Справа № 2-951/09

      З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

        І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10 квітня 2009 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

               головуючого                        судді                             Мірошніченко Л.Є.

               при секретарі                                             Колоколовій Т.С.

               за участю позивачки                     ОСОБА_1                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про розірвання шлюбу, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, підтримавши свої позовні вимоги в судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, проти розірвання шлюбу з позивачкою не заперечує

У судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, що був зареєстрований 30 жовтня 1995 року Слов’яногірським виконавчим комітетом Слов’яногірської міської Ради народних депутатів, актовий запис № 27 (а.с.6)

Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8) , який проживає з матір’ю.

Протягом останніх двох років між позивачкою та відповідачем постійно стали виникати сварки, зникли взаємоповага та взаєморозуміння, з’явилася відчудженість.

Спору щодо місця проживання дитини сторони не мають.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примиренні подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.

Вислухавши пояснення сторін, зясувавши обставини справи, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.    

При вирішенні питання про те, з ким залишиться проживати дитина, суд виходить з того, що позивачка ставить питання про залишення дитини з нею, відповідач згоден із цим, тобто спору з цього приводу сторони не мають, тому суд вважає, що дитину необхідно залишити проживати з матір’ю.

Керуючись ст.ст.104, 105, 110,112  Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Шлюб, зареєстрований 30 жовтня 1995 року Виконавчим комітетом Слов’яногірської міської Ради народних депутатів, актовий запис № 27, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_3   в сумі 17 грн. 00 коп. ОСОБА_3   від сплати державного мита звільнити.

Дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 – залишити проживати з матір’ю – позивачкою по справі – ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення постановлене та підписано у нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя                                                                                                              

Слов’янського міськрайонного суду                                       ОСОБА_5