КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
25.09.06 р. № 88/17-03/7
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Агрикова О.В.
Судді
Мостова Г. І.
Поліщук В.Ю.
при секретарі судового засідання: Рустам’ян Е.А.
В судове засідання з’явились представники учасників судового процесу:
від позивача: не з’явилися;
від відповідача: Демидюк О.Б. –дов. б/н від 01.03.2006р.;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Закордонмонтажспецбуд»на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2006р.
у справі № 88/17-03/7 (суддя Бабенко К.А.)
за позовом Державного підприємства «Закордонмонтажспецбуд», м. Київ;
до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація», м. Вишгород
про стягнення 2 263 505 грн.
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство «Закордонмонтажспецбуд»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»про стягнення 2 263 505 грн. визнаного останнім боргу за виконані будівельно-монтажні роботи.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2006р. в позові відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд, зваживши на ст. 165 ЦК УРСР, дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем закінчився саме 15.06.1999р. після закінчення семиденного строку з дня пред’явлення позивачем вимоги, навіть до набрання чинності ЦК України від 16.01.2003р., в зв’язку з чим до спірних правовідносин не можуть застосовуватись його правові норми.
Крім того, суд першої інстанції, враховуючи ст. ст. 71, 76, 80 ЦК УРСР та зваживши на наявність претензії від 04.06.1999р. відмовив в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство «Закордонмонтажспецбуд»(далі –ДП «Закордонмонтажспецбуд») звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з’ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Зокрема, приймаючи оскаржуване рішення, на думку позивача, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем своїх зобов’язань перед скаржником закінчився саме 15.06.1999р., оскільки, зваживши на п. 4 Договору підряду від 20.01.1997р. та п. п. 3.2, 4.13, 4. 14, 4.15 Контракту від 19.04.1997р. та акт здачі яхтенного порту Ель Гуна в експлуатацію, право на пред’явлення позову про стягнення боргу, який визнаний відповідачем шляхом підписання заключного інвойсу № 18 та акту звірки взаємних розрахунків від 05.04.2002р., на думку скаржника, виникло 22.12.2000р. При цьому, позивач посилається також на ст. ст. 86, 87 ЦПК УРСР та ст. 85 ЦК УРСР.
Крім того, скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції, щодо виконання позивачем у період 09.1997р. по 01.1999р. робіт, відповідно до інвойсів № № 1-17, та складення на їх підставі 05.05.2002р. заключного інвойсу № 18 і підписання акту звірки взаєморозрахунків, безпідставними, оскільки, вони на думку позивача, з огляду на акт про здачу яхтенного порту Ель-Гуна в експлуатацію від 21.12.2000р., не відповідають обставинам справи. Так, в даному акті вказано про початок виконання будівельних робіт по об’єкту Ель-Гуна в червні 1997р. та завершення робіт в грудні 2000р.
Стосовно заявленої позивачем відповідачу претензії про погашення заборгованості в сумі 451 001 дол. США, то скаржник зазначає, що вона стосується окремого зобов’язання відповідача від 05.03.1999р. про проведення взаєморозрахунків до 15.05.1999р.
Таким чином, за переконанням скаржника, допущені місцевим господарським судом порушення норм матеріального права - призвело до неправильного вирішення справи.
В чому полягають порушення норм процесуального права з боку суду першої інстанції позивачем в апеляційній скарзі не зазначено.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з мотивів викладених у матеріалах справи. Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд. Крім того, позивачем не надано витребуваного ухвалою апеляційного суду від 11.09.2006р. обґрунтованого розрахунку позовних вимог, тому апеляційний суд змушений розглядати справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.
20.01.1997р. між Компанією om projects & touristic development S.A.E.»(далі –єгипетська сторона), ДП «Закордонмонтажспецбуд»(позивач), ВАТ «Гідромеханізація»(відповідач) та ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд»(позивач, відповідач та ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд»разом - українська сторона) укладено договір підряду (далі –договір підряду) на виконання проекту порту в Ель Гуна (республіка Єгипет) (т. 1 а. с. 142-150), відповідно до п. 11 даного договору, українська сторона зобов’язана зберігати всі матеріали, обладнання та інструмент, переданий їй єгипетською стороною в належних умовах та місці вказаному єгипетською стороною. Єгипетська сторона має право на стягнення затрат в зв’язку зі шкодою або втратою цього обладнання, в додаток до амортизаційних відрахувань.
20.04.1997р. між ДП «Закордонмонтажспецбуд»(перша сторона) та ВАТ «Гідромеханізація»(друга сторона) було укладено контракт (т. 1 а. с. 5-10), відповідно до п. 1.2 якого, друга сторона (відповідач) приймає на себе виконання умов здійснення гідромеханізованих робіт по проекту порту і робіт по поглибленню дна лагун чи у відкритому морі згідно розділів А, В, С особливих умов договору підряду з Єгипетською стороною.
Тобто, між ДП «Закордонмонтажспецбуд»та ВАТ «Гідромеханізація»було укладено договір субпідряду.
Відповідно до п. 2.1 контракту, паушальна ціна гідромеханізаційних робіт по проекту і робіт по поглибленню дна лагун чи у відкритому морі 1 699 000 дол. США, в т.ч. по порту –809 073 дол. США та лагуні –890 627 дол. США. Вказана ціна за згодою сторін контракту по взаємній домовленості розділена: позивачу 200 000 дол. США –11,8% від загальної ціни; відповідач –1 499 700 дол. США –88,2 % від загальної суми.
Абзаци 1, 3 п. 3.1 контракту зазначають, що щомісячні проміжні платежі за роботи виконані сторонами контракту будуть виконуватися в порядку, згідно п. 4 умов договору підряду та подальших доповнень до договору з єгипетською стороною на р/р філіалу позивача в м. Каїрі. Підставою для розрахунків є вартість робіт згідно щомісячного інвойсу. Вартість робіт щомісячно, виходячи з вартості робіт згідно інвойсу, розподіляється між сторонами контракту пропорційно ціні п. 2.1 і направляється на покриття затрат кожної із сторін.
Згідно абз. 2 п. 3.2 контракту оплата суми коштів, що належить другій стороні після вводу об’єкту в експлуатацію та остаточному розрахунку, здійснюється на території України в гривнях по курсу НБУ на момент оплати.
Відповідно до п. 5.1 контракту, відповідач зобов’язався виконати «під ключ»гідромеханізаційні роботи щодо поглиблення дна лагун чи у відкритому морі.
Як зазначено у п. 5.3 контракту, відповідач прийняв на себе повністю виконання всіх умов та вимог викладених у договорі підряду з єгипетською стороною (п. 2, 6-11 розділу Умови підряду, розділи А, В, С Особливих умов та доповнень до договору підряду).
Пункт 5.4 контракту констатує, що відповідач зобов’язаний дотримуватися строків, зазначених у договорі підряду та узгодженим з ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд»графіком здіснення робіт, затвердженим позивачем.
Відповідно до п. п. 5.8, 5.10 контракту, на відповідача покладено обов’язок забезпечення нормальної експлуатації, ремонту, поточного обслуговування, забезпечення паливом, нарахування амортизації, а також вирішення інших питань пов’язаних з використанням техніки та матеріалів під час проведення робіт по договору з єгипетською стороною. Здійснює придбання всіх матеріалів необхідних для виконання робіт.
Згідно п. п. 5.12, 5.14 та 5.18 контракту, ВАТ «Гідромеханізація»нараховує заробітну платну українським та єгипетським спеціалістам, залученим до виконання робіт по договору підряду. Оплачує харчування, проживання, медичну страховку українського персоналу. Отримує всі необхідні дозволи для своїх робочих, несе витрати щодо їхнього перевезення з місця роботи до нього. Сплачує митні податки та збори, всі види податків та платежів і проведення аудиторської перевірки облікової документації (передбаченої законодавством Єгипту та України). Відповідач зобов’язаний компенсувати всі витрати щодо відшкодування шкоди, нанесеної її робітниками та шкоди, що виникла внаслідок будь-якої з причин, до повного прийому робіт єгипетською стороною.
Єгипетською стороною, позивачем та відповідачем були оформлені інвойси за номерами 1-17, що кожного місяця за період з вересня 1997р. по січень 1999р. (т.1 а. с. 13-29) фіксували виконані роботи та суми відрахувань замовника (Єгипетська сторона) і підрядника (позивач), а також суми до сплати субпідряднику (відповідач).
04.06.1999р. позивачем до відповідача було направлено претензію (т. 1 а. с. 35-36) на суму 451 001 дол. США щодо оплати 446 593дол. США згідно акту звірки від 19.04.1999р. та відрахувань здійснених єгипетською стороною і позивачем за лютий-березень 1999р за отримані відповідачем електроенергію та матеріальні ресурси в сумі 4 408 дол. США.
21.12.2000р. замовник, єгипетська та українська сторони уклали акт про здачу яхтенного порту Ель Гуна в експлуатацію, відповідно до якого, дата початку виконання будівельних робіт по об’єкту «Ель Гуна»Марія - червень 1997р., дата завершення будівельних робіт –грудень 2000г. Яхтенний порт «Ель Гунна»відповідає своєму призначенню та прийнятий сьогодні для подальшої експлуатації.
05.04.2002р. замовник та сторони у справі склали заключний інвойс № 18, відповідно до якого субпідряднику належить сплатити 1 444 539,17 єгипетських фунти (далі –єгип. ф.).
Відповідно до акту звірки розрахунків від 05.04.2002р. (т. 1 а. с. 11), підписаного сторонами у справі в двосторонньому порядку, заборгованість ВАТ «Гідромеханізація»перед ДП «Закордонмонтажспецбуд»склала 1 444 539,17 єгип. ф. або 424 864 дол. США, або 2 263 505 грн.
ДП «Закордонмонтажспецбуд»не отримавши відповіді на претензію від 04.06.1999р. та інші звернення до ВАТ «Гідромеханізація»04.03.2003р. звернулося з позовом до суду про стягнення заборгованості в сумі 2 263 505 грн.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так як, спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності ЦК УРСР, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо застосування до цих правовідносин саме ЦК УРСР 1963року з відповідними змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 165 ЦК УРСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Як свідчать: інвойси №1-17 роботи позивачем виконані у період вересень 1997р. –січень 1999р., про що був складений сторонами заключний інвойс №18 від 05.05.2002р. та підписаний акт звірки взаєморозрахунків; контракт та договір підряду, строк виконання відповідачем зобов’язань не визначений.
Згідно з претензією від 04.06.1999р. надісланої на адресу відповідача була заявлена вимога про погашення заборгованості в сумі 451001 дол. США саме за зазначені вище роботи, виконані згідно договору підряду та Контракту, яка отримана відповідачем 08.06.1999р., що підтверджено доказами в матеріалах справи (лист Київської міської дирекції „Укрпошти” №21/15-0-1454 від 12.11.1999р.).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що строк виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем закінчився саме 15.06.1999р., після закінчення семиденного строку з дня пред’явлення позивачем вимоги, до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003р. № 435-IV, в зв’язку з чим до даних правовідносин не можуть застосовуватись його правові норми.
Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно зі ст. 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Матеріали справи свідчать, що позивачем надіслано претензію 04.06.1999р., яка отримана відповідачем 08.06.1999р.
Законодавцем на момент спірних правовідносин не було передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу. Отже, строк позовної давності для захисту порушеного права, з врахуванням ст. 71 ЦК УРСР, закінчився 15.06.2002р. Проте, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права лише 04.03.2003р.
Тому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку на подання позову.
Частина 1 ст. 80 ЦК УРСР передбачає, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
За таких обставин, колегія судів вважає, що рішення від 26.06.2006р. господарського суду Київської області прийняте у відповідності до вимог ЦК УРСР, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства «Закордонмонтажспецбуд»не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Закордонмонтажспецбуд»на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2006р –залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 26.06.2006р у справі № 88/17-03/7 за позовом Державного підприємства «Закордонмонтажспецбуд»до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»про стягнення 2 263 505 грн. –залишити без змін.
3. Справу № 88/17-03/7 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий Агрикова О.В.
Судді
Мостова Г. І.
Поліщук В.Ю.