Справа №22-ц-92/07 Категорія: 44
Головуючий у 1 інстанції Пушкарчук В.П. Доповідач Киця С.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Александрової М.А.
суддів Расевича С.І., Киці С.І.
при секретарі Гордійчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Луцької міської ради про зобов'язання привести земельну ділянку у відповідність до плану реконструкції, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 6 грудня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, виконком Луцької міської ради,
представники відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Колегія суддів
встановила:
Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 6 грудня 2006 року, в якій просить скасувати його та задовольнити її позовні вимоги.
Зазначеним рішенням в позовіОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Луцької міської ради про зобов'язання привести земельну ділянку у відповідність до плану реконструкції, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовані всі обставини справи, не вивчені подані нею докази. Крім того висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить зобов'язати відповідачаОСОБА_2привести тротуарну частину у відповідність до розмірів, норм та стандартів, зазначених у плані реконструкції, зобов'язати виконком Луцької міської ради проконтролювати усунення порушень та стягнути з ОСОБА_2судові витрати в сумі 300грн. і моральну шкоду в сумі 1400 грн.
2
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив з тих мотивів, що порушень будь-яких прав позивачки не було допущено, її вимоги є необгрунтованими і безпідставними.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачОСОБА_2провів реконструкцію магазину під стоматологічний центр по АДРЕСА_1 в м.Луцьку згідно затвердженого плану реконструкції. На час розгляду справи недоробки по благоустрою прилеглої території виконані ОСОБА_2Робочим проектом «Реконструкції з розширенням вбудовано-прибудованого приміщення магазину під стоматологічний центр на АДРЕСА_1 у м.Луцьку» не передбачене зобов'язання відповідача зробити тротуар за межами своєї земельної ділянки. В судовому засіданні не було встановлено, що діями відповідачів порушені права та інтереси позивача і заподіяно їй моральну шкоду. Виходячи з цього, суд відмовив в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає в квартирі НОМЕР_1 будинкуАДРЕСА_1 в м.Луцьку. Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Луцькою міською радою таОСОБА_2, від ІНФОРМАЦІЯ_1 рокуОСОБА_2купив земельну ділянку площею 406 кв.м, по АДРЕСА_1 в м.Луцьку для обслуговування стоматологічного центру. Відповідачем ОСОБА_2проведена реконструкція з розширенням вбудововано-прибудованого приміщення магазину під стоматологічний центр і даний об'єкт прийнятий в експлуатацію державною технічною комісією відповідно до акту, затвердженого рішенням міськвиконкомуНОМЕР_2р. Свідоцтво про право власності відІНФОРМАЦІЯ_2року, видане Луцькою міською радою, підтверджує, що стоматологічний центр загальною площею 363,0 кв.м., який розташований в м.Луцьку на АДРЕСА_2, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Позивач немає жодного відношення до земельної ділянки, що належить відповідачу і як вбачається із відповіді Луцької міської ради від НОМЕР_3земельна ділянка відповідача ОСОБА_1; не входить до земель прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 в м.Луцьку, де проживає позивачка.
Судом встановлено і це підтверджено поясненням представника відповідача в судовому засіданні першої інстанції та апеляційному суді, матеріалами справи, що порушень законодавства не виявлено, огорожа встановлена в межах наданої земельної ділянки.
Посилання апелянта на те, що відсутність тротуару створювала загрозу її життю та здоров'ю не заслуговують на увагу, так як тротуар знаходиться поза межами земельної ділянки належної відповідачевіОСОБА_2 і належно облаштований.
3
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач не оплатила проведення судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена за її клопотанням судом першої інстанції і не довела, що реконструкція приміщення, яка проведена відповідачем, не відповідає державним будівельним, санітарно-технічним та протипожежним нормам чи плану реконструкції.
Жодних доказів про порушення відповідачами будь-яких прав та інтересів саме позивача судом не встановлено і позивач не надала таких доказів суду.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Проте, всупереч зазначеним вимогам, позивач не довела суду, що діями відповідачаОСОБА_2їй заподіяна моральна шкода і що вона понесла втрати немайнового характеру.
Таким чином, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Рішення судом постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а викладені у ньому висновки ґрунтуються на обставинах справи і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 6 грудня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.