Справа №1–35/09

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            27 березня 2009 року                                                                                      м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді  Шешені М.О.,

при секретарі - Соханич Л.Ю.,

з участю обвинувача-помічника прокурора Чурей О.В.,

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого:

•   18.04.2000 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст.140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) на один рік позбавлення волі з сплатою штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп., з застосуванням ст.45 КК України звільнений з випробувальним терміном строком на один рік;

•   18.06.2001 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст.140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до трьох років позбавлення волі зі сплатою штрафу у розмірі 765 гривень 00 копійок з застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців;

•   05.06.2002 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст.185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 04.11.2004 року Самбірським міським судом Львівської області на невідбутий термін 1 рік;

•   08.02.2006 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі.

•   14.02.2007 року постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області умовно-достроково звільнено від невідбутої частини покарання у виді 1року 1 місяця 01 дня позбавлення волі і передано під нагляд і проведення виховної роботи на цей строк Перечиндержспецлісгосну Закарпатської області;

        у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289  КК України, -

              В С Т А Н О В И В :

   Підсудний ОСОБА_2, 19 грудня 2008 року біля 04 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, умисно, скориставшись відсутністю власника автомобіля  марки «Фольксваген - Гольф» д/н НОМЕР_1, який належить гр.ОСОБА_1, сів за кермо вищевказаного автомобіля, що знаходився біля будинку, АДРЕСА_2, завів двигун і незаконно заволодівши цим транспортним засобом, поїхав в напрямку с.Т.Ремета, Перечинського району Закарпатської області, після чого проїхавши деяку відстань, він невпоравшись з керуванням, зїхав у кювет, внаслідок чого вказаний автомобіль зазнав механічних пошкоджень на загальну суму 14987 грн. 05 коп., чим і спричинив потерпілому майнову шкоду на цю суму.

  У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро покаявся та показав, що 18 грудня 2008 року зранку близько 09.00 години він був вдома і різав дрова. Коли він закінчив різати дрова, а це було близько 16.00 години, то він разом з його сусідом ОСОБА_8, прізвища якого точно не знає, який проживає в с.Порошково, Перечинського району та двоюрідним братом ОСОБА_3, який також проживає  в  АДРЕСА_3, сіли в нього дома і по закінченні роботи почали розпивати вино. Вдома вони сиділи та розпивали вино на протязі одної години. Всього вони за цей час випили на троїх близько чотирьох літрів вина. Після чого, його сусід ОСОБА_8 пішов додому, а він з своїм двоюрідним братом біля 19.00 години вирішили піти в бар «Еквітес», що знаходиться в с.Порошково по вул.Центральній Перечинського району Закарпатської області випити пиво і купити сигарети. Коли вони зайшли в приміщення бару, то він замовив пиво, і вони почали його розпивати. Десь через одну - дві години в бар прийшов його знайомий, ОСОБА_4, який проживає в с.Порошково, Перечинського району Закарпатської області, і який побачивши його, підійшов привітатися. Потім він замовив собі пиво та присів також біля них. Близько 21 год. 30 хв.  в приміщення бару «Еквітес» зайшов ОСОБА_5, з невідомим йому чоловіком. Вони стояли біля бар-стійки і щось випивали, що саме, він не знає, бо не звертав на це уваги. Невдовзі до ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_4, а згодом і він. ОСОБА_4, познайомив його з хлопцями, і він запросив їх до себе додому випити вина. На його пропозицію хлопці погодилися, і вони сіли в автомобіль марки «Фольксваген Гольф», кольору срібний металік, який належить ОСОБА_1 і направились до нього додому, а саме на АДРЕСА_4, це було близько 24.00 години. Розпиваючи вдома вино, він запитав ОСОБА_1, звідки він і куди їде, на що той відповів, що з с.Турички Перечинського району Закарпатської області. Тоді він спитав його, чи підвезе той його до с.Тур”я-Ремета, на що ОСОБА_1 погодився. Коли вони вийшли з будинку, то занесли сплячого ОСОБА_5, який заснув від втоми у вищевказаний автомобіль, який належить гр.ОСОБА_1, і посадили його на заднє сидіння спати, він також сів на заднє сидіння. ОСОБА_4 сів спереду, а ОСОБА_1 за кермо автомобіля. По дорозі він в машині заснув. Коли він прокинувся, то побачив, що в машині нікого не має, а ключі були в замку запалювання. Після цього, він приблизно через три хвилини, прийшов до тями, переліз через сидіння та сів за кермо автомобіля, завів двигун, включив передачу, натиснув на педаль газу і машина зрушила з місця. Проїхавши деяку відстань, яку саме він не пам”ятає, він заснув за кермом. Коли прокинувся, то побачив, що вдарився в електричний стовп. Через декілька хвилин прийшов ОСОБА_1 і почав кричати, щоб він вилазив з автомобіля, бо той може вибухнути. Він виліз через місце переднього пасажира, і вони з ОСОБА_1 відійшли від машини. ОСОБА_1 почав на нього кричати, що він наробив, і чому сів п'яним за кермо автомобіля, на що він відповів, що все буде добре і пішов пішки в напрямку с.Порошково, а ОСОБА_1 залишився біля автомобіля. Відійшовши від автомобіля на відстань 150-200 метрів, він зупинив попутній автомобіль і попросив водія підвезти його до села Порошково, на що той погодився. В машині водій запитав його що сталось, він відповів, що розбив машину, і більше ні про що з водієм не розмовляв. В                с.Порошково він вийшов біля бару «Еквітес», і пішов до брата ОСОБА_3 і сказав йому, що розбив автомобіль, на що останній відповів, що треба йти додому і розповісти про все, що сталося батькам. Але йдучи по дорозі додому його затримали працівники міліції. Даний автомобіль він угнав, лише з метою, щоб поїздити, і після чого повернутися додому. Просив суворо його не карати.

Враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудий та потерпілий правильно зрозуміли зміст цих обставин  і сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч.3 ст.299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З врахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині й кваліфікує його дії за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Згідно ст.12 КК України вчинений підсудним ОСОБА_2 злочин відноситься до  середньої тяжкості.

Як особа винного ОСОБА_2 по місцю проживання характеризуються посередньо.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає заявлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудному, суд відносить вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкцій, винному ОСОБА_2. необхідно й достатньо для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.289  КК України.

 Водночас, ураховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання підсуднього, суд вважає можливим і справедливим на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов”язок, а саме періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Питання про речові докази та судові витрати вирішити в порядку ст.ст.81,93 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання цим вироком законної сили слід залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289  КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення  волі строком на 3 (три)  роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов”язок: періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ, а саме автомобіль марки «Фольксваген - Гольф» д/н НОМЕР_1, який належить гр.ОСОБА_1 й знаходиться у нього на відповідальному зберіганню такому повернути.

Стягнути  з  ОСОБА_2  судові  витрати  на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області (УДК в Закарпатській області, Р/Р 35224002000411, МФО 812016, код 25575144 з відміткою щодо призначення платежу “за виконання експертизи” 1460 (одну тисячу чотириста шістдесят) грн. 33 коп.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2  до  набрання вироком законної сили  залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція  до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий:                                                            Шешеня М.О.