ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" грудня 2010 р.Справа № 3/100-1851
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Бережани вул. С. Бандери, 1 Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 01188052)
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Бережанський райсількомунгосп», м. Бережани вул. Кобилянської , 4а Тернопільської області (код ЄДРПОУ 00903073)
про стягнення заборгованості в сумі 409 грн. 38 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 –юрисконсульт, довіреність №18-02/42 від 14.10.2010р.
від відповідача: не з‘явився
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Тернопільської філії ВАТ «Укртелеком»до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Бережанський райсількомунгосп»про стягнення заборгованості на суму 409 грн. 38 коп. , в тому числі 387 грн. 48 коп. основного боргу, 10 грн. 84 коп. –втрат від інфляції , 2 грн. 68 коп. –3% річних , 8 грн. 38 коп. пені.
Судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначене судове засідання свого представника не забезпечив, хоча про дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, а тому спір вирішено в порядку ст. 75 ГПК України , по наявних у справі матеріалах.
У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 09.12.2010р. на 11:50 год. , що підтверджується ухвалою суду від 02.12.2010р.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача , суд встановив наступне:
07 вересня 2001 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центру електрозв‘язку №1 Тернопільської філії ВАТ «Укртелеком»(котре реорганізовано згідно наказу №335 від 19.10.2009р. в Цех телекомунікаційних послуг №1 Тернопільської філії ВАТ „Укртелеком”), як Підприємством зв’язку, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Бережанський райсількомунгосп», як Споживачем, був укладений Договір №66 про надання послуг електрозв‘язку , згідно якого підприємство зв‘язку надає послуги електрозв‘язку, перераховані в додатку 1 і безкоштовні послуги , перераховані в додатку 2.
У відповідності до п.3.2.8 вказаного Договору , відповідач зобов’язався вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що споживач оплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою з поданням рахунків системою оплати. Згідно п.4.3, п.4.5. Договору, Споживач повинен вчасно оплачувати за надані послуги. Розрахунок абонплати і за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця , наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.
Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, картки обліку розрахунків за період з 01.01.2008 р. по 01.11.2010 р., розрахунку боргу, споживач заборгував по оплаті послуг зв’язку суму у розмірі 387 грн. 48 коп. перед позивачем , яка на день розгляду справи відповідачем не сплачена.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до Закону України "Про телекомунікації" , споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст.ст. 901, 903 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем пред‘явлено претензію від 15.07.2010р. за №18/13-1028 до відповідача про добровільне стягнення боргу , що підтверджується фіскальним чеком від 16.07.2010р. за №5476. Проте, вказана претензія відповідачем залишена без задоволення.
Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення боргу в сумі 387 грн. 48 коп., документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.
П. 5.8. даного Договору , передбачено , що у разі несплати за надані послуги електрозв‘язку понад установлений термін ( з 21 числа місяця , що настає після розрахункового періоду ) Споживач сплачує пеню , яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі облікової ставки Національного Банку України , що діяла у період , за який нараховується пеня.
За несвоєчасну оплату за надані послуги , позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 8 грн. 38 коп. за період з 21.05.2010р. по 14.11.2010р. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена .
Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації ”, передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За таких обставин, суд вважає , що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8 грн. 38 коп. , документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.
В результаті несвоєчасної оплати за надані послуги позивач нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення – 10 грн. 84 коп. та 3% річних –2 грн. 68 коп. , які на день розгляду справи позивачу не сплачені.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст.625 ЦК України)
З огляду на наведене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення –10 грн. 84 коп. та 3% річних –2 грн. 68 коп. , документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, Законом України “Про телекомунікації ”, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», господарський суд ,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Бережанський райсількомунгосп», м. Бережани вул. Кобилянської , 4а Тернопільської області (код ЄДРПОУ 00903073) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Бережани вул. С. Бандери, 1 Тернопільської області (код ЄДРПОУ 01188052) - 387 грн. 48 коп. –боргу, 8 грн. 38 коп. –пені, 10 грн. 84 коп. –втрат від інфляції , 2 грн. 68 коп. –3% річних, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, “13” грудня 2010 року, через місцевий господарський суд.
5. Рішення направити сторонам по справі .
Суддя І.М. Турецький