Судове рішення #4897884

                                                                                            Справа № 2а-352/09


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку письмового провадження)


12 березня 2009 року                                                                                                 м. Кіровоград


Ленінський районний суд в складі судді Шевченко І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-


ВСТАНОВИВ:


04 лютого 2009 року ОСОБА_1 . звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

У позовній заяві ОСОБА_1 . просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених свобод та інтересів, за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, та зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 4463 грн. 10 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем їй не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 рік. Пуктом 12 статті 71 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року  № 6-рп/2007 визнано  неконституційним п. 12 ст. 71 Закону України ?ро державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивач виходила з наступних розрахунків. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 350 грн., з 01 квітня – 359 грн., з 01 жовтня –366 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн. Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 489 грн. Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки становить 4463 грн. 10 коп.

Представник управління ПФУ в м. Кіровограді надав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що нормою ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом № 2195, здійснюється за рахунок виключно коштів Державного бюджету України. Кошти для забезпечення виплати соціальної гарантії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком Державним бюджетом не були передбачені і на даний час жодних змін та перерозподілу до частини видатків Державного бюджету не було внесено. Управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включені до Державного бюджету України. Статтею 9 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачені виплати, які здійснюються за рахунок коштів пенсійного фонду, виплати дітям війни серед перерахованих в ст. 9 пенсійних виплат відсутні. До компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата. Із норми ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не вбачається, що виплати дітям війни повинні проводити органи Пенсійного фонду. Крім цього розділом 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено: у двомісячний строк із дня опублікування цього Закону подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із Законом № 2195-ІV; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 2195-ІV; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 2195-ІV; вжити заходів щодо приведення пенсій пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 1992 року, у відповідність із встановленим законом прожитковим мінімумом. Жодних визначених дій вчинено не було, в зв’язку з чим Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, як територіальний орган Пенсійного фонду України, який є органом виконавчої влади не може проводити виплати без покладення на нього таких функцій та приведення нормативно-правових актів у відповідність та безпосереднього фінансування з Державного бюджету України.

В зв’язку з викладеним вважають, що Управління Пенсійного фонду в м. Кіровограді є неналежним відповідачем по справі, належним відповідачем, на їх думку, повинні бути Пенсійний фонд України та Кабінет Міністрів України, як єдиний розпорядник бюджетних коштів.

Крім зазначеного, Управління, керуючись ст. 100 КАС України, наполягає на відмові в задоволенні позовних за період до 05.02.2008 року так як минув річний строк для звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України.

            В судове засідання ні позивач, ні представник відповідача не з’явились, хоча були повідомлені належним чином.

            Позивач надала суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та з проханням розгляду справи без її присутності.

            Відповідач також надав суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

             Оскільки від позивача і відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження, за наявними у матеріалах доказами.

            Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Щодо задоволення позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року, необхідно зазначити, що дана вимога в жодному випадку не підлягає задоволенню, або не задоволенню, оскільки до правовідносин, пов’язаних з нарахуванням та виплатою пенсій, строк позовної давності не застосовується.

Щодо задоволення позовної вимоги в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «Дитині війни» за 2006-2008 роки в сумі 4463 грн. 10 коп.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що, ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, відповідно до абз. 1 ч. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії А3 № НОМЕР_1  та відповідною відміткою в ньому (а. с. 6), тобто вона має  право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV.

Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” в зазначеній частині не реалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування йому підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дітина війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді не зобов’язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакіції до 28 грудня 2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п. 12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визнанні неконституційними.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, в строк з січня по 8 липня 2007 року, не зобов’язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мала правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI,  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від   22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008,  пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.

З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно Управлінням Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

 З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вище вказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

У позовній заяві позивач просить зобов’язати нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 року в сумі 2733 грн. 30 коп., а також доплатити невиплачену суму за 2008 рік. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов’язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за відповідні періоди.


Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

Зважаючи на те, що до компетенції суду не належить виконання функцій суб’єкта владних повноважень, покладених на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо виплати йому грошових коштів в розмірі 4463,10 грн. та визнає необхідним зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від   22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I,  п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  від 19.12.2006 року №489-V, п. 2 п. 41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,Ї


ПОСТАНОВИВ:


Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді провести перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2008 рік.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.


Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_2  р.н. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, а також починаючи з 22.05.2008 року.

3.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.



           Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

            Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.






Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда:                                                                                                       І. М. Шевченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація