Справа № - 22-59- 2007р.                    Головуючий у 1-й інстанції Льон С.М.

Категорія 5                                       Доповідач                                Черненко В.В.

УХВАЛА

Іменем України

17.01.2007 року .                                             Колегія суддів судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді Черненко В.В.

Суддів             ,           Говорухіна В.П.

Фомічова С.Є.

При секретарі           Сегал О.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.03.2005 року.

_{ВСТАНОВИЛА:}

ОСОБА_2  звернувся з позовом до суду до  ОСОБА_1 про визнання права власності на частину жилого будинку. В обгрунтування позовних вимог вказав , що в період шлюбних відносин з відповідачем , у 1997 році, він придбав 31/50 частину домоволодіння , розташованого за адресою АДРЕСА_1 за 7000 гривень. Вказує , що вказану частину будинку він купив не за сумісні кошти з відповідачем , а за кошти які йому дала його бабуся ОСОБА_3 продавши попередньо свій будинок у місті Кременчуці. Вказаний будинок вона спочатку хотіла йому подарувати , але він відмовився по тій причині , що не бажав жити в Кременчуці і тоді вона доручила йому продати її будинок , а гроші віддала йому щоб він придбав собі житло в місті Кіровограді. Просить визнати за ним на праві приватної власності вказану частину будинку з надвірними будівлями.

Рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 04.03.2005 року позовні вимоги було задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції встановив , що позивач перебував у шлюбних відносинах з відповідачем до ІНФОРМАЦІЯ_1  року. В період шлюбних відносин на імя позивача було куплено 31/50 частина житлового будинку з надвірними будівлями , що знаходиться в м. Кіровограді по АДРЕСА_1.  Вказана частина будинку була куплена за 7000 гривень, які були виручені від продажу домоволодіння , яке належало ОСОБА_3,  яка і дала вказані гроші позивачеві для придбання вказаної частини будинку. ОСОБА_3 приходилась бабусею позивачеві.

Суд першої інстанції приймаючи до уваги встановлені обставини дійшов висновку, що позивач придбав вказану частину будинку за кошти які не є спільною власністю позивача і відповідача, а за кошти які належали позивачеві на праві особистої власності і керуючись ст..57 СК України визнав вказану частину будинку особистою приватною власністю.

В апеляційній скарзі відповідач вказала, що вказану частину будинку було придбано за кошти які дала бабуся їм обом так як вона також жила разом з бабусею і позивачем і доглядала за нею. Також вказує , що фактично частина будинку було куплено не за 7000 гривень , а за 8000 гривень і вказану суму дали її батьки. Вказує , що вона не приймала участь у справі і не могла надати докази які спростовують позовні вимоги.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених ст..61 ЦПК України.

Відповідачеві було роз'яснено, що вона має право надати докази які б спростували вимоги позивача.

Відповідач надала на підтвердження своїх заперечень проти позову виписку з трудової книжки з якої вбачається , що в 1997 році вона працювала в м. Кременчуці, в той період коли ОСОБА_3 продала свій будинок. Також надала копію рішення суду Ленінського району м. Кіровограда від  ІНФОРМАЦІЯ_2 року з якого вбачається , що в 2002 році шлюбні відносини між сторонами було розірвано, суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Також в даному рішенні вказується , що спору про поділ майна та місце проживання дитини між сторонами не має .Відповідач по справі підтвердила в судовому засіданні, що спору про поділ майна у сторін не було так як майно яке було набуто в період шлюбних відносин було розділено добровільно.

Колегія суддів оцінила надані відповідачем по справі докази і дійшла висновку, що « вказані докази не спростовують висновків суду першої інстанції , як і не спростовують позовних вимог позивача. Відповідач по справі не надала доказів які б свідчили , що вказаний будинок був куплений за кошти які були сумісною власністю подружжя . Колегія суддів вважає , що будинок був придбаний позивачем за кошти які йому були передані  ОСОБА_3.  Докази проте , що гроші які дала ОСОБА_3 були надані подружжю  ІНФОРМАЦІЯ_3  для придбання будинку на праві сумісної власності в матеріалах справи відсутні. На підтвердження обгрунтованості висновку суду першої інстанції також вказують встановлені обставини , а саме , що під час розлучення в 2002 році в рішенні Ленінського районного суду було зафіксовано факт, що спору про розподіл майна у сторін не має. Також встановлено , що спір про даний будинок   відповідачем і в подальшому не порушувався , що свідчить про те , що відповідач по справі погоджувався з тими обставинами , що вказана частина будинку була придбана позивачем і належить йому на праві приватної власності.

Таким чином виходячи із встановленого в судовому засіданні апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції і вважає , що справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до статті 11,60 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін . Суд правильно керувався нормами матеріального права при вирішені даного спору.

Рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права, обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.хт. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія судів апеляційного суду:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2005 року залишити без змін.

Суддя апеляційного суду Кіровоградської області                                 В.В.Черненко