ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

20.10.10                                                                                           Справа № 2/125

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії :

головуючого–судді - ОСОБА_1

суддів Кузя В.Л.

          ОСОБА_2           

розглянув апеляційні скарги державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»м. Кузнецовськ Рівненської області

та заступника прокурора Рівненської області м. Рівне в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»м. Кузнецовськ Рівненської області

на рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2010 р.

у справі № 2/125

за позовом закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд»м. Київ

до відповідача державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»м. Кузнецовськ Рівненської області

про стягнення коштів в сумі 807 608,17 грн.

за участю представників :

від прокуратури: ОСОБА_3 –прокурор відділу

від позивача: ОСОБА_4 –юрисконсульт, ОСОБА_5 –заступник технічного директора

від відповідача: ОСОБА_6 –юрисконсульт

          Права та обов’язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.

          Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.08.2010 р. у справі №2/125 задоволено позов закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд»м. Київ до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»м. Кузнецовськ Рівненської області про стягнення боргу в сумі 807 608,17 грн., що виник в результаті здійснення позивачем коригування актів виконаних робіт по договору підряду № 30-06 від 28.08.2006 р.

          Від прокуратури Рівненської області та державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»поступили апеляційні скарги, в яких апелянти просять рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2010 р. переглянути в апеляційному порядку, скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити з огляду на наступні обставини і підстави:

·          Однією з підстав для задоволення позовних вимог судом першої інстанції визнано юридичний факт, який згідно позиції позивача, було встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2009 р. по справі № 7/38. Вказаним рішенням суду у справі № 7/38 встановлено те, що ВП РАЕС погодився з умовами запропонованими ЗАТ «Укратоменергобуд»у додаткових угодах. Однак, суд при винесенні оскарженого рішення не взяв до уваги, що такий висновок господарського суду м. Києва у справі № 7/38 не є встановленням юридичного факту, а є лише оціночним судженням певних обставин справи. Адже, предметом судової справи № 7/38 не був спір між сторонами про досягнення згоди щодо внесення змін умов договору № 30-06;

·          Місцевий господарський суд не взяв до уваги заперечення прокурора та відповідача про те, що додаткові угоди не укладені, оскільки договір № 30-06 не випливає з державного замовлення та не є таким, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону. Господарським судом не було взято до уваги також і те, що ст. 181 ГК України визначає загальний порядок укладення господарських договорів, а не порядок внесення змін до них;

·          В оскарженому рішенні місцевий господарський суд надав лише вибіркову оцінку окремим пунктам договору № 30-06, без проведення повного аналізу умов договору. Висновки суду про те, що ціна договору є динамічною невідповідають ні умовам договору, ні нормам цивільного та господарського кодексів України;

·          Судом першої інстанції не встановлено, що роботи з виконання етапів 2, 4 та 6 календарного плану, відображені в актах за грудень 2008 року, виконані працівниками позивача за період після 01.07.2008 р., тобто після встановлення Мінрегіонбудом України своїм наказом № 297 показника кошторисної вартості в рахунку на 1 людино-день в розмірі 355,00 грн;

·          На підтвердження часткового виконання робіт по етапах 2, 4 та 6 відповідач надав суду 11 актів виконаних робіт, що виконувались саме в межах встановлених календарним планом строків. Іншу частину робіт по цих же етапах 2, 4 та 6 позивач не виконував, порушуючи встановлені сторонами строки, намагаючись схилити відповідача до укладення додаткових угод про зміну істотних умов договору № 30-06.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи з підстав та мотивів викладених у своєму відзиві на апеляційну скаргу, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Про час і місце розгляду справи сторони повідомленні ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р, направленою рекомендованою кореспонденцією.

          В зв’язку з тим, що постановою Верховної Ради України від 07.10.2010 р. № 7223 суддю Городечну М.І. звільнено з посади судді, на підставі поданої заяви про відставку за станом здоров’я, розпорядженням в.о. голови суду від 20.10.2010 р. змінено склад судової колегії по розгляду апеляційної скарги. Суддю Городечну М.І. замінено суддею Юрченком Я.О.

          В ході розгляду апеляційної скарги на підставі наявних в справі матеріалів і доказів колегією апеляційного господарського суду з’ясовано:

          28.08.2006 р. між відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електрична станція»ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та ЗАТ «Укратоменергобуд»був укладений договір на виконання робіт № 30-06, згідно умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання на свій ризик та технічним завданням Замовника, яке є невід'ємною частиною договору (додаток №1) власними та залученими силами виконати роботи за темою “Обстеження, оцінка технічного стану і перепризначення ресурсу будівельних конструкцій, будівель та споруд, що містять системи, важливі для безпеки”, а відповідач прийняти виконані роботи та розрахуватись за їх виконання у терміни і на умовах, що передбачені цим договором, та на умовах, визначених тендерною документацією та акцептованою пропозицією позивача до положень Цивільного та Господарського кодексу України.

          08.08.2007р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 за умовами якої введено в дію новий календарний план виконання робіт, передбачених договором (т. 1 а.с. 125-130).

          В п. 3.1. договору сторони погодили, що ціна робіт є орієнтовною і складає 8 950 000,00 грн.

          Як встановлено судом першої інстанції, за період дії договору позивачем були здані відповідачу виконані роботи на загальну суму 6 070 812,91грн.

          Позивач, керуючись приписами ст. 844 ЦК України та ст. 321 ГК України, виходячи із п. 3.1 та п. 9. 17. договору та наказу Мінрегіонбуду № 27 від 01.07.2008 р., враховуючи, що за період виконання даного договору з 2006 року (моменту його укладення) значно змінився рівень заробітної плати, який є однією із складових договірної ціни, істотно змінилась вартість матеріальних ресурсів, звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни в укладений договір № 30-06 шляхом підписання трьох додаткових угод - на зміну ціни договору, на авансування, та на зміну календарного плану.

          10.09.2008р. сторонами було узгоджено тимчасове призупинення робіт по етапах 4-5, 7-8, 9-10 до підписання додаткових угод № № 4, 5 від 12.09.2008р. щодо коригування календарного плану і виконаного об'єму робіт по вартості, розрахованої згідно індексів інфляції та показників, передбачених наказом Мінрегіонбуду № 297 від 01.07.2008 р.

          25.09.2008р. вказані додаткові угоди від 12.09.2008 р. про зміну ціни, календарного плану та терміну дії договору були надані відповідачу, які останній не повернув та не повідомив про відмову в їх підписанні.

          Згідно кошторисів, що є додатком до договору №30-06 кошторисна вартість в розрахунку на один людино-день складала в розмірі 218,0грн.

          Згідно наказу Мінрегіонбуду №27 від 01.07.2008р. індекси визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт і показників цієї вартості в розрахунку на один людино-день затверджено та рекомендовано до застосування в розмірі 355,0грн.

          Позивач у своїх доводах позовної заяви звертає увагу суду на тому, що до робіт, які були прийняті відповідачем в період після 01.07.2008 р. необхідно було застосовувати індекси визначення кошторисної вартості згідно наказу Мінрегіонбуду №297 від 01.07.2008р. з врахуванням підвищуючого коефіцієнту 355,0грн. : 218,0грн. = 1,63 (коефіцієнт підвищення).

          Позивач вказує на те, що кошторисна вартість робіт розрахована відповідно до «Збірника нормативів для визначення вартості робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій будівель і споруд», який розроблено на підставі ДБН Д. 1.1 -1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174, у відповідності до п.3.3.12 якого, незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків, при виявленні у розрахунках за виконані роботи безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

          Враховуючи те, що роботи по актах № 19 від 15.12.08р., № 35 від 09.12.08р., № 49 від 30.12.08р., № 38 від 09.12.08р., № 31 від 15.12.08р., № 32 від 15.12.08р., № 52 від 25.12.08р., № 47 від 23.12.08р., № 28 від 23.12.08р., № 22 від 23.12.08р., № 37 від30.12.08р., № 38 від 30.12.08р., № 27 від 16.12.08р., № 40 від 30.12.08р., № 24 від 23.12.08р., № 41 від 30.12.08р., № 30 від 23.12.08р., № 29 від15.12.08р., № 18 від 23.12.08р., № 17 від 15.12.08р., № 34 від 09.12.08р., № 26 від 23.12.08р., № 25 від 16.12.08р., № 54 від 30.12.08р., № 21 від 23.12.08р., № 50 від 30.12.08р., № 33 від 09.12.08р., № 39 від 15.12.08р., № 51 від 30.12.08р., № 36 від 09.12.08р., № 20 від 15.12.08р., № 48 від 30.12.08р., № 53 від 30.12.08р.; № 23 від 23.12.08 на суму 1 281 917, 72 грн. були прийняті відповідачем по старих цінових показниках нормативів по заробітній платі, що визначені кошторисами до основного договору, позивач листом № 296/1 від 17.05.2010 р. направив відповідачу акт коригування до прийнятих ним актів виконаних робіт, застосувавши індекс визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт і показників цієї вартості в розрахунку на один людино-день в розмірі 355,0грн., згідно наказу Мінрегіонбуду №27 від 01.07.2008р. Таким чином, позивачем розраховано: роботи по актам №№19, 35, 49, 38, 31, 32, 52, 47, 28, 22, 37, 38, 27, 40, 24, 41, 30, 29, 18, 17, 34, 26, 25, 54, 21, 50, 33, 39, 51, 36, 20, 48, 53, 23 прийняті і оплачені відповідачем всього на суму 1 281 917, 72 грн. х 1,63 коефіцієнт підвищення = 2 089 525, 88 грн. - 1 281 917, 72 грн. (оплачена сума) = 807 608, 16 грн. (скоригована сума).

          Відповідач листом від 01.06.2010р. вих. №001-10/5318 відмовив в підписанні акта коригування від 17.05.2010р. та повернув його позивачу без розгляду та погодження.

          Позивач, звертаючись до господарського суду просить стягнути з відповідача 807 608,17 грн. боргу, як додаткову плату, за виконані підрядні роботи по договору підряду №30-06 від 28.08.2006 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року у справі № 7/38 встановлено юридичний факт укладання додаткових угод № 4, 5 від 12.09.2008 року. Відповідно до вказаних додаткових угод № 4, 5 змінились ціни та календарний план робіт. Доводить, що до робіт, які були прийняті відповідачем в період після 01.07.2008 року необхідно було застосувати індекси визначення кошторисної вартості згідно наказу Мінрегіонбуду № 297 від 01.07.2008 року з врахуванням підвищуючого коефіцієнту.

          Задовольняючи позовні вимог в повному обсязі, місцевий господарський суд, керуючись приписами ст. 35 ГПК України, виходив з того, що додаткові угоди № 4, 5 від 12.09.2008 року є укладеними, що встановлено господарським судом м. Києва у справі №7/38, а відтак правові підстави для відмови в позові відсутні.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що оскаржене рішення місцевого господарського суду слід скасувати, апеляційну скаргу –задоволити. При цьому, судова колегія виходить із наступного:

          Як вбачається із наявних матеріалів справи, за результатами проведеного за замовленням ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»тендеру на предмет закупівлі послуг по темі «Рівненська»АЕС. Енерго блоки № 1, 2. Обстеження, оцінка технічного стану і перепризначення ресурсу будівельних конструкцій, будівель та споруд, що містять системи, важливі для безпеки»між позивачем та відповідачем, у відповідності до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», був укладений договір № 30-06 від 28.08.2006 р.

          Згідно ст. 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», що діяв на час проведення тендеру та укладення договору, державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

          Договір про закупівлю, згідно цієї ж статті закону –це письмова угода між замовником та учасником - переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату.

          За договором підряду в силу приписів ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

          Сторони в розділі 3 укладеного договору № 30-06 спільно дійшли згоди, що ціна робіт, передбачених даним договором, є орієнтовною і складає 8 950 000,00 грн., в тому числі 20 % ПДВ.

          В п. 3.3. цього ж розділу сторони погодили, що остаточна вартість робіт буде додатково визначена на підставі наданої виконавцем та узгодженої замовником кошторисної документації, але в межах суми вказаної в п. 3.1., тобто в межах 8 950 000,00 грн.

          Виходячи із буквального аналізу умов договору, сторони допускали ймовірну можливість зміни такої істотної умови договору, як ціни робіт, але разом з тим не в сторону збільшення, а навпаки в сторону зменшення суми.

          Як вбачається із наявних матеріалів справи, сторони в (зведеному) кошторисі погодили остаточну ціну договору в сумі 8 950 000,00 грн.

          Умови договору про закупівлю, згідно п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»(в редакції, що діяла на момент укладення договору), не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

          Згідно ч.2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах встановлених договором або законом. В розглядуваному випадку, як законом так і укладеним договором не передбачено правової можливості зміни ціни договору в сторону збільшення.

          При винесенні оскарженого рішення місцевий господарський суд не взяв до уваги те, що обраний позивачем спосіб зміни умов договору шляхом коригування актів виконаних робіт не передбачений жодними нормами матеріального права.

          Помилковими є висновки місцевого господарського суду про те, що рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року у справі № 7/38 встановлено юридичний факт укладання додаткових угод № 4, 5 від 12.09.2008 року. Вказані додаткові угоди про зміну істотних умов основного договору, укладеного у відповідності до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», не були предметом спору у господарський справі № 7/38.

          Місцевий господарський суд вирішуючи даний спір у справі № 2/125 по суті не надав належної правової оцінки тим обставинам, що договір № 30-06 про закупівлю підрядних робіт за державні кошти, укладений у відповідності до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який діяв на час його укладення, не допускав, як станом на 2006 рік, так і на сьогоднішній день Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти можливості змінювати істотні умови договору. Натомість, вказаний Закон забороняв зміну такої істотної умови договору, як ціна.

          Помилковою є позиція місцевого господарського суду, що договір № 30-06 укладений між позивачем та відповідачем є договором заснованим на державному замовленні.

          Державне замовлення згідно ст. 1 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

          Визначення поняття державного контракту міститься в ст. 1 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», в якій зокрема зазначено, що держаний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.

          Згідно ч. 2 ст. 1 цього ж закону поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються до цього. При цьому, обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування.

          Отже, особливості укладення господарських договорів за державним замовленням проявляються з початкового етапу - затвердження переліку, обсягів, державного замовлення, відібрання виконавців державного замовлення шляхом проведення процедур закупівель (торгів) та характеризуються наявністю чітко визначеного переліку суб'єктів, специфікою фінансового забезпечення виконання державного замовлення - кошти державного бюджету, спеціальними нормативно-правовими актами в окремих сферах правовідносин.

          В розглядуваному випадку договір № 30-06 від 28.08.2006 року був укладений за результатами проведеного за замовленням ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»тендеру на предмет закупівлі послуг по темі «Рівненська»АЕС. Енерго блоки № 1, 2. Обстеження, оцінка технічного стану і перепризначення ресурсу будівельних конструкцій, будівель та споруд, що містять системи, важливі для безпеки». Процедура закупівлі вказаних послуг здійснювалась у відповідності до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», про що зазначено і в тендерній документації (т. 1 а.с. 39). Виходячи із аналізу наданого відповідачем розрахунку ВП «Рівненська АЕС»із ЗАТ «Укратоменергобуд»по договору № 30-06 від 28.08.20065 р. (реєстраційний номер договору 22-12-1-06-678 від 22.09.2006 р.) вбачається, що фінансування закупівлі робіт здійснювалось за державні кошти ДП НАЕК «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»за рахунок обігових доходів, отриманих державним підприємством за відпущену електроенергію.

           Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку обґрунтованості доводів апеляційної скарги та наявності правових підстав для скасування оскарженого рішення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційні скарги державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»м. Кузнецовськ Рівненської області та заступника прокурора Рівненської області м. Рівне в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»м. Кузнецовськ Рівненської області задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2010 р. у справі №2/125 скасувати.

3. Прийняти нове рішення : в задоволенні позову закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд»м. Київ відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи № 2/125 повернути в господарський суд Рівненської області.

Головуючий-суддя Юркевич М.В.

Суддя Кузь В.Л.

          Суддя Юрченко Я.О.