Справа № 11-63/07 р.

ст. 15 ч.2ст. 186 КК України

Головуючий у 1  інстанції Сеник Р.П. Доповідач -ХлапукЛ.І.

УХВАЛА

Іменем України

м. Луцьк                                                                                                       26 січня 2007 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Хлапук Л.І.

суддів Матвієнко Н.В.. Силки Г.І.,

з участю прокурора Артиша Я.Д..

ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Володимир-Волинського міського суду від 03 жовтня 2005 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Володимир-Волинський, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, проживаючий у м. Володимир-Волинський, АДРЕСА_1, раніше судимий:

06.02.2001 року за ст.ст. 81 ч. З, ст. 43 КК України (1960р.) до 5-ти років З місяців позбавлення волі, звільнений від покарання 10.07.2003 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 4 дні,

- засуджений: за ч. З ст. 296 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі; за ч. З ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України - на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 70, 71 КК України остаточно ОСОБА_2призначено покарання 5 (п'ять) років 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Цивільний позовОСОБА_3 задоволено повністю, стягнуто в його користь в відшкодування моральної шкоди 1000 гривень та 229 гривень в відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з  ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 94 гривні 16 коп. Судом вирішено долю речових доказів, -

встановила:

2

 ОСОБА_2 засуджений за те, що біля 21 год. 4 січня 2005 року в приміщенні бару „Акваріус-1" . Володимир-Волинського, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, скоїв злісне хуліганство, яке за своїм змістом відзначалось особливою зухвалістю, а саме: порушуючи громадський порядок і, виражаючи явну неповагу до суспільства, виражався в адресу барменаОСОБА_4нецензурною лайкою, погрожував їй розправою та вчинив опір ОСОБА_3, який припиняв його хуліганські дії, заподіявши тому легкі тілесні ушкодження.

Тоді ж, застосувавши доОСОБА_4насилля і, заподіявши тій легкі тілесні ушкодження, намагався відкрито викрасти з каси даного бару належні ОСОБА_3 12 грн., однак злочин до кінця не довів, так як ОСОБА_4 відібрала в нього гроші.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2не погодився з вироком. Вважає, що органи досудового слідства сфабрикували проти нього кримінальну справу. А суд не повно і не об'єктивно дослідив докази по справі. Поклав в основу вироку лише показання потерпілих і не дав оцінки його, свідків показанням. Визнає, що в приміщенні бару вчинив дрібне хуліганство. Грошей звідти не крав. Вдарив ОСОБА_3у відповідь на нанесені йому тим ножові поранення. Посилається на порушення його прав через винесення вироку в його відсутність. Просить вирок змінити: перекваліфікувати його дії з ч. 3 на ч. 1 ст. 296 КК України та виправдати за ч. 2 ст. 186 КК України.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_2, ОСОБА_1 які підтримали її, міркування прокурора про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

В силу ст. ст. 22, 323 КПК України органи досудового слідства зобов'язані вжити всіх, передбачених законом, заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, пом'якшують і обтяжують його відповідальність, а вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Всупереч вищевказаним вимогам закону, органи досудового слідства, суд повно і всебічно не зібрали та не дослідили всіх доказів по справі, фактично побудувавши обвинувачення ОСОБА_2 в інкримінованих злочинах лише на показаннях потерпілихОСОБА_3 іОСОБА_4При цьому не перевірили показань засудженого про те, що справа була порушена за обмовоюОСОБА_3, який боявся відповідальності за навмисне заподіяння йому ножових поранень.

Обвинувачуючи ОСОБА_2 у вчиненні 4 січня 2005 року злісного хуліганства, яке відзначалося особливою зухвалістю і було поєднане з опором ОСОБА_3, який припиняв хуліганські дії та пошкодженням належного даному

3

потерпілому майна - зламі крану для розливу пива, органи досудового слідства, суд не звернули увагу та не дали належної оцінки тому, що при зверненні в міліцію з приводу вчинених злочинів потерпілийОСОБА_3не заявляв про припинення ним хуліганських дій засудженого та ламання останнім крану для розливу пива, предмет злочину - вищевказаний кран був вилучений і оглянутий лише 28 березня 2005 року. При цьому з протоколу огляду не вбачається, що той був зламаний, спостерігається лише неповна фіксація ручки крану до його основи. Всупереч вимог п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року №3 „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" вартість даного крана визначена по заставній ціні, за якою він був переданий в оренду в барОСОБА_3 (а.с. 107).

Не дано оцінки і не спростовано показання самого засудженого, свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7про те, щоОСОБА_3ніяких хуліганських дій не припиняв. Саме він після інциденту в барі, на вулиці спровокував бійку з ОСОБА_2 приснувши тому в обличчя з балончика сльозоточивим газом, та в ході бійки наніс засудженому 5 ножових поранень. Порізав ножем і ОСОБА_6, який припиняв бійку.

Органи досудового слідства даному інциденту дали суперечливу оцінку. Вважаючи, що тілесні ушкодження ОСОБА_6ОСОБА_3наніс на грунті особистих неприязних стосунків, винесли постанову про відмову в порушенні кримінальної справи проти нього. Дії ОСОБА_2 кваліфікували як злісне хуліганство, пред'явивши обвинувачення.

Досудовим слідством і судом не звернуто уваги на те, що ОСОБА_210.01.2005 року, після виходу з лікарні, подав заяву в MB УМВС з проханням порушити протиОСОБА_3 кримінальну справу щодо нанесених йому останнім ножових поранень (а.с.20), яка зареєстрована НОМЕР_1, тобто ще до її подачі. І цього ж числа винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту за п. 2 ст. 6 КПК України. Ця заява 31.03.2005 року була скасована Володимир-Волинським міжрайонним прокурором. І рішення по скарзі ОСОБА_2 пізніше не було прийнято.

Досудовим слідством, судом не звернуто уваги та не дано оцінки тому факту, що розмір леза ножа, який був вилучений у автомашиніОСОБА_3, і за словами останнього, яким він захищався від засудженого, не співпадають з розмірами ножових поранень, виявлених на тілі ОСОБА_2

Даними органами не зібрано переконливих доказів вчинення ОСОБА_2замаху на відкрите викрадення грошей з бару „Акваріус-1". Обвинувачення його в цьому побудовано на суперечливих показаннях потерпілоїОСОБА_4, яким не дано належної оцінки. Спочатку та взагалі не заявляла про намагання ОСОБА_2 викрасти з каси бару гроші, твердячи, що той лише прохав дати безоплатно спиртне. Пізніше показала, що той вихопив з ящика столу 12 гривень, які вона в

                                                                4

 нього забрала. В процесі цього засуджений заподіяв їй синці в ділянці грудей та передпліччя. В судовому засіданні стала твердити про те, що ОСОБА_2хотів забрати з каси гроші, однак перед тим торгівельний виторг забрав господар -ОСОБА_3 Які саме дії вчинив засуджений для реалізації свого наміру суд так і не вияснив. Не дав він оцінки і не спростував твердження ОСОБА_2, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що засуджений до стійки бару не підходив, гроші викрасти не намагався.

Така  неповнота досудового  і  судового  слідства  істотно     вплинула  на законність і обгрунтованність винесеного щодо ОСОБА_2 вироку, тому той підлягає до скасування,    а справа в зв'язку з необхідністю проведення ряду перевірок та слідчих дій, які не можна виконати самостійно судом та в порядку ст.315-1 КІЖ України,   - направленню на додаткове розслідування. В його ході необхідно встановити всіх очевидців інциденту, який мав місце біля 21 години 4 січня 2005 року в барі „Акваріус - 1". Шляхом їх допиту, проведення очних ставок між ними, ОСОБА_2 ОСОБА_4,  вияснити, які саме протиправні дії вчинив ОСОБА_2в даному барі. Встановити всіх очевидців і учасників бійки між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 яка мала місце в той же вечір, біля бару   „Акваріус-Г'. Шляхом їх допиту проведення очних ставок, встановити, хто був її

у    ініціатором, якими мотивами і причинами керувалися її учасники. Вилучити у ОСОБА_2, ОСОБА_10 одяг, в якому вони були в момент інциденту. Шляхом  його огляду, перевірити твердження даних осіб щодо нанесених їм ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

            3 метою перевірки показань засудженого, потерпілогоОСОБА_3 провести

и   додаткову   судово-медичну   експертизу,   надавши   експертам   історії  хвороби

ОСОБА_6 й ОСОБА_2, їх одяг, ніж, вилучений у ОСОБА_3 На її вирішення поставити

питання - чи дійсно, вилученим у ОСОБА_3, ножем пошкоджено одяг та заподіяно

поранення ОСОБА_2і ОСОБА_10

Шляхом встановлення осіб, які були в барі „Акваріус-1" о 21 годині присутні 4 січня 2005 року, їх допиту, допиту працівників даного бару вияснити - коли бармени даного бару і кому здають торгівельний виторг, чи були в касі бару грошові кошти в момент інкримінованого ОСОБА_2злочину. Чи дійсно той вчинив замах на заволодіння цим виторгом, в якій сумі і якими купюрами. Які дії ОСОБА_2 свідчили про це.

Встановити і допитати працівників бару, які працювали в ньому на той час, його відвідувачів. Шляхом їх допиту вияснити, чи відпускалось з допомогою вилученого крану пиво в період з 4 січня по 28 березня 2005 року, чи дійсно він непридатний для експлуатації і, якщо так, то коли таким став та при яких обставинах.

Вияснити причини зміни показань потерпілихОСОБА_3 таОСОБА_4

5

 Шляхом огляду книги реєстрації злочинів встановити, коли саме були зареєстровані заяви ОСОБА_2 іОСОБА_3 про злочини. Перевіривши чому саме на заяві ОСОБА_2, датованій ІНФОРМАЦІЯ_2 року, стоїть дата про її реєстрацію у вищевказаній книзі 05.01.05 того ж року. При автентичності цієї заяви органам досудового слідства слід прийняти відповідне рішення по ній.

В залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованих злочинів.

Щодо посилання засудженого ОСОБА_2 на порушення його прав через винесення вироку у його відсутність, апеляція до задоволення не підлягає, оскільки, як встановлено по справі, вона розглянута за правилами ст. 262 КПК України: вирок винесено у відсутності засудженого, в зв'язку з його порушенням підписки про невиїзд і виїзді за межі України в кінці судового слідства.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2задовольнити частково.

Вирок Володимир-Волинського міського суду від 03 жовтня 2005 року щодо нього скасувати, а справу направити прокурору Володимир-Волинської міжрайонної прокуратури для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.