Справа № 22- 148 2007 року                          Головуючий суддя у 1  інстанції - Незнамова І.М.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1 лютого 2007 року                                                                                                             місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка 3.І.

суддів Шимківа С.С., Ковалевича С.П.

з участю секретаря судового засідання Іванової І.С.,

позивачки

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 18 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання дитини,

встановила:

Рішенням Кузнецовського міського суду від 18 жовтня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, починаючи з 08 серпня 2006 року, стягнуто щоміся­чні аліменти в розмірі 360 грн. на навчання їх повнолітнього сина ОСОБА_3.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивачка просить апеляційний суд його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, посилаючись на порушення місцевим судом норм чинного законодавства. Вважає, що суд безпідставно стягнув аліменти на навчання сина у твердій грошовій сумі, оскільки вона у позовній заяві просила стягнути їх з відповідача у розмірі 1/8 частини його заробітку і вказані вимоги в судовому засі­данні підтримала в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правиль­ність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом першої інстанції, сто­рони від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, який навчається на денному відділенні Київського націо­нального технічного університету «Київський політехнічний інститут» і потребує мате­ріальної допомоги на період навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повноліт­ніх дочку, сина, які продовжують навчання, у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

З поданої ОСОБА_3 позовної заяви видно, що позивачка дійсно спочат­ку просила суд визначити розмір аліментів на навчання сина у частковому відношенні від заробітку відповідача. Проте у процесі розгляду справи погодилася на стягнення їх у твердій грошовій сумі в розмірі 360 грн. щомісячно, що підтверджується протоколом судового засідання (а. с. 20 зв., 21).

Зауважень щодо неповноти або неправильності цього протоколу позивачка не по­дала.

Відповідач погодився сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 360 грн. на навчання сина.

Тому з урахуванням викладеного вище апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги правильності висновку місцевого суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. , ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313, 314, 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кузнецовського міського суду від 18 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 7(сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, що пов'язані з розглядом справи, перерахувавши їх на розрахунковий ра­хунок Апеляційного суду Рівненської області № 37313005001930 ЗКПО 02893096 в Управлінні Державного казначейства України в Рівненській області МФО 833017.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.