КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
22.09.06 р. № 7/52-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Рудченко С.Г.
Судді
Федоров М. О.
Міщенко П. К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Нова»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.05.2006 року,
по справі № 7/52-06 (суддя –Іванко Л.А.),
за заявою акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Нова», м. Лохвиця,
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.04.2006 року за заявою акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт»(далі по тексту –АТЗТ «Інтер-Контакт») порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Нова»(далі по тексту –ТОВ «Сула-Нова», боржник).
25.05.2006 року ухвалою місцевого господарського суду у справі № 7/52 визнано вимоги ініціюючого кредитора та зобов’язано у 10-ти денний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Нова», крім того призначено розпорядником майна боржника Гнідого М.І., призначено попереднє засідання суду, тощо.
Не погоджуючись із наведеною ухвалою боржник звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 25.05.2006 року у справі № 7/52, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду Полтавської області.
Скаржник вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, зокрема ст. 77 ГПК, оскільки боржником направлено повідомлення про неможливість забезпечити представництво у судовому засіданні та із клопотанням про відкладення розгляду справи.
До того ж, ТОВ «Сула-Нова»зазначає, що судом першої інстанції надано невірну оцінку фактичним обставинам справи, порушено основні принципи судочинства, закріплені Конституцією України, неправильно з’ясовані обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до незаконного та неправильного по суті процесуального документу.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.2006 р. апеляційну скаргу ТОВ «Сула-Нова»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.05.2006 року по справі № 7/52-06 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.08.2006 р.
Розгляд справи двічі відкладався у зв’язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника боржника.
АТЗТ «Інтер-Контакт»скористалося наданим їм ст. 96 ГПК України процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що ухвала місцевого господарського суду є законною, тому просить апеляційну інстанцію скаргу ТОВ «Сула-Нова» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу у справі № 7/52-06 без змін, відхиляючи усі твердження викладені у апеляційній скарзі.
Розпорядженням Голови Київського Міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006 року, у зв’язку з виробничою необхідністю, розгляд справи № 7/52-06 призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді –Рудченка С.Г, суддів Міщенка П.К.та Федорова М.О.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника ініціюючого кредитора, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.05.2006 року залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі по тексту - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При цьому названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Відповідно ст. 11 Закону, суддя, прийнявши заяву про порушення у справі про банкрутство, не пізніше ніж на п’ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення у справі про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Якщо при прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.
Зазначена вище норма Закону, зокрема, прямо вказує на дату проведення підготовчого засідання, яке має відбутись не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сула-Нова»було винесено 25.04.2006 року, отже дату призначення підготовчого засідання суддя першої інстанції правомірно встановив 25.05.2006 року.
Згадана ст. 11 Закону про банкрутство також зобов’язує боржника до дати скликання підготовчого засідання подати до господарського суду та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, що всупереч даній нормі боржником зроблено не було.
Посилання скаржника на те, що суд розглянув справу у підготовчому засіданні без його участі та не відклав справу, не дивлячись на клопотання та попередження про неявку у судове засідання, є безпідставним, виходячи з наступного.
Як вбачається із телеграми, яку відправлено директором боржника до суду, у якості доводів неявки до суду боржник посилається на брак часу у зв’язку із проведенням весняно-польових робіт, однак колегія суддів дану причину не вважає поважною, оскільки, представництво у суді не обов’язково повинно здійснюватись безпосередньо керівництвом боржника, його інтереси взмозі відстоювати і представник.
До того ж і відзиву на заяву про порушення провадження у справі не було надано ні до суду першої інстанції, ні ініціюючому кредитору.
У судові засідання апеляційної інстанції, які мали відбутись 11.08.2006 року та 08.09.2006 року керівник боржника або його представник також не з’явились, про неявку суд не повідомили, що на думку апеляційної інстанції призводить до затягування боржником розгляду даної справи по суті.
Посилання боржника на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та неправильною по суті, по-перше, ніяким чином не обґрунтована самим скаржником у апеляційній скарзі, тобто не зазначено у чому саме полягає порушення норм матеріального права, по-друге, не підтверджується наявними у справі документами.
Із матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються судовими рішеннями, тобто безспірні, складають суму більш ніж 300 мінімальних заробітних плат та не задоволені боржником більш ніж у тримісячний строк, тобто всі ознаки неспроможності боржника доведено і не викликають сумнівів у колегії суддів.
Призначення арбітражного керуючого також відбулось судом першої інстанції, відповідно до вимог Закону із попередньою заявою від самого арбітражного керуючого ( а.с. 18), необхідність подання якої регламентує ст. 3-1 Закону.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів, дійшла висновків, що апеляційну скаргу ТОВ «Сула-Нова» на ухвалу від 25.05.2006 від 10.10.2005 року у справі № 7/52 господарського суду Полтавської області, слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу –без змін.
Керуючись ст.ст. 99,101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Нова»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.05.2005 року у справі № 7/52-06 –залишити без задоволення, а зазначену ухвалу –залишити без змін.
2. Матеріали справи № 7/52-06 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Рудченко С.Г.
Судді
Федоров М. О.
Міщенко П. К.