25.11.10

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду від 17 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Радомишльського районного комітету Комуністичної партії України про відшкодування шкоди,

встановив:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні її позову до Радомишльського районного комітету Комуністичної партії України про відшкодування шкоди, завданої в результаті пожежі. Апелянт зазначає, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, суд дав невірну оцінку доказам по справі, зокрема змісту Акту про пожежу від 3 лютого 2007 року, та дійшов помилкового висновку про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення, згідно яких вимоги апеляційної скарги не визнає.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 3 лютого 2007 року в квартирі № 3 по будинку № Уг по вул. Чкалова в м. Радомишлі виникла пожежа в результаті якої було пошкоджено належне позивачам майно.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Складовими відповідальності при відшкодуванні шкоди є: неправомірні дії чи бездіяльність; факт заподіянні шкоди; причинний зв’язок між неправомірними діями чи бездіяльністю з настанням негативних наслідків (заподіянням шкоди).

Суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи, дав правильну оцінку представленим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачам.

Так, в матеріалах справи № 11 по пожежі, яка виникла 03.02.2007 року в житловому будинку гр. ОСОБА_2, містяться дані про три причини виникнення пожежі. В Акті про пожежу це порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення „Комуністичної партії”. Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи причиною пожежі є необережність під час паління. За повідомленням управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС

України в Житомирській області винним у виникненні пожежі є ОСОБА_2 (позивач по справі, апелянт). Інша причина пожежі, а саме, необережне поводження з вогнем сина ОСОБА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначена у довідці Радомишльського РВ ГУ МНС в Житомирській області (а.с.86). Аналогічні дані містяться в довідці управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Житомирській області (а.с.110).

За висновком пожежно-технічної експертизи від 05.05.2010 року № 6/7 достовірно встановити причину виникнення пожежі в квартирі громадянки ОСОБА_2 експертним шляхом не надається можливим. Експерт зазначив, що власниками квартири № 3 (позивачами) житлового будинку по вул. Чкалова, Уг в м. Радомишлі допущено порушення п. 5.2.7 Правил пожежної безпеки в Україні, а саме: відстань від печей до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0.7 м., а від топкових отворів - не менше Ї.25 м. Будь-яких порушень Правил пожежної безпеки в Україні з боку відповідача експертом не зазначено. Не представлено про це доказів і позивачами.

Допитаний за клопотанням апелянта експерт ОСОБА_7 пояснив, що проведення додаткової експертизи є недоцільним, оскільки з моменту пожежі минув значний проміжок часу і, відповідно, втрачена можлива доказова інформація, що не була зафіксована одразу після пожежі.

Доводи апелянта щодо недотримання судом вимог законодавства при призначенні експертизи, зокрема щодо переліку питань, які підлягали вирішенню, направлення експерту цивільної справи матеріали якої не були скріплені печаткою і не було зроблено відповідного напису відповідальної особи з її особистим підписом про кількість аркушів, не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, оскільки поставлені судом перед експертом питання були достатніми для вирішення справи і будь-які дані про відсутність у матеріалах справи тих чи інших документів чи доказів відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду від 17 червня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. г.

Головуючий

Судді