16.11.23        

Справа № 529/245/22

Провадження по справі №1-кп/635/27/2023

У Х В А Л А

16 листопада 2023 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої – ОСОБА_6 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_7 ,

       розглянувши у судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, за який законом передбачена максимальна санкція покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, ОСОБА_6 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину. Крім того, фактичні обставини інкримінованого обвинуваченій умисного особливо тяжкого злочину, свідчать про її суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченої вказують на обґрунтованість ризику можливості переховування від суду. Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачена може вчинити фізичний та психологічний тиск на свідків у кримінальному провадженні з метою їх спонукання до зміни ними показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, переконати, домовитись або залякати їх з метою надання ними неправдивих свідчень. Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обумовлено тим, що обвинуваченій інкримінується вчинення умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчиняла замах на умисне вбивство, при цьому ОСОБА_6 судима 17 жовтня 2011 року Золочівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, що свідчить про схильність ОСОБА_6 до вчинення злочинів, а тому існує ймовірність вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_6  у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Захисник обвинуваченої – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченої.

       Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.

       Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2021 року відносно ОСОБА_6  застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів – до 16 лютого 2022 року.

       В подальшому запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_6 неодноразово продовжувався Валківським районним судом Харківської області, Котелевським районним судом Полтавської області та Харківським районним судом Харківської області, останній раз – на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 21 вересня 2023 року на 60 днів – до 19 листопада 2023 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

       Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

       Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

       Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

       При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

       Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, зокрема переховування від суду, незаконно впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

       Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії».

       Надаючи оцінку можливості обвинуваченій переховуватися від суду, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який санкція статті кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі, враховує характер та фактичні обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення, зміст пред`явленого обвинувачення, згідно якого вбачається, що ОСОБА_6  обвинувачується в вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, та вважає, що вказані обставини в сукупності вказують на підвищену суспільну небезпечність як самого діяння, так і особи обвинуваченої.

       При цьому суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченої у сукупності із тяжкістю покарання та даними про особу обвинуваченої, яка незаміжня, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, та будь-яких інших зв`язків з державою, є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.

       При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

       За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

       На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачена стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак остання може здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які йому достовірно відомі.

       Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, раніше судима 17 жовтня 2011 року Золочівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Вказані обставини в сукупності об`єктивно свідчать про схильність обвинуваченої до вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі, пов`язаних з насильством, та продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

       Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченій, відсутність у неї міцних соціальних зв`язків, її репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченої під вартою.

       Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченої є недостатнім, щоб забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків.

       При цьому суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, не визначає ОСОБА_6 розмір застави, оскільки остання обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

       Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 – задовольнити.

       Продовжити відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів – до 14 січня 2024 року.

       Строк дії ухвали встановити до 14 січня 2024 року.

       Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 17 листопада 2023 року.

       Головуючий суддя -                                 ОСОБА_1

       Судді         ОСОБА_2

                                                                                        ОСОБА_3