Володимир-Волинський міський суд Волинської області

м. Володимир-Волинський, вул. Сагайдачного, 24, 44700, (03342) 2-17-57

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого ~ судді Артиша Я.Д. при секретарі Рудись О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АСІ № 059934 від 09 січня 2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора взводу № 2 дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АСІ № 059934 від 09 січня 2011 року, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. З винесенням даної постанови відносно нього не погоджується, вважає її незаконною, оскільки правопорушення не вчиняв, зазначивши, що дійсно керував автомобілем по вул. Д. Галицького при достатній видимості із включеними габаритними вогнями, що можуть підтвердити свідки, які знаходились в салоні його автомобіля, а тому справу інспектором розглянуто поверхово без повного з'ясування обставин. Зазначає, що у справі відсутні достатні докази, які вказують про його винуватість у правопорушенні, а також те, що під час складення протоколу та винесенні постанови інспектором грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Просить суд скасувати постанову суб’єкта владних повноважень про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позивач в судовому засіданні підтримав адміністративний позов в повному об’ємі, просив його задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, без поважних причин та повідомлення ним причини неприбуття, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчать повідомлення, тому за погодженням з позивачем, суд ухвалив проводити вирішення справи на підставі наявних у ній доказах.

Заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09 січня 2011 року відносно позивача інспектором взводу Nq 2 ДПС (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області прапорщиком міліції ОСОБА_2 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АСІ № 059934 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., із змісту якої слідує, що 09 січня 2011 року о 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 в м. Володимир-Волинський по вул. Д.Галицького, керував автомобілем Опель д.н.з. НОМЕР_1, в темну пору доби не увімкнув фари ближнього (дального) світла, чим порушив п. 19.1 Правил дорожнього рух (а.с, 4).

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об’єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАГІ орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до вимог ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неуперєджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, 09 січня 2011 року цим же інспектором взводу № 2 ДПС (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області прапорщиком міліції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АСІ № 055421 відносно ОСОБА_1, з якого вбачається, що останній, 09 січня 2011 року о 17 год. 20 хв. в м. Володимир-Волинський по вул.. Д.Галицького, керував автомобілем Опель д.н.з. НОМЕР_1, в темну пору доби не увімкнув фари ближнього (дального) світла, чим порушив п. 19.1 Правил дорожнього рух, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 3).

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, інших доказів суду, відповідачем не представлено.

Згідно до вимог п. 19.1 Правил дорожнього руху, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.

В примітці до п. 19.1 Правил дорожнього руху, зазначено, що в замовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.

З

Відповідно до вимог п. 1.10. Правил дорожнього руху, терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення, зокрема, темна пора доби - частина доби від закінчення вечірніх (ЗО хв після заходу сонця) до початку ранкових сутінків (ЗО хв до сходу сонця); оглядовість - об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія; недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.

Як вбачається із пояснень позивача, що в населеному пункті був зупинений працівником ДПС, де йому повідомили, що він нібито в темну пору доби рухався по дорозі на автомобілі, у якому не були ввімкнуті фари ближнього (дального) світла, однак з цим він не погодився, як із складеним протоколом також, вважає, що справу інспектором розглянуто поверхово без повного з'ясування обставин справи, зазначаючи, що будь-яких порушень не допускав, інспектор не взяв до уваги його письмові пояснення, якими він заперечив порушення, а тому вважає, що дотримувався Правил дорожнього руху, а також зазначив про те, що інспектор на його прохання не вніс до протоколу свідків, чим порушив права, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він перебував в салоні автомобіля позивача, який рухався по вул. Д.Галицького, на автомобілі позивач ввімкнув габаритні вогні, оскільки ще не було вечірніх сутінок, тому підстав вважати, що настала темна пора у інспектора не було, погодні умови були добрі і достатня видимість також була хорошою, видно було понад 300 метрів в напрямку руху, яка давала водієві слідкувати за зміною дорожньої обстановки на дорозі.

Згідно до вимог ст. 268 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Однак, уповноваженою особою при складенні протоколу про адміністративне правопорушення і винесенні постанови у справі, порушено право на захист ОСОБА_1, оскільки не враховано його пояснень з приводу здійснення руху по дорозі, які він давав під час оформлення матеріалів та пояснення свідка, на внесенні яких клопотав позивач до протоколу, а розгляд справи на його вимогу не був відкладений для належної підготовки з метою отримання юридичної допомоги адвоката.

Разом з тим, всупереч вимог нормативно-правових актів, до протоколу не внесено жодного свідка правопорушення, як і відсутні інші докази, що підтверджували б вчинення правопорушення позивачем.

При цьому, порушуючи вимоги ст. 268 КУпАП інспектором зафіксовано, що сам факт події, складення протоколу відносно ОСОБА_1 та його розгляд, який закінчився винесенням постанови в справі про адміністративне правопорушення здійснено 09 січня 2011 року о 17 год. 20 хв., тобто в один і той же час.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено в ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, Усі суміїіви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність винесення постанови, допущено ряд суттєвих порушень під час оформлення доказів у справі та винесенні вказаної постанови, які впливають на об’єктивність розгляду справи, тому суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167. 171-2 КАС України, на підставі ст. ст. 254, 256, 293 КУпАП, суд,-

ПОСТАІОВІВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії АСІ No 059934 від 09 січня 2011 року інспектора взводу № 2 дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: