КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
22.09.06 р. № 11/1775
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Рудченко С.Г.
Судді
Міщенко П. К.
Федоров М. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2006 р.,
по справі № 11/1775 (суддя –Довгань К.І.),
за позовом | військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, |
до | Городищенського холодильного комбінату Черкаської обласної спілки споживчих товариств, м. Городище, |
про | стягнення 138136,35 грн., |
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 р. військовий прокурор Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі по тексту –позивач) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Городищенського холодильного комбінату Черкаської обласної спілки споживчих товариств (далі по тексту –відповідач) штрафних санкцій у 138136,32 грн. за неналежне виконання умов договору № 246/1/10572-Д.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.07.2006 р. відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області, Міністерство оборони України (далі по тексту –МОУ) звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без номера і дати (зареєстрована 25.07.2006 р. господарським судом Черкаської області за вх. № 14563), в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду у справі № 11/1775 від 14.07.2006 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову військового прокурора Черкаського гарнізону.
На підставі апеляційної скарги МОУ на рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2006 р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 14.08.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 11/1775 та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 22.09.2006 р. о 10. 45 год.
Відповідач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України правом та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування рішення Черкаського господарського суду, а оскаржуване рішення від 14.07.2006 року по справі № 11/1775 просить залишити без змін з підстав, викладених у тексті відзиву на апеляційну скаргу.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду у зв’язку з виробничою необхідністю справу № 11/1775 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя –Рудченко С.Г., судді –Міщенко П.К. та Федоров.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга МОУ підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом 16 травня 2005 року між МО України та Городищенським холодильним комбінатом Черкаської спілки споживчих товариств було укладено договір № 246/1/1/05/72-Д на поставку продовольства для державних потреб (за кошти державного бюджету України) на загальну суму 548160,00 грн.
Відповідно до вимог п.п. 1.1 та 2.3 Договору, відповідач повинен був поставити позивачу продукцію згідно специфікації за кількістю і адресами, вказаними у рознарядці (додаток до договору).
Останній строк поставки був визначений до 20.06.2005 р .
На виконання умов договору відповідач не поставив продукцію, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки виконання зобов’язань від 30.01.2006 року та поясненнями представників сторін в судовому засіданні.
Таким чином, в порушення ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу (далі по тексту - ЦК) України та умов Договору, відповідач не поставив продукцію на суму 548160,00 грн.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що зобов’язання відповідача щодо поставки позивачу продовольства було припинено за взаємною згодою сторін, що знайшло своє відображення укладенням акту від 30.01.2006 року, в одному із пунктів якого зазначено, що сторони домовилися щодо припинення постачання продукції.
Але колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, викладеними в оскарженому рішенні, виходячи з наступного.
Посилаючись на вказаний вище акт, місцевим господарським судом не було враховано саме ту обставину, що зобов’язання мало бути виконане до 20.05.2005 року, а акт звірки був підписаний 30.01.2006 року.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов’язання регламентовані ст. 611 ЦК України, а саме, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2006 р. у справі № 11/1775 підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи порушуючи умови договору № 246/1/1/05/72-Д відповідач визначену ним продукцію позивачу не поставив, тим самим порушив зобов’язання, а тому відповідно до п. 6.3 Договору він повинен сплатити штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої продукції. Сума штрафу, яка підлягає стягненню з Городищенського холодильного комбінату Черкаської обласної спілки споживчих товариств на користь МО України, за неналежне виконання умов договору, повинна становити 548160,00 грн. Ч 7 % = 38371,20 грн.
З вимог позовної заяви вбачається, що позивач просить також стягнути з відповідача суму пені у розмірі 99765,12 грн. за порушення строків поставки продукції. Але колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що в даній часті заявлених позовних вимог слід відмовити, оскільки п.п. 6.2 договору передбачена відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% вартості продукції лише у разі порушення строків поставки продукції. В нашому ж випадку продукцію взагалі не було поставлено, а тому підстави для стягнення пені за договором відсутні.
До того ж, в судовому засіданні представники відповідача надали пояснення відносно причини невиконання взятих на себе зобов’язань, а саме у зв’язку з несвоєчасною сплатою МО України коштів на виконання попередніх договорів, у них були відсутні кошти для закупівлі м’яса.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського Кодексу України, якщо порушення зобов’язань не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Тому, враховуючи зазначену вище норму закону, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за доцільне зменшити розмір сплати Городищенським холодильним комбінатом Черкаської обласної спілки споживчих товариств штрафних санцій за неналежне виконання умов договору до 20000,00 грн.
Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2006 р., по справі № 11/1775 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2006 року у справі № 11/1775 скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити частково, а саме стягнути з Городищенського холодильного комбінату Черкаської обласної спілки споживчих товариств на користь Міністерства оборони України за неналежне виконання умов договору № 246/1/1/0572-Д штрафні санкції у сумі 20000,00 грн., в іншій частині позову –відмовити.
4. Матеріали справи № 11/1775 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий Рудченко С.Г.
Судді
Міщенко П. К.
Федоров М. О.