ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 листопада 2023 року                               Чернігів                              Справа № 620/13515/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Виконуючий обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у сфері поводження з відходами, яка полягає у не оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ №119 від 01.08.2006 “Звалище ТПВ с. Піски”) та зобов`язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ №119 від 01.08.2006 “Звалище ТПВ с. Піски”).

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що Іванівською сільською радою та її виконавчими органами не забезпечено в повному обсязі виконання делегованих та власних повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме, не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ №119 від 01.08.2006 «Звалище ТПВ с. Піски»).

Ухвалою суду від 11.09.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Поновлено пропущений строк звернення до суду.

Іванівська сільська рада надіслала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що на даний час діє Закон України «Про поводження з відходами», яким не передбачено облік відходів на основі їх паспортизації, тобто, паспорти звалищ втрачають юридичну силу. З огляду на зазначене, сільською радою підготовлений проект рішення «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» з цільовим призначенням земельної ділянки для цілей поводження з відходами, розташованої за межами с. Піски, та оприлюднене на сайті сільської ради. Крім того, прокурор просить суд зобов`язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ № 119 від 01.08.2006 «Звалите ТПB с. Піски»). Зазначає, що відповідач не зможе виконані рішення селу з вищевказаною вимогою, оскільки паспорти втрачають юридичну силу на підставі Закону України «Про поводження з відходами».

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав доводи позовної заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

15.01.2021 Держаною екологічною інспекцією у Чернігівській області направлено електронною поштою органам місцевого самоврядування, у тому числі Іванівській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області, вимогу №04/112 щодо приведення у відповідність із законодавством, згідно якої зобов`язано вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що зайняті під полігонами та звалищами для захоронення твердих побутових відходів, визначення в натурі меж цих ділянок з встановленням межових знаків (п.5 вимоги), вжити додаткових заходів щодо належної організації збирання і видалення побутових та інших відходів на підпорядкованій території та не допускати виникнення стихійних та несанкціонованих звалищ відходів (п.2 вимоги) (а.с.6-9).

Також, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі наказу від 18.06.2021 № 468 проведено перевірку 23-29 червня 2021 року дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (а.с.12-13).

Встановлено, що на території Іванівської сільської ради визначено 7 паспортизованих місць видалення відходів, у тому числі, звалище твердих побутових відходів в с. Піски, паспорт МВВ №119 від 01.08.2006 на перевірку не надавався. Рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами Іванівською сільською радою не приймались. Таким чином, вимога Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 04/112 від 16.01.2021 не виконана в повному обсязі.

Іванівському сільському голові вручена вимога від 30.06.2021 № 96/04, зокрема, щодо забезпечення оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що зайняті під сміттєзвалищами для захоронення твердих побутових відходів Іванівської територіальної громади, для експлуатації сміттєзвалищ, визначення в натурі меж цих ділянок з встановленням межових знаків (п.2 вимоги) (а.с.14-15).

Однак, вимоги Держекоінспекції в Чернігівській області залишаються не виконаними до цього часу.

Як вбачається з інформації Іванівської сільської ради від 17.07.2023 № 918 конкретних заходів, спрямованих на усунення всіх порушень, зазначених у вимозі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області від 30.06.2021 № 96/04, органом місцевого самоврядування не вжито (а.с.20 зворот).

Крім того, вивченням рішень, прийнятих Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області протягом 2021-2023 років, розміщених на офіційному сайті органу місцевого самоврядування за посиланням: https://iotg.gov.ua/rishennya-silskoi-radi-10-28-36-16-12-2020/ Козелецькою окружною прокуратурою встановлено, що рішення для усунення вищевказаних порушень у сфері поводження з відходами не приймалися.

Таким чином, Іванівською сільською радою та її виконавчими органами не забезпечено в повному обсязі виконання делегованих та власних повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме: не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ №119 від 01.08.2006 «Звалище ТПВ с. Піски»).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції, зокрема, організують розробку місцевих екологічних програм; затверджують за поданням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища для підприємств, установ та організацій ліміти скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення або навколишнього природного середовища за межами відповідно села, селища, міста; організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 09.07.2023) збирання відходів - діяльність, пов`язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах; відведені місця чи об`єкти - місця чи об`єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування, з урахуванням вимог земельного, природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема, організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю. Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами.

З метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини ведеться реєстр місць видалення відходів. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами, (ст. 28 Закону України «Про відходи»).

Згідно вимог ст. 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, ч.1 ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники земельних ділянок зобов`язані, у тому числі, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути, у тому числі, органи місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Іванівською сільською радою не забезпечено оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, зайняті під сміттєзвалищами для захоронення твердих побутових відходів та не визначено в натурі (на місцевості) межовими знаками межі вказаних земельних ділянок.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження по якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 «інтереси держави» є оціночним поняттям, яке визначається у кожному конкретному випадку. При цьому вказане поняття охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку.

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її наді атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в меж території України, природні ресурси її континентального шельфу, виклюнь (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу

Відповідно до ст. 50 Основного Закону кожен має право на безпечне д. життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Наприкінці 2009 року Всесвітня народна конференція з питань кліматичних змін та прав Матері Землі, в Болівії, направила на розгляд в 00 Універсальну Декларацію Матері Землі (2010), стаття 2 якої проголошує, що «Мати Земля має право на існування, продовження циклу життя, збережені своєї самобутності структур, функцій та процесів, які підтримують всі фор життя».

Основними принципами державної політики у сфері поводження відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища і здоров`я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливої використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересі суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку (ст. 5 Закону України «Про відходи»).

Таким чином, охорона навколишнього природного середовищі раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічне безпеки життєдіяльності людини, зокрема у сфері поводження з відходами, невід`ємними умовами сталого економічного та соціального розвитку України в цілому та конкретної територіальної громади зокрема.

Відтак бездіяльність відповідача, яка полягає у не оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки зайняті під сміттєзвалищі для захоронення твердих побутових відходів, порушує державний інтерес, що відповідно передбачає можливість втручання органів прокуратури, яке спрямоване виключно на поновлення такого державного інтересу.

Поруч з цим, законодавець визначає можливість пред`явленні прокурором позову в інтересах держави виключно у випадках, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, де компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ № 275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом  Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 7 вказаного Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області (далі – Інспекція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 №56, Інспекція відповідно до покладених на неї функцій здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Пунктами 3, 6, 7 Положення передбачено, що Інспекція має право проводити перевірки, надавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, орган державного контролю, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави з питань дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, у т.ч. з питання, яке є предметом даного позову, у межах Чернігівської області, є Державна екологічна інспекція України в Чернігівській області.

03.08.2023 прокуратурою до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області направлено лист про вжиті Інспекцією заходи щодо зобов`язання виконання Іванівською сільською радою вимог про усунення порушень, виявлених за результатами проведеної перевірки (лист №50-75-2840вих-23 (а.с.21).

За інформацією Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (лист №10/1709 від 11.08.2023 (а.с.22) заходи примусового характеру щодо зобов`язання Іванівською сільської ради виконати вимоги Інспекції про усунення виявлених 23-29.06.2021 порушень не вживались.

Вказане свідчить про бездіяльність уповноваженого органу та підтверджує наявність підстав для вжиття заходів реагування прокурором, оскільки в іншому випадку інтереси держави залишатимуться незахищеними.

На органи місцевого самоврядування ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» покладені повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, а саме; здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів (п.п. 1 п.б абз. 1), організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (п.п. 9 п.б абз. 1); здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері управління відходами, розгляд справ про адмінправопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про управління відходами (п.п. 12 п.б абз. 1).

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» вказаного Закону здійснення операцій з оброблення відходів дозволяється лише за наявності відповідного дозволу на здійснення таких операцій на визначених місцевими радами територіях.

Отже, визначення місця видалення відходів у межах відповідної територіальної громади відноситься до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Відповідно до абз.1 ч. 1 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 №2320-IX, набрав чинності 09.07.2023, визначено, що оброблення відходів - це операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій. Відповідно до Додатку 1 до Закону видаленням відходів є, зокрема, розміщення на поверхні чи в землі, у тому числі захоронення тощо. Таким чином, законодавець змінив термінологію щодо управління відходами, проте мова йде про ту ж саму діяльність щодо розміщення відходів на поверхні землі, організацію та контроль за чим продовжують виконувати органи місцевого самоврядування.

Згідно абз. 3 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про управління відходами» експлуатація місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), що не оснащені системами вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, системами моніторингу викидів в атмосферне повітря та моніторингу забруднення ґрунтів і підземних вод, забороняється лише з 01.01.2030. Таким чином, місця розміщення відходів продовжують функціонувати.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, ч.1 ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники земельних ділянок зобов`язані, у тому числі, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Наведені норми законодавства визначають, що земельна ділянка, яка використовується для певних цілей (у даному випадку для визначення територіального місця видалення відходів) повинна бути визначена в натурі. В інакшому випадку такі земельні ділянки можуть використовуватися в інших цілях, буде відсутня фактична можливість для територіального визначення меж ділянки, на яку поширюються інші вимоги природоохоронного законодавства, оскільки до місць видалення відходів законодавство визначає додаткові вимоги, зокрема, щодо облаштування водостоками, фільтраційними системами та ін.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, вимога щодо технічного визначення ділянки під конкретно визначеним сміттєзвалищем відповідає вимогам чинного законодавства.

Безпідставними є доводи відповідача про втрату юридичної сили паспортами на МВВ з набранням сили Законом України «Про управління відходами». Оскільки Інструкція про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.1999 № 12, є діючою, що свідчить про необхідність виконання вимог законодавства щодо ведення паспортів на місця видалення відходів.

Крім цього, відповідно до реєстру місць видалення відходів Чернігівської області, оприлюдненому відповідно до Постанови КМУ №835 від 21.10.2015 «Про затвердження Положення про набори даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» на Порталі відритих даних інтернет ресурсу «ДІЯ» (https://data.gov.ua/dataset/dc0543a2-4cbc-4bd5-afaf-83ae7b61262c) та на сайті Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації (https://eco.cg.gov.ua/index.php?id=37688&tp=l&pg=) станом на 16.01.2023 на території Іванівської сільської ради діють 8 місць видалення відходів, у тому числі і звалище № 119 с. Піски.

У випадку припинення експлуатації вказаного місця розміщення відходів (полігону, звалища) згідно з регіональним планом управління відходами власник (балансоутримувач) такого місця повинен забезпечити розроблення та виконання проекту рекультивації місця розміщення відходів та догляд за ним після припинення експлуатації протягом 30 років, (ч. 5 ст. 40, абз. З п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про управлінні відходами»).

Відтак, вимога про зобов`язання Іванівської сільської ради вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів у межах конкретного місця видалення відходів паспорт МВВ №119 від 01.08.2006 «Звалище ТПВ с. Піски», є актуальною і необхідною для забезпечення експлуатації сміттєзвалища, розроблення плану приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.

Також суд критично ставитися до доводів відповідача про прийняття ним 21.12.2021  б/н рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу комунальної власності» (а.с. 39).

Сам факт прийняття у 2021 році рішення Іванівською сільською радою щодо виготовлення технічної документації без укладення відповідних угод з суб`єктами господарювання для її реального виготовлення та перерахування коштів, не може свідчить про реальність намірів сільської ради забезпечити виконання вимог законодавства.

Прийняте рішення протягом майже 2-х років залишається нереалізованим, що свідчить про бездіяльність Іванівської сільської ради та вимагає вжиття заходів прокурорського реагування. Крім того, згідно пояснень, наданих у відзиві, відповідач планує визнати вказане рішення таким, що втратило чинність, що свідчить про свідоме ухилення Іванівської сільської ради від виконання вимог законодавства у сфері поводження з відходами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Врахувавши зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 139, 241-243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у сфері поводження з відходами, яка полягає у не оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ №119 від 01.08.2006 “Звалище ТПВ с. Піски”);

Зобов`язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ №119 від 01.08.2006 “Звалище ТПВ с. Піски”).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2022 року.

Позивач: Виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури (вул.Євгена Лоскота, буд.1, сел. Козелець,Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 0291011421) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Пантелеймонівська, 12, м.Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 38053846).

Відповідач: Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області (вул. Дружби, буд.33-Б, с.Іванівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15562, код ЄДРПОУ 04412751).

Суддя                                                                                                     Ольга ТКАЧЕНКО