КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.02.07 р. № 25/557-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сотнікова С.В.
при секретарі: Маковеї Ю.І.
За участю представників:
від позивача -Азарова І.Г. довіреність № 75 від 05.02.2007 р.
від відповідача -Мишковець О.В. довіреність №12/9/10-015 від 09.01.07р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.11.2006
у справі № 25/557-А (Морозов С.М.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Виробничо-наукове підприємство "Укрзооветпромпостач"
до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва
про визнання нечинною податкової вимоги
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2006 у справі № 25/557а позовні вимоги ВАТ “Виробничо - наукове підприємство “Укрзооветпромпостач” до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва задоволені повністю.
Визнано нечинною першу податкову вимогу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва №1/3467 від 07.09.2006 р.
Постанова суду першої інстанції аргументована тим що в супереч вимогам Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон №2181) податковим органом було винесено податкову вимогу №1/3467 від 07.09.2006 р. у зв'язку з наявністю податкового зобов'язання, яке є неузгодженим.
ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, не погоджуючись з постановою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю підтримав вимоги апеляційної скарги. Вважає, постанову Господарського суду м. Києва від 07.11.2006 р. такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а висновки суду щодо обставин справи є поспішними, передчасними та необ'єктивними.
Представник позивача не надав заперечення на апеляційну скаргу, однак, у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 07.11.2006 у справі № 25/557-а без змін як таку, що ґрунтується на нормах чинного законодавства України
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду апеляційної скарги, встановив, що постанову Господарського суду м. Києва від 07.11.2006 р. необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення із наступних підстав:
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі акту перевірки №16/1-23-01-23524007 від 24.01.2006р. було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000072301/0 від 30.01.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 379 005, 00 грн.
Судом першої інстанції було встановлено, що податковий борг, визначений оспорюваною податковою вимогою №1/3467 від 07.09.2006р., виник у зв'язку з наявністю податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0000072301/0
Позивач в порядку процедури адміністративного оскарження керуючись пп..5.2. п.5.2 ст.5 Закону №2181 звертався зі скаргами на податкове повідомлення - рішення №0000072301/0 від 30.01.2006р. до ДШ у Голосіївському районі м. Києва, ДПА у м. Києві, ДПА України.
З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2006 р. позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0000072301/0 від 30.01.2006р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.200бр. відкрито провадження в адміністративній справі №32/542-А за вказаним позовом.
Отже, оспорювану податкову вимогу податковим органом було винесено 07.09. 2006 року, тобто, після звернення позивача до суду з позовом про визнання нечинним відповідного рішення та після відкриття провадження у відповідній адміністративній справі.
Згідно з пп. 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до положень пп. 5.2.4 статті 5 Закону №2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що в порушення пп. 5.2.4 ст.5 Закону №2181 податковим органом було винесено відповідачу вимогу №1/3467 від 07.09.2006р.
Основним аргументом апеляційної скарги є порушення судом норм процесуального права, а саме на думку скаржника необґрунтована відмова суду у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справою №32/542-а.
Однак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, тому що відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України передбачено зупинення провадження у справі за умови неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Враховуючи, що податковим органом не надано доказів неможливості розгляду справи №25/557-а до набрання рішенням по справі №32/542-а законної сили, а пов'язаність даних справ не є підставою для зупинення провадження у справі, тому господарським судом обґрунтовано відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання.
Щодо твердження відповідача про пропущення позивачем строків оскарження на умовах апеляційного узгодження, апеляційний суд встановив наступне. Матеріалами справи, а саме копією конверту, підтверджується, що податкове повідомлення - рішення №0000072301/3 від 28.07.2006р., яке прийняте ДПА України за результатами розгляду повторної скарги позивача, надіслане податковим органом на адресу ВАТ “Виробничо - наукове підприємство “Укрзооветпромпостач” 05.08.2006 р. (згідно поштового штемпеля). Адміністративний позов по справі №32/542-а був поданий до господарського суду м. Києва 14.08.2006 р., а саме в десятиденний термін, який наданий законодавством для оскарження рішення податкового органу.
В апеляційній скарзі податковий орган посилається на п.3 ст.117 КАС України, згідно якої робить висновок, що відкриття провадження у справі в адміністративному позові не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкту владних повноважень.
Апеляційний суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог пп..5.2.4 ст.5 Закону №2181 звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів.
Пунктом 4.4.1 ст.4 Закону №2181 передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Аналізуючи вище зазначені норми матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку, що нормами спеціального Закону №2181 передбачається автоматичне зупинення дії рішення податкового органу, яким визначено податкове зобов'язання, тому в даному випадку є неможливим застосування п.3 ст.117 КАС України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану постанову у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, а тому, постанову необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 109, 195, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 07.11.2006 року у справі № 25/557а залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду м. Києва від 07.11.2006 року у справі № 25/557а за позовом ВАТ “Виробничо - наукове підприємство “Укрзооветпромпостач” до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва залишити без змін.
3. Матеріали справи № 25/557а повернути до Господарського суду м. Києва
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України дана ухвала оскаржується в касаційному порядку та набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді
Дикунська С.Я.
Сотніков С.В.