У Х В А Л А

і м е н е м у к р а ї н и

16 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Попович О.В., Коротуна В.М., Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначним позовом, у якому посилався на те, що з 22 лютого 2012 року обіймав посаду заступника директора з економічної безпеки ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», 02 вересня 2013 року обіймав посаду заступника директора з економічної безпеки - начальника режимно-секретного органу. 03 березня 2014 року його було звільнено з займаної посади на підставі ст. 40 ч.1 КЗпП України. Посилаючись на те, що фактично на підприємстві не було проведено реорганізацію, його звільнення відбулось з порушенням норм закону, при звільненні не було враховані обставини, що дають йому переважне право на залишення на роботі у зв'язку з змінами в організації праці, просив поновити його на посаді заступника директора з економічної безпеки - начальника режимно-секретного органу ДП «Миколаївський авіаремонтний завод НАРП», стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу. Крім того, позивач зазначає, що його було звільнено 03 травня 2014 року, а цей день є вихідним.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року, у задоволенні позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Змінено дату звільнення ОСОБА_4 за ст. 40 ч.1 КЗпП України та вказано, що він є звільненим з 5 травня 2014 року. Зобов'язано адміністрацію підприємства внести до наказу про звільнення та до трудової книжки ОСОБА_4 відповідні зміни та провести з ОСОБА_4 остаточний розрахунок.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про поновлення на роботі, суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд, виходив із того, що на підприємстві відбулась зміна в організації виробництва і праці, а звільнення позивача проведено з дотримання норм закону.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги стосуються переоцінки доказів у справі та цих висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від

25 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Попович

В.М. Коротун

А.В. Маляренко