Справа № 2-79/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 лютого 2009 року                                                                                         м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:    

 головуючого - судді Шешені М.О.,

  при секретарі - Соханич Л.Ю.,

  за участю позивача- Бородича О.М.,

  відповідача — ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 травня 1992 року він з відповідачкою зареєстрував шлюб у відділі ЗАГСу Перечинської районної державної адміністрації. Від даного шлюбу в них народилася одна дитина, а саме донька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, подружнє  життя у них не склалося, так як він з відповідачкою мають різні характери та погляди на сімейне життя. З 2000 року вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного сімейного бюджету. Тому просить розірвати шлюб з відповідачою, а дитину залишити в подальшому на утриманні та вихованні матері.

У попередньому судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім цього, просив не надавати їм строк на примирення, оскільки дане питання ними уже давно обдумане.

Відповідачка у попередньому судовому засіданні позов визнала повністю і також просила суд не надавати їм строк на примирення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України  у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 16 травня 1992 року ОСОБА_2 з             ОСОБА_1 зареєстрував шлюб у відділі ЗАГСу Перечинської районної державної адміністрації, актовий запис № 14. Від даного шлюбу в них народилося одна дитина, а саме донька,  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також встановлено, що подружнє життя у ОСОБА_2 з ОСОБА_1 не склалося, так як вони мають різні характери та погляди на сімейне життя, на даний час сторони не підтримують  подружніх відносин, не ведуть спільного сумісного господарства, а отже шлюб між ними існує лише формально.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_1 і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них, суд вважає, що шлюб між ними слід розірвати.

Вирішуючи питання про те, з ким із батьків необхідно залишити проживати дитину після розлучення, суд, враховуючи думку сторін, які просили залишити проживати дитину з відповідачкою та думку самої дитини, яка просила залишити проживати її з матір”ю, вважає, що таку слід залишити проживати  при матері.

Що стосується питання на кого із сторін слід покласти витрати по сплаті державного мита, суд враховує їх матеріальне становище, та те, що саме з відповідачкою залишається проживати неповнолітня дитина, вважає, що такі витрати необхідно покласти на позивача.

Крім цього, згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально  підтверджені судові витрати...

Як убачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позовної заяви в суд було сплачено судові витрати в розмірі 08 грн.50коп. державного мита та 07 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, які підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 222-224, 367 ЦПК України, ст.ст.111-112, 180, 182 СК України, с у д,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 16 травня 1992 року у у відділі ЗАГСу Перечинської районної державної адміністрації, актовий запис № 14 – р о з і р в а т и.

Дитину,а саме: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  залишити проживати при матері –   ОСОБА_1.

При оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_2  на користь держави 17 (сімнадцять) грн. держмита, а ОСОБА_1  від сплати мита – звільнити.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в розмірі 08 грн.50коп. державного мита та 07 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти  днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий:                                                                                           Шешеня М.О.