№ 2-313-2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2009 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді                                             Мірошніченко Л.Є.

При секретарі                                                     Колоколової Т.С.

за участю позивачки                                           ОСОБА_1

Відповідача                                                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов’янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2008 року позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, підтримавши свої позовні вимоги в судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_2  у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1  визнав, на розірвання шлюбу погоджується.

У судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, який був зареєстрований 14 червня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 216 (а. с. 4).

Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 5), яка проживає з матір’ю.

Позивачка і відповідач припинили фактичні шлюбні відносини з тієї причини, що між сторонами зникли щирість та повага, відсутні взаємні інтереси, сім’єю та дитиною відповідач належним чином не опікується, живе лише для себе та своїх інтересів.

Згідно зі ст. 24 СК України , шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примирення подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.

Вислухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи, з урахуванням взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально – правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.

Керуючись ст. 104, 105, 110,112 СК України, ст. ст. 10, 18, 60, 213, 214, 215, 218 ЦПК України ,суд ,-

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 14 червня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької  області, актовий запис № 216 між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 8 гривень 50 копійок з кожного.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення складено у нарад чий кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                               ОСОБА_4