Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

          08 листопада 2023 року                                                  Справа №200/973/23  

 Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про оплату вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на посаді та надання відпустки, стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

                                                   В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою від 12.09.2023 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення про поновлення на роботі у справі № 200/973/23, в порядку статті 236 КЗпП України, та просив:

Стягнути з Бюро економічної безпеки України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання ним судового рішення від 23.06.2023 у справі № 200/973/23 про поновлення на посаді старшого інспектора з особливих доручень Бюро економічної безпеки України в розмірі 126 432 (сто двадцять шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 27 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Бюро економічної безпеки України на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання ним судового рішення від 23.06.2023 у справі № 200/973/23 про поновлення мене на посаді старшого інспектора з особливих доручень Бюро економічної безпеки України в межах суми стягнення за один місяць, що становить 48 798 (сорок вісім тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн. 42 коп.

Заяву мотивовано тим, що на сьогоднішній день його не поновлено на займаній посаді, відповідач не виконав рішення суду, а виключно створював штучні перепони для його виконання, та жодним чином не реагує на законні вимоги позивача, що і призвело до необхідності звернення до суду з такою заявою з метою відстоювання законних прав та інтересів заявника. Також зазначив, що за період з 23.06.2023 – дати, коли у Відповідача виник обов`язок з виконання рішення суду щодо негайного поновлення Позивача на посаді по 12.09.2023 – дату звернення позивача з даною заявою до суду, із врахуванням приписів Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022, минуло 57 робочих днів. За таких обставин сума середнього заробітку позивача за вказаний час затримки виконання судового рішення становить: 57 робочих днів х 2218,11 грн. середньоденної зарплати = 126 432,27 грн.

Вирішуючи питання щодо прийняття та розгляду по суті заяви, поданої в порядку ст.236 КЗпП України, суд враховує наступне.

Згідно ст. 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Приписами ст. 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Положення ст. 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання заробітної плати чи неможливості працевлаштуватись.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 241 КАС України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду

Розділ IV КАС України встановлено процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Вказаним розділом встановлено перелік процесуальних дій, на вчинення яких уповноважений суд після розгляду справи по суті.

Таким чином, після завершення розгляду справи по суті та прийняття рішення суду, суд має лише повноваження, визначені КАС України щодо контролю за виконанням раніше прийнятого рішення, зокрема, в порядку ст.382 та 383 КАС України («Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах», «Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду»).

Таким чином, КЗпП України не визначає правила здійснення адміністративного судочинства та не може встановлювати для адміністративного суду процесуальні правила щодо прийняття тих, чи інших судових рішень після прийняття рішення суду по суті позовних вимог, оскільки саме КАС України визначає повноваження адміністративних судів.

У свою чергу, КЗпП України, як матеріальний закон, може застосовуватись під час розгляду по суті позовних вимог у випадках, коли спеціальне законодавство не врегульовує відносини у публічній службі.

Заявлені позивачем вимоги матеріального характеру по своїй суті є новими матеріально-правовими вимогами, новим позовом, розгляд яких не є визначеною КАС України сферою компетенції адміністративних судів після закінчення розгляду справи по суті та не є визначеною КАС України формою контролю суду за виконанням рішення суду.

Заявлені позивачем вимоги носять самостійний від предмету та підстав позову у даній справі характер та можуть бути заявлені лише поза межами даного процесу як самостійні позовні вимоги.

Відповідно, нові вимоги позивача (матеріально-правові вимоги) не можуть бути розглянуті судом у даній справі після прийняття рішення суду, оскільки, як вже зазначалося, вчинення таких процесуальних дій знаходиться поза визначеною Кодексом адміністративного судочинства України сферою компетенції та повноважень адміністративного суду.

Ст.167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, в якій ч.1 зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Також, ч.2 ст.167 КАС України чітко встановлено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч.1 цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про очевидну безпідставність та необґрунтованість поданої заяви, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.167 КАС України, відповідно до якої якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 167, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

                                                        У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 від 12.09.2023 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення про поновлення на роботі у справі № 200/973/23 - повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.  

          Суддя                                                                                  І.В. Шинкарьова