ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
29.09.11 Справа № 29/0229 (10)
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процик Т.С.
суддів Дубник О.П.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Юрчук О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Львівський завод телеграфної апаратури»№ 09.09.11/1 від 09.09.2011 року та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Регіональний девелопмент»від05.09.2011 № 05/09-1
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.08.2011р. про припинення провадження у справі
у справі № 29/0229 (10)
за позовом ТзОВ «Регіональний девелопмент», м. Львів
до відповідачів: 1. Моршинської міської ради, м. Моршин Львівської області
2. Виконавчого комітету Моршинської міської ради, м. Моршин Львівської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України (далі ЗАТ ЛОЗПУ) «Укрпрофоздоровниця», м. Київ
2. Дочірнього підприємства (далі ДП) «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», м. Моршин Львівської області
3. Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»(далі КП ЛОР «Стрийське МБТІ та ЕО», м. Стрий Львівської області
4. ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури», м. Львів
про визнання рішення Виконавчого комітету Моршинської міської ради незаконним, його скасування та визнання права власності
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 –представник;
від відповідача 1 - не з’явився;
від відповідача 2 - не з’явився;
від третьої особи 1 - не з’явився;
від третьої особи 2 –ОСОБА_3 –юрисконсульт, ОСОБА_4 - представник;
від третьої особи 3 - не з’явився;
від третьої особи 4 - не з’явився.
Повна постанова складена 14.10.2011р.
Представникам присутніх учасників процесу та обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 27, 28 ГПК України, роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції –листів, якими надіслано копії ухвали апеляційного господарського суду), які є в матеріалах справи.
Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов’язковою не визнавалась; клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи суду апеляційної інстанції не поступало, а строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів та третіх осіб 1, 3, 4.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2011р. року, суддя Синчук М.М., провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний девелопмент»до Моршинської міської ради, за участю третіх осіб 1, 2, 3, 4: Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс Моршинкурорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод телеграфної апаратури»про визнання рішення Виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області №238 від 17.09.2003 р. «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна Прикарпатського ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»на спальний корпус санаторію «Лаванда», що розташований за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Ів. Франка, 33, незаконним та його скасування та визнання права власності на частку в розмірі 1846/10000 об’єкту нерухомості –спального корпусу санаторію «Лаванда», що розташований за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Ів. Франка, 33 припинено.
Ухвала мотивована нормами ч.2 ст.35, п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, а також тим зокрема, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.02.2011 р. у справі № 9/187(10) встановлено, що згідно матеріалів інвентарної справи № 570 (м. Моршин, вул. І. Франка, 33 /вул. Леніна, 33/), за ТзОВ «Регіональний девелопмент»зареєстровано право власності на частину 1846/10000 нерухомого майна, нежитлову будівлю, за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин, вул. І.Франка, буд. 33, номер запису: 46, в книзі: 1, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15890111 від 11.09.2007р., матеріалами Інвентарної справи № 570 (м. Моршин, вул. І.Франка, 33, колишня вул. Леніна, 33), а позивачем не подано доказів невизнання чи оспорювання права власності відповідачем чи будь-якими іншими особами.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури», третя особа 4 без самостійних вимог у справі, та ТзОВ «Регіональний девелопмент», позивач у справі, оскаржили її до Львівського апеляційного господарського суду. В апеляційних скаргах скаржники просять скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.08.2011р. у справі № 29/229 (10), а справу передати на розгляд Господарського суду Львівської області з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема скаржники відзначили, що судом першої інстанції не взято до уваги, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 5015/3065/11 за позовом ДП «Моршинкурорт»до ТзОВ «Регіональний девелопмент», за участю третіх осіб: ЗАТ «Укрпрофоздоровниця, ДП «Моршинкурорт», КП ЛОР «Стрийьке МБТІ», ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури»про витребування у ТзОВ «Регіональний девелопмент»частини 1846/10000 санаторію «Лаванда»та визнання за ДП «Моршинкурорт»права власності на санаторій «Лаванда»в цілому.
Також, позивачем подано суду 28.09.2011р. (вхідний номер канцелярії суду 7511) письмові додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких скаржник відзначив, що цей спір у справі № 29/0229 (10) має бути розглянутий у порядку господарського судочинства.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційних скаргах та додаткових письмових поясненнях до апеляційної скарги позивача, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.
У судовому засіданні представники третьої особи 2 заперечили проти вимог апеляційних скарг з підстав правомірності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.
ТзОВ «Регіональний девелопмент»звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Моршинської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», КП ЛОР «Стрийське МБТІ та ЕО», ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури»про визнання рішення Виконавчого комітету Моршинської міської ради незаконним, його скасування та визнання права власності.
У процесі розгляду справи у суді першої інстанції судом першої інстанції ухвалою було залучено відповідача 2 у справі Виконавчий комітет Моршинської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.02.2011 р. у справі №9/187(10) припинено провадження у справі за позовом ТОВ «Регіональний девелопмент», м. Львів, до Моршинської міської ради, м. Моршин, до Виконавчого комітету Моршинської міської ради, м. Моршин, треті особи - 1, 2, 3 та 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ, ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», м. Моршин, КП Львівської обласної ради «Стрийське МБТІ», м. Стрий, ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури», м. Львів, про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області № 238 від 17.09.2003р. «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна Прикарпатського ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»в частині оформлення права власності за Прикарпатським ДП ЗАТ «Укрпрофозоровниця»на спальний корпус санаторію «Лаванда», м. Моршин, вул. І. Франка, 33, так як спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно п. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, власником спірної частки нерухомого майна виступає позивач на підставі договору купівлі-продажу №2231 від 06.09.2007 р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15890111 від 11.09.2007 р.
Як вбачається із відзиву на позов по справі третьої особи 3 - Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», згідно якого, 07.05.2007 р. на підставі судового рішення Господарського суду Львівської області у формі постанови, справа №1/233-21/124 від 13.09.2005 р. Стрийським МБТІ було проведено реєстрацію права власності на 1846/10000 частин спального корпусу санаторію «Лаванда»за ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури».
18 липня 2007 року відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 18.07.2007р. приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий номер 2956 (а.с.а.с.23-24), зареєстровано право власності на 1846/10000 частин спального корпусу санаторію «Лаванда»за ТОВ "Західно-український іпотечний центр".
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 06.09.2007 р. приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 2231 (а.с.а.с.25-26), вищевказана частина нерухомого майна була зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний девелопмент»(витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.09.2007р. № 15890111, а.с.27).
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Для доведення свого права, якщо воно піддається сумніву іншими особами, позивач повинен надати докази, що підтверджують наявність у нього права власності на майно.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.02.2011 р. у справі №9/187(10) встановлено, що згідно матеріалів Інвентарної справи № 570 (м. Моршин, вул. І. Франка, 33 /вул. Леніна, 33/), за ТзОВ «Регіональний девелопмент»зареєстровано право власності на частину 1846/10000 нерухомого майна, нежитлову будівлю, за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин, вул. І.Франка, буд. 33, номер запису: 46, в книзі: 1, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15890111 від 11.09.2007р. (а.с.27), матеріалами Інвентарної справи № 570 (м. Моршин, вул. І.Франка, 33, колишня вул. Леніна, 33).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем не подано суду доказів невизнання чи оспорювання права власності відповідачами у справі.
Відповідно до п. 1-1 п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі.
Щодо посилання скаржників на те зокрема, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали не враховано того, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 5015/3065/11 за позовом ДП «Моршинкурорт»до ТзОВ «Регіональний девелопмент», за участю третіх осіб: ЗАТ «Укрпрофоздоровниця, ДП «Моршинкурорт», КП ЛОР «Стрийьке МБТІ», ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури»про витребування у ТзОВ «Регіональний девелопмент»частини 1846/10000 санаторію «Лаванда»та визнання за ДП «Моршинкурорт»права власності на санаторій «Лаванда»в цілому, то суд апеляційної інстанції відзначає, що такі посилання є безпідставними з огляду на наступне.
За станом на день прийняття оскарженої ухвали правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності позивача на нерухоме майно - 1846/10000 частин спального корпусу санаторію «Лаванда»- нежитлову будівлю, за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин, вул. І.Франка, буд. 33 (а саме: договору купівлі-продажу, посвідченого 06.09.2007р. приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 2231), не визнані у встановленому законом порядку недійсними; реєстрація права власності за іншою особою на спірне майно не здійснювалась (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15890111 від 11.09.2007р.).
У цій справі № 29/0229 (10) позивачем є ТзОВ «Регіональний девелопмент», а відповідачами є Моршинська міська рада та Виконавчий комітет Моршинської міської ради, і щодо невизнання чи оспорення ними права власності позивача на спірне нерухоме майно доказів суду не подано. ДП «Моршинкурорт»у цій справі є лише третьою особою без самостійних вимог на предмет спору і самостійних вимог не висувало.
У справі № 5015/3065/11 позивачем є ДП «Моршинкурорт», а відповідачем є ТзОВ «Регіональний девелопмент»і предмети спору у цих справах № 29/0229 (10) та № 5015/3065/11 є різні.
Сам факт подання ДП «Моршинкурорт»позову до ТзОВ «Регіональний девелопмент»про витребування у ТзОВ «Регіональний девелопмент»частини 1846/10000 санаторію «Лаванда»та визнання за ДП «Моршинкурорт»права власності на санаторій «Лаванда»в цілому, не дає підстав для достовірного висновку про те, що у цій справі № 29/0229 (10) відповідачі не визнають чи оспорюють право власності ТзОВ «Регіональний девелопмент»на спірне майно, а також не є підставою для визнання у судовому порядку права власності на спірне майно, оскільки як вже було зазначено вище, правовстановлюючі документи на це майно є чинними (не визнані у встановленому законом порядку недійсними) і право власності на спірне майно за станом на день прийняття судом першої інстанції оскарженої ухвали у цій справі було зареєстроване за позивачем.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34, 43 ГПК України, скаржники не подали у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 80, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
Залишити без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.08.2011р. у справі № 29/0229 (10), а апеляційні скарги без задоволення.
Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.