с.27), яке видано відповідно до Закону України “Про адвокатуру” ОСОБА_8, який проживає в місті Львів, на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; договір про надання правової допомоги та до додаток до нього (а.с.а.с.25,26), рахунок № 23г-2010 від 07 липня 2010 року (а.с.28), платіжне доручення № 1133 від 14.07.2010 року про сплату коштів на суму 2931 грн. 00 коп. за надані адвокатські послуги (а.с.29), що є підставою для відшкодування витрат на суму 2931,00 грн. як витрат за послуги адвоката відповідно до ст.44 ГПК України.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2010р. у справі № 10/154 (10) таким, що підлягає скасуванню частково.
Судові витрати слід покласти на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.
З врахуванням часткового скасування рішення місцевого господарського суду та часткового задоволення позову, на підставі ст.49 ГПК України підлягають до стягнення за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд судового рішення в апеляційному порядку:
- з відповідача на користь позивача 117,08 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 54,54 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку, 188,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу грн. та 2341,00 грн. витрат на послуги адвоката;
- з позивача на користь відповідача 14,74 витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку;
- з позивача в дохід державного бюджету 1,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції (як вбачається з матеріалів справи позивачем при поданні позову було сплачено державного мита 145,56 грн. замість 146,56 грн., тобто недоплачено 1,00 грн.);
- з відповідача в дохід державного бюджету 47,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при поданні апеляційної скарги було зайво сплачено 16,72 грн. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку(сплачено 90,00 грн. замість 73,28 грн.).
З огляду на це підлягає поверненню з державного бюджету як зайво сплачене державне мито за перегляд судового рішення в апеляційному порядку на суму 16,72 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задовільнити частково.
2. Скасувати частково рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2010р. у справі № 10/152 (10). Прийняти нове рішення.
3. Позов ВАТ «Страхове Товариство «ГАРАНТІЯ»задовільнити частково. Стягнути з ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Київ, вул. Жилянська,75, код ЄДРПОУ 00034186) в особі Львівської обласної дирекції ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Львів, вул. Бортнянського,12, ІК 02308191) на користь ВАТ «Страхове Товариство «ГАРАНТІЯ»(01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз,3, код ЄДРПОУ 14229456, МФО 325365) 11708,10 грн. страхового відшкодування, 117,08 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 54,54 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку, 188,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу грн. та 2341,00 грн. витрат на послуги адвоката.
4. Стягнути з ВАТ «Страхове Товариство «ГАРАНТІЯ»( 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз,3, код ЄДРПОУ 14229456, МФО 325365) на користь ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Київ, вул. Жилянська,75, код ЄДРПОУ 00034186) в особі Львівської обласної дирекції ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Львів, вул. Бортнянського,12, ІК 02308191) 14,74 витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
5. Стягнути з ВАТ «Страхове Товариство «ГАРАНТІЯ»( 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз,3, код ЄДРПОУ 14229456, МФО 325365) в дохід державного бюджету 1,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції.
6. Стягнути з ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Київ, вул. Жилянська,75, код ЄДРПОУ 00034186) в особі Львівської обласної дирекції ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Львів, вул. Бортнянського,12, ІК 02308191) в дохід державного бюджету 47,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Видати ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Київ, вул. Жилянська,75, код ЄДРПОУ 00034186) в особі Львівської обласної дирекції ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Львів, вул. Бортнянського,12, ІК 02308191) довідку на повернення з державного бюджету 15,72 грн. зайво сплаченого державного мита.
8. Місцевому господарському суду видати відповідні накази та довідку.
Ця постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.