Справа №11-99/07 ст. 186 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції  Остапук В.І. Доповідач МататО.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м.Луцьк                                                                                                                 26 січня 2007 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Матата О.В. суддів Бешти Г.Б., Опейди В.О. з участю прокурора Артиша Л.Д. засудженогоОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_1. на вирок Луцького міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець і житель м. Луцька, судимий Луцьким міським та міськрайонним судом: 5.04.1999 року за ст. 140 ч. 2 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання; 12.12.2000 року за ст.ст. 17, 140 ч. 2, 143 ч. 2, 42 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання; 13.07.2005 року за ст.ст. 185 ч. З, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 6.11.2006 року за ст.ст. 190 ч. 2, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, - засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі і на підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим і останнім попереднім вироками, остаточно до відбування йому визначено 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо нього залишено у вигляді тримання під вартою і постановлено рахувати строк його покарання з 29 вересня 2006 року.

Вироком вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що діючи повторно, він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 26 вересня 2006 року в квартирі АДРЕСА_1 в м. Луцьку, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_2, відкрито викрав в неї мобільний телефон «Нокіа-3250» з сім карткою «Мобі» загальною вартістю 1960 гривень.

При цьому він наніс потерпілій удар ногою в живіт та кулаком в обличчя.

2

Не оспорюючи доведеності вчиненого злочину і кваліфікації його дій, засуджений Когут С.О. в поданій ним апеляції просить про пом'якшення покарання.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, засудженогоОСОБА_1, який її підтримав, прокурора Артиша Я.Д., який заперечував проти неї, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляції засудженогоОСОБА_1. без задоволення і вироку щодо нього - без зміни.

Багаторазове скоєння ОСОБА_1 корисливих злочинів, в тому числі й під час випробування, - свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення.

За останнім попереднім вироком його засуджено на 4 роки позбавлення волі.

Санкція ст. 186 ч. 2 КК України передбачає мінімальне покарання 4 роки позбавлення волі.

Отже, навіть з врахуванням зазначених у вироку пом^!якшуючих відповідальність обставин, щодоОСОБА_1. не може бути застосовано покарання менше ніж 4 роки позбавлення волі.

Призначене йому судом першої інстанції покарання відповідає скоєному, даним про особу винного, обставинам справи.

Наявність двох пом'якшуючих покарання обставин у зв'язку з наведеними у вироку і ухвалі іншими обставинами виключає можливість застосування доОСОБА_1. ст. 69 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженогоОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року щодо нього - без зміни.