ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
20.06.06 Справа№ 4/915-21/116
За позовом: ДП «Ланквітцер –Україна»ТзОВ «Ланквітцер –Польща», м. Львів,
до відповідача: ТзОВ «Компанія Киянка», м. Львів
про стягнення 17 503,90 грн.
Суддя: Масловська Л.З.
Представники:
від позивача: Мазур А.В. –предст.
від відповідача: н/з
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Дочірнім підприємством „Ланквітцер-Україна” ТзОВ „Ланквітцер-Польща” до ТзОВ “Компанія Киянка” про стягнення заборгованості, 3 % річних та втрат, зумовлених ростом інфляції.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному об’ємі.
Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, явки представників в засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06 червня 2006 року розгляд справи було відкладено на 20 червня 2006 року.
Суд розглядає справу на підставі наявних у справі документів згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
З липня 2005 року між ДП «Ланквітцер –Україна»ТзОВ "Ланквітцер –Польща" та ТзОВ «Компанія Киянка –Штайнгофф»існували договірні відносини в межах яких позивач постачав відповідачу лакофарбову продукцію виробництва Ланквітцер Лакфабрік (Німеччина) в кількості та за цінами, зазначеними видаткових накладних, а покупець приймав поставлену продукцію та оплачував її.
У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підтвердженням укладення договору є волевиявлення сторін (надання та прийняття товару, послуг).
У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі (усній), він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином договір між сторонами укладений в усній формі та по своїй правовій природі містять ознаки договорів купівлі-продажу майна, та по якому сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов відповідно до вимог ст.638 ЦК України.
Згідно умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на підставі видаткової накладної та довіреностей, що підтверджено матеріалами справи на загальну суму 27 575,39 грн. Відповідач оплатив позивачу лише частину поставленого товару в сумі 10 730,52 грн. Згідно розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви сума заборгованості становить 16 844,87 грн.
Зазначена сума заборгованості підтверджується актом взаємної звірки розрахунків від 11 січня 2006 року, в якому вказано, що станом на 31 грудня 2005 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 844,87 грн., а також листом вих. № 57 від 30 березня 2006 року, наданим відповідачем позивачу та долученим останнім до матеріалів справи.
10.03.06 року позивач в порядку ст.530 ЦК України, звернувся до відповідача з вимогою про оплату поставленого товару, проте відповідач заборгованості не погасив, але надав відповідь на вимогу за № 57 від 30 березня 2006 року, в якій визнав існування заборгованості в сумі 16844,87грн. та повідомив, що з 19.10.05 року ТзОВ «Компанія Киянка-Штайнгофф»перейменоване в ТзОВ «Компанія Киянка».
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. А згідно ч. 7 цієї ж статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення основного боргу в сумі 16 844,87 грн.
Окрім стягнення основної суми боргу позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 153,68 грн. 3% річних та 505,35 грн. втрат, зумовлених ростом інфляції нарахування яких відповідно до розрахунку, доданого до позовної заяви здійснено позивачем з 01.01.06 року по 21.04.06 року, у відповідності до вимог ст.625 ЦК України.
Оскільки позивачем вимогу про сплату коштів було заявлено 10.03.06 року, то нарахування позивачем 3 % річних і інфляційних втрат з 01.01.06 року є неправомірним. Тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково, а саме за період з 18.03.06 року по 21.04.06 року в сумі 48 грн. 46 коп. В задоволенні нарахувань інфляційні втрати відмовити, оскільки позивачем втрати від інфляційних процесів нараховані за період з 01.01.2006 року по 28.02.2006 року, тобто в період, коли таке право у позивача не виникло.
В порядку розподілу судових витрат позивачем заявлено клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката. На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем представлено договором доручення № 11 від 03.04.06 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, звітом адвоката про виконання доручення позивача, квитанцією до прибуткового касового ордеру про сплату послуг адвоката на суму 500 грн., платіжним дорученням про сплату послуг адвоката згідно рах. № 11-1 на суму 500 грн., рахунком № 11-1 на суму 500 грн.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться суми, що підлягають до сплати за послуги адвоката, які згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. Частина 1 ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.530,625,638,639 ЦК України, ст.ст. 1, 15, 44, 49, 75, 82 –84 ГПК України, суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТзОВ «Компанія Киянка»(п/р 260030160563 у ЛФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 20797532) на користь Дочірнього підприємства «Ланквітцер –Україна»ТзОВ «Ланквітцер –Польща»(п/р 2600000602025 у ЛФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 31290674)- 16 844,87 грн. основного боргу, 48,46 грн. 3% річних, 168,96 грн. державного мита, 113,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 960 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Суддя Масловська Л.З.