Судове рішення #490667
Справа № - 22-59- 2007р

Справа № - 22-59- 2007р.                    Головуючий у 1-й інстанції Льон С.М.

Категорія 5                                       Доповідач                                Черненко В.В.

УХВАЛА

Іменем України

17.01.2007 року .                                             Колегія суддів судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді Черненко В.В.

Суддів             ,           Говорухіна В.П.

Фомічова С.Є.

При секретарі           Сегал О.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.03.2005 року.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2  звернувся з позовом до суду до  ОСОБА_1 про визнання права власності на частину жилого будинку. В обгрунтування позовних вимог вказав , що в період шлюбних відносин з відповідачем , у 1997 році, він придбав 31/50 частину домоволодіння , розташованого за адресою АДРЕСА_1 за 7000 гривень. Вказує , що вказану частину будинку він купив не за сумісні кошти з відповідачем , а за кошти які йому дала його бабуся ОСОБА_3 продавши попередньо свій будинок у місті Кременчуці. Вказаний будинок вона спочатку хотіла йому подарувати , але він відмовився по тій причині , що не бажав жити в Кременчуці і тоді вона доручила йому продати її будинок , а гроші віддала йому щоб він придбав собі житло в місті Кіровограді. Просить визнати за ним на праві приватної власності вказану частину будинку з надвірними будівлями.

Рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 04.03.2005 року позовні вимоги було задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції встановив , що позивач перебував у шлюбних відносинах з відповідачем до ІНФОРМАЦІЯ_1  року. В період шлюбних відносин на імя позивача було куплено 31/50 частина житлового будинку з надвірними будівлями , що знаходиться в м. Кіровограді по АДРЕСА_1.  Вказана частина будинку була куплена за 7000 гривень, які були виручені від продажу домоволодіння , яке належало ОСОБА_3,  яка і дала вказані гроші позивачеві для придбання вказаної частини будинку. ОСОБА_3 приходилась бабусею позивачеві.

 

Суд першої інстанції приймаючи до уваги встановлені обставини дійшов висновку, що позивач придбав вказану частину будинку за кошти які не є спільною власністю позивача і відповідача, а за кошти які належали позивачеві на праві особистої власності і керуючись ст..57 СК України визнав вказану частину будинку особистою приватною власністю.

В апеляційній скарзі відповідач вказала, що вказану частину будинку було придбано за кошти які дала бабуся їм обом так як вона також жила разом з бабусею і позивачем і доглядала за нею. Також вказує , що фактично частина будинку було куплено не за 7000 гривень , а за 8000 гривень і вказану суму дали її батьки. Вказує , що вона не приймала участь у справі і не могла надати докази які спростовують позовні вимоги.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених ст..61 ЦПК України.

Відповідачеві було роз'яснено, що вона має право надати докази які б спростували вимоги позивача.

Відповідач надала на підтвердження своїх заперечень проти позову виписку з трудової книжки з якої вбачається , що в 1997 році вона працювала в м. Кременчуці, в той період коли ОСОБА_3 продала свій будинок. Також надала копію рішення суду Ленінського району м. Кіровограда від  ІНФОРМАЦІЯ_2 року з якого вбачається , що в 2002 році шлюбні відносини між сторонами було розірвано, суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Також в даному рішенні вказується , що спору про поділ майна та місце проживання дитини між сторонами не має .Відповідач по справі підтвердила в судовому засіданні, що спору про поділ майна у сторін не було так як майно яке було набуто в період шлюбних відносин було розділено добровільно.

Колегія суддів оцінила надані відповідачем по справі докази і дійшла висновку, що « вказані докази не спростовують висновків суду першої інстанції , як і не спростовують позовних вимог позивача. Відповідач по справі не надала доказів які б свідчили , що вказаний будинок був куплений за кошти які були сумісною власністю подружжя . Колегія суддів вважає , що будинок був придбаний позивачем за кошти які йому були передані  ОСОБА_3.  Докази проте , що гроші які дала ОСОБА_3 були надані подружжю  ІНФОРМАЦІЯ_3  для придбання будинку на праві сумісної власності в матеріалах справи відсутні. На підтвердження обгрунтованості висновку суду першої інстанції також вказують встановлені обставини , а саме , що під час розлучення в 2002 році в рішенні Ленінського районного суду було зафіксовано факт, що спору про розподіл майна у сторін не має. Також встановлено , що спір про даний будинок   відповідачем і в подальшому не порушувався , що свідчить про те , що відповідач по справі погоджувався з тими обставинами , що вказана частина будинку була придбана позивачем і належить йому на праві приватної власності.

Таким чином виходячи із встановленого в судовому засіданні апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції і вважає , що справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до статті 11,60 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін . Суд правильно керувався нормами матеріального права при вирішені даного спору.

Рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права, обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.

 

Керуючись ст.хт. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія судів апеляційного суду:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2005 року залишити без змін.

Суддя апеляційного суду Кіровоградської області                                 В.В.Черненко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація