УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем  України

18   січня  2007  року  колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Жизневської А.В., Малахової Н.М.

при секретарі судового

засідання Рудницькій О.П.

з участю: сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на

рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 липня 2006 року та

ухвалу цього ж суду від 17 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2,   ОСОБА_3  до  ОСОБА_4   про   визнання   частково   недійсними   правовстановлюючих

документів, визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння, поділ

майна, стягнення матеріальної та моральної шкоди

встановила:

У липні 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

звернулися до суду з позовом в якому просили поновити строк звернення до

суду та визнати частково, в 1/6 частині, недійсними свідоцтва про право на

спадщину на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

визнавши за ними право власності на 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1.

У процесі розгляду справи позивачі доповнили позовні вимоги та

просили ухвалити рішення про виділення їх частки із будинковолодіння АДРЕСА_1, яка складається з жилого будинку під

літерою „А" (а.с.53-54).

19 грудня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з

позовом до ОСОБА_4 в якому просили стягнути з ОСОБА_4 на їх користь

5620 грн. матеріальної та 4000 грн. моральної шкоди.

29 грудня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали уточнюючу

позовну заяву в якій ставили питання про розділ спірного домоволодіння в

натурі та виділення їхньої частки в майні у вигляді жилого будинку під літерою

„А" та стягненні з ОСОБА_4 на їх користь 5620 грн. матеріальної та 4000 грн.

моральної шкоди.

Справа № 22ц/114                                  Головуючий у суді 1 -ї інстанції Гулак Н.А.

Категорія 26                                       Суддя-доповідач Матюшенко І.В.

 

З заявою, аналогічною попередній, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду 4 січня 2006 року.

Рішенням Богунського районного суду від 18 липня (з урахуванням ухвал

цього ж суду від 14 серпня та 17 листопада 2006 року про виправлення описок)

проведено розділ майна - домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

виділено в натурі належну їм часткову власність у розмірі 1/3 частини сумісно у

вигляді жилого будинку під літерою „А", вартістю 66350 грн., сарай „В" та

туалет „У", а всього майна на суму 71970 грн., що складає 51/100 ідеальних

часток від усього домоволодіння; ОСОБА_4 виділено в натурі жилий будинок

під літерою „Б", вартістю 68770 грн. та туалет „У-1", а всього на суму 69940

грн., що складає 49/100 ідеальних часток від усього домоволодіння; стягнуто з

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4

грошову компенсацію в розмірі 24667 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на відшкодування

матеріальної шкоди 5620 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено

за безпідставністю.

У поданих апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять

скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу, посилаючись на

невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування

судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянти порушують питання про ухвалення нового рішення про поділ

спірного домоволодіння за п'ятим варіантом будівельно-технічної експертизи,

стягнення на їх користь моральної шкоди та постановлені ухвали з вказівкою

дат звернення їх до суду 20 листопада 2003 року та ЗО березня 2004 року.

ОСОБА_3 підтримала подані апеляційні скарги, а ОСОБА_4.

заперечує проти їх задоволення, вважає рішення та ухвалу законними та

обгрунтованими.

Апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції залишилися не розглянутими позовні вимоги

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання

частково, в 1/6 частині, недійсними свідоцтва про право на спадщину на ім'я

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнавши за ними право

власності на 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1, що згідно п.5 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для

скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про стягнення з відповідача на її користь матеріальної шкоди та відмовляючи у

задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції не

звернув уваги на положення ст. 11 ЦПК України про те, що суд розглядає

справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу

і в межах заявлених нею позовних вимог. Оскільки такі позовні вимоги

ОСОБА_3 не були заявлені, у суду не було підстав їх розглядати.

 

У зв'язку зі скасуванням в повному обсязі рішення суду, підлягає

скасуванню і ухвала суду першої інстанції про виправлення описки в

зазначеному рішенні.

Колегія суддів вважає, що не підлягає до задоволення заява ОСОБА_4

про забезпечення позову, оскільки заявником не надано доказів на

підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити

неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 липня 2006

року та ухвалу цього ж суду від 17 листопада 2006 року скасувати, направивши

справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову

шляхом накладення заборони на все майно та розрахункові рахунки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України

протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.