ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 вересня 2015 р. Справа № 802/2301/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка І.В.

позивача: Мацедонська Т.О., Дрозденко О.І.

відповідача 1: не прибув

відповідача 2 не прибув

третя особа 1: не прибув

третя особа 2: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго»

до: державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Левчук Ірини Вікторівни, Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області

треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Держава Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система"

про: визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2015 до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» (далі - ПАТ «Вінницяобленерго», позивач) з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Левчук Ірини Вікторівни (далі - державний реєстратор Левчук І.Р., відповідач 1), Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області (далі - Реєстраційна служба, відповідач 2), треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Держава Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - третя особа 1), Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" (далі - третя особа 2) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18893931 від 27.01.2015 року, за Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України прав на нерухоме майно: 8/250 часток комплексу нежитлових будівель за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, а саме: приміщення №2: з №1 по №21 площею 217,6 кв. м. в будівлі адмінбудинку №1 літ "Г", приміщення №13, №14 площею 28,3 кв.м. в будівлі гаражу ВВЕМ літ "Д".

В обґрунтування позову позивач зазначає, що при вчиненні реєстраційної дії щодо реєстрацій права власності на об'єкт нерухомого майна: 8/250 часток комплексу нежитлових будівель за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, державним реєстратором було порушено обов'язок, визначений у пп. 3 та п. 8 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження", а також пункту 15 Порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень, що призвело до порушення законних прав позивача. У зв'язку з чим позивач вважає, що прийняте державним реєстратором рішення про реєстрацію прав на спірне нерухоме майно за Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, є протиправним, необґрунтованим, а також таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явились. В судовому засіданні 14.09.2015 відповідач 2 заперечував проти заявленого адміністративного позову, мотивуючи це тим, що для проведення державної реєстрації права власності на 8/250 часток нерухомого майна земельних ділянок за Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України подано всі необхідні документи, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Представник третьої особа 1 у судове засідання також не з'явився, при цьому третьою особою 1 подано до суду клопотання про відкладення судового розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання представника, зважаючи на його хворобу.

Суд визнає вказане клопотання третьої особи 1 необґрунтованим та таким, що не підтверджено належними доказами. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. До того ж, КАС України не обмежує сторін у кількості представників. Крім того, 14.09.2015 через відділ прийому третьою особою 1 подано письмові заперечення, в яких зазначено, що прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на приміщення першого поверху адмінбудівлі та гаражу у м. Вінниці по вул. Пирогова, 131 прийнято відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Третя особа 2 у судове засідання не з'явилась, повноваженого представника не направила, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 09.08.1995 47 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Вінницяобленерго» та акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу об'єкти нерухомого майна, які входили до складу Виробничого енергетичного об'єднання «Вінницяенерго» були передані до статуту Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Вінницяобленерго» (а.с. 11-15).

Відповідно до Переліку №1 нерухомого майна, складеного станом на 01.07.1995, який затверджений 28.11.2002 заступником Держсекретаря Міністерства палива та енергетики України Ященко Ю.П. адміністративна будівля за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131 (інвентарний номер 006589) та гараж ПЦПЄС (інвентарний номер 006595) були передані до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «АК Вінницяобленерго» (а.с. 16-19).

Згідно пункту 1.1. Статуту позивача публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» є правонаступником всіх прав та зобов'язань відкритого акціонерного товариства «АК Вінницяобленерго», створеного відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 11.12.1998 з Державної акціонерної енергетичної компанії «Вінницяобленерго», створеної шляхом корпоратизації, відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 09.08.1995 №147 та Указу Президента України від 04.04.1995 №282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» (а.с. 22-24).

Вищезазначені будівлі перебувають на балансі позивача із визначенням складу та вартості майна, як того вимагає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну України від 07.02.2013 № 73 (а.с. 25).

12.12.1996 р. відповідно до Протоколу погодження розміщення працівників та основних засобів Південно - західних магістральних електричних мереж на території відособленого структурного підрозділу позивача «Вінницьких центральних електричних мереж», за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131 позивач дозволив розміщення працівників та основних засобів Південно - західних магістральних електричних мереж в приміщенні своєї адміністративної будівлі (а.с. 35-36).

30.03.2015 на вимогу позивача Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації виготовило Технічний паспорт на виробничий будинок № 131 по вул. Пирогова в м. Вінниці (інвентарна справа № 34734) (а.с. 37).

24.02.2015 з листа відокремленого підрозділу «Південно-західної електроенергетичної системи» ДП «НЕК «Укренерго» позивач дізнався, що в 2015 році Південно-західною ЕС у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на об'єкти, що перебувають на балансі позивача, а саме: приміщення першого поверху адмінбудівлі та гаражу в м. Вінниці по вул. Пирогова, 131 (а.с. 38).

Крім того, 07.02.2012 між ПАТ "Вінницяобленерго" та Вінницькою міською радою укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Вінниця. вул. Пирогова, 131, тобто це земельна ділянка під тим майном на 8/250 на яке оформлено право власності (а.с. 122-126).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, 27.01.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Левчук Іриною Вікторівною прийняте рішення про державну реєстрацію за державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України прав на нерухоме майно, а саме: на 8/250 часток комплексу нежитлових будівель за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, будинок 131, загальна площа якого складає 7 784,1 кв.м., індексний номер: 18893931. До складу 8/250 часток комплексу нежитлових будівель входить приміщення № 2: з № 1 по № 21 площею 217,6 кв.м. в будівлі адмінбудинку № 1 літ. «Г», приміщення № 13, № 14 площею 28,3 в будівлі гаражу ВВЕМ літ «Д» (а.с. 40-41).

В той же день, 27.01.2015 державним реєстратором видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 32759857 на 8/250 часток комплексу нежитлових будівель за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, будинок 131 (а.с. 42).

Таким чином, позивач вважає, що рішення державного реєстратора про реєстрацію прав на нерухоме майно від 27.01.2015 є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюють норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, № 1952-IV (далі - Закон) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013, № 868 (далі - Порядок) з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1. ст. 4 Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно з ст. 8 Закону, орган державної реєстрації прав, серед іншого, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Приписами ч. 1 ст. 15 Закону встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

За змістом п.п. 3 п. 1 та п. 8 ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

Пунктом 15 Порядку, яка фактично є тотожною ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Особливість адміністративного судочинства полягає у більш активній ролі суду. Саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного і повного з'ясування обставин у справі. Тому, судом було витребувано матеріали реєстраційної справи з приводу державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, б. 131. Копії матеріалів відповідної реєстраційної справи завірено судом та долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 22.01.2015 подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а саме: на 8/250 часток комплексу нежитлових будівель за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, будинок 131.

З картки прийому заяви №18788682 від 22.01.2015 суд вбачає, що державному реєстратору для реєстрації права власності на нерухоме майно було надано:

- копію паспорта та коду, серія та номер АА300399, виданого 10.07.1996, видавник Ленінський РВ УМВС України у Вінницькій області;

- довіреність, серія та номер: 145/2014, виданої 18.09.2014, видавник: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України;

- повідомлення, серія та номер: 2/12-3861, виданий 11.09.2014, видавник: ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»;

- довідку, серія та номер: №5161, видана 04.12.2014, видавник: Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»;

- довідку, серія та номер: №4925, видана 14.11.2014, видавник: Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро інвентаризації»;

- додаток до листа Фонду, серія та номер: 10-15-18508, виданий 30.12.2014, видавник: Фонд державного майна України;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія та номер: б/н, видана 23.04.2014, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві;

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 26.11.2014р., видавник: Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації».

Однак, суд вважає, що державному реєстратору поданий не повний пакет документів необхідний для державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, як того вимагає Порядок.

Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.01.2015 спірне нерухоме майно перебуває у спільній часткові власності, однак до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно уповноваженою особою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України не додано письмову згоду співвласників об'єкта нерухомого майна.

Разом з тим, в пункті 51 Порядку зазначено, що у разі проведення державної реєстрації права державної власності на об'єкт нерухомого майна заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо такого об'єкта.

Водночас відповідно до п. 58 Порядку, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає в тому числі документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси.

Однак, вказаний витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо спірного нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси, уповноваженою особою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, під час подачі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державному реєстратору не було подано.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що державний реєстратор, не встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства на спірне нерухоме майно, необґрунтовано та в порушення приписів статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийняв рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем не надано жодних заперечень та не доведено, що державний реєстратор діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження".

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18893931 від 27.01.2015 року, винесене реєстратором прав на нерухоме майно Левчук Іриною Вікторівною Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, за Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України прав на нерухоме майно: 8/250 часток комплексу нежитлових будівель за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, а саме: приміщення №2: з №1 по №21 площею 217,6 кв. м. в будівлі адмінбудинку №1 літ "Г", приміщення №13, №14 площею 28,3 кв.м. в будівлі гаражу ВВЕМ літ "Д".

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130694) за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області судові витрати (судовий збір) в сумі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна