КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.01.07 р. № 05-5-34/12254-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сотнікова С.В.
при секретарі: Щербак М.В.
За участю представників:
від позивача -Ковалик В.В. дов. №10809/9/10-113 від 13.09.05 р.
від відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Шевченківському р-ні м.Києва
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.10.2006
у справі № 05-5-34/12254-А
за позовом Державна податкова інспекція у Шевченківському р-ні м.Києва
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Центр"
про стягнення 33200 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2006 у справі № 05-5-34/12254-а ДПІ у Шевченківському районі міста Києва відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд. Вважає, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 3, 7 КАС України. Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що договір №6/05 від 14.062006 р. про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, у розумінні п.14 ст.3 КАС України, є адміністративним договором, а спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів повинні вирішуватись в адміністративних судах, шляхом подання адміністративних позовів.
Відповідач не надав заперечень на апеляційну скаргу.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, причину неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності відповідача.
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду апеляційної скарги, встановив, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 р. необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення із наступних підстав:
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звернулась до господарського суду в порядку адміністративного судочинства з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ “Торговельна група “Центр” 33200,00 грн. за неналежне виконання умов договору №6/05 від 14.062006 р. про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у спірних господарських правовідносинах позивач не виступає суб’єктом владних повноважень по відношенню до відповідача, не здійснює управлінських функцій відносно відповідача у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство - це діяльність судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ. Справа адміністративної юрисдикції у п. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України визначається як переданий на вирішення суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
У п. 7 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суб’єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
З вищенаведених норм вбачається, що справою адміністративної юрисдикції може бути такий спір, який виник між двома (декількома) конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги, приписи такого владного суб’єкта. У випадку, якщо суб’єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції відносно іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, та не повинен вирішуватись адміністративним судом.
За нормами Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт (особа) вважається суб’єктом владних повноважень лише тоді, коли він у конкретних спірних правовідносинах здійснює владні функції (владно керує поведінкою інших суб’єктів, а ці суб’єкти підкоряються вимогам та приписам такого суб’єкта).
У випадку коли суб’єкт (навіть орган державної влади, місцевого самоврядування та ін.) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій то такий суб’єкт не має встановлених КАС України ознак “суб’єкта владних повноважень”.
Відповідно матеріалів справи дані особи у спірних правовідносинах є рівними сторонами договору №6/05 від 14.062006 р., які не підпорядковуються одна одній.
Тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даних правовідносинах ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не здійснює владних управлінських функцій по відношенню до ТОВ “Торговельна група “Центр” у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції.
Отже, місцевий господарський суд вірно встановив, що заявлений позов не має ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому правомірно, керуючись ч. 1 ст. 109 КАС України, відмовив ДПІ у Шевченківському районі м. Києва у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 109, 195, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 р. по справі №05-5-34/12254-а залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 у справі № 05-5-34/12254-а за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до ТОВ “Торговельна група “Центр” залишити без змін.
3. Матеріали справи № 05-5-34/12254-а повернути Господарському суду м. Києва.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України дана ухвала оскаржується в касаційному порядку та набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді
Дикунська С.Я.
Сотніков С.В.