Справа № 2-325 2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25 січня 2007 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Козирєвої Г.М.

при секретарі             Нетецькій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Покотилівка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства відкритого типу "Весотра-Харків" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації та моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства відкритого типу "Весотра-Харків" про відшкодування суми грошових коштів надлишково виплачених згідно виконавчого листа " 2-1940/98 в розмірі 899,37 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

2005                      року до Харківського районного суду від імені Харківського міжрайонного прокурора, в інтересах ОСОБА_1 була подана позовна заява, в порядку ст.121 ЦПК України, про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 1389,65 грн.

2006                      року ОСОБА_1 самостійно заявлено аналогічний позов про стягнення заробітної плати, компенсації та суми моральної шкоди. В зв"язку з чим, ухвалою суду від 16 травня 2006 року позовну заяву Харківського міжрайонного прокурора залишено без розгляду.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що він працював на підприємстві АТВТ "Весотра-Харків" на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 09.02.1983 року по 18.06.2001 року, звільнений за власним бажанням за наказом НОМЕР_1 від 18.06.2001 року. Однак підприємством не проведено з ним повний розрахунок.

Згідно акту перевірки територіальної державної інспекції праці у Харківській області НОМЕР_2 від 13.05.2005 року заборгованість АТВТ "Весотра-Харків" перед ним за період з серпня 1998 року по квітень 2000 року становить 1389,65 грн., яку він і просить стягнути з урахуванням компенсації за весь період невиплаченої заробітної плати, що становить 1325 грн. на підставі "Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, а також моральну шкоду у розмірі 40000 грн., оскільки заборгованість по заробітній платі є безспірною, але відповідач умисно намагається уникнути відповідальності, затягує процес різними методами і це позивач розцінює як обмеження його прав та приниження його честі та гідності.

Відповідач АТВТ "Весотра-Харків" заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що після винесення Харківським районним судом 02.10.1998 року рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до АТВТ "Весотра-Харків" про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з березня 1997 року по липень 1998 року в розмірі 2454,79 грн. та моральної шкоди в розмірі 736,44 грн., витрат на юридичну допомогу у сумі 20,00 грн., до виконавчої служби був направлений виконавчий лист на суму 3211,23 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22.12.1998 року вказане рішення було змінено, у відшкодуванні ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 736,44 грн. було відмовлено. Однак попередній виконавчий лист відозвано не було і з АТВТ "Весотра-Харків" на користь ОСОБА_1 виконавчою службою було стягнуто суму 2690,73 грн., замість 2474,79 грн.

В цей же час ОСОБА_1 продовжував працювати на підприємстві відповідача, неодноразово звертався до керівництва за виплатою йому зазначеної у рішенні суду суми заробітної плати і підприємство добровільно виплатило йому 683,43 грн. безпосередньо на підприємстві.

Таким чином ОСОБА_1 за даним рішенням отримав 3374,16 грн. замість 2474,79 грн. Переплата становить 899,37 грн.

Після звільнення ОСОБА_1 виплата грошових коштів в розмірі 899,37 грн. була врахована бухгалтерією підприємства при розрахунку остаточних виплат. Тому АТВТ "Весотра-Харків" просили врахувати цю суму як отриману ОСОБА_1 по заробітній платі та провести взаємозалік між сторонами.

Крім того, як випливає з письмових заперечень АТВТ "Весотра-Харків", при розрахунку остаточних сум з ОСОБА_1 було стягнуто підприємством, як заборгованість за оренду, 423,21 грн., як вказує відповідач, згідно поданої ним заяви. І тому заборгованість по грошовій массі підприємства перед ОСОБА_1 відсутня. Про проведене утримання із заробітної плати ОСОБА_1 було відомо, оскільки він отримав розрахунковий листок, був згоден з ним і не оспорював його.

Також відповідач заперечує проти стягнення суми моральної шкоди в розмірі 40000 грн., оскільки позивачем не надано її розрахунку, а також тому, що підприємство не несе відповідальності перед членами сім'ї' позивача в частині їх соціального захищення, відсутня вина підприємства в тих подіях, які трапилися з членами родини позивача, ці обставини не стосуються предмету даного спору, крім того, ним фактично отримана грошова масса в розмірі 899,37 грн. й витрачена позивачем. Тому ніякої моральної шкоди йому не спричинено.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягаюсть частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог АТВТ "Весотра-Харків" повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Як встановлено актом перевірки териториальної державної інспекції

праці у Харківській області НОМЕР_2 від 13 травня 2005 року, перед звільненим

працівником ОСОБА_1 існує заборгованість по заробітній платі у сумі

1189,65 грн. за період серпня 1988 року- квітня 2000 року, чим порушено

вимоги ст.ст.115,116 КЗпП України (а.с. 16). У зв"язку з чим спочатку

Харківським міжрайонним прокурором, а потім самостійно ОСОБА_1

заявлено позовні вимоги про стягнення цієї заборгованості. Ці вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки базуються на чинному законодавстві -

вказаних вище статтях КЗпП України.                        

При цьому суд не може прийняти до уваги пояснення відповідача щодо взаємозаліку по виплаченим фактично суммам ОСОБА_1, а саме переплати, здійсненої за рішенням суду від 02.10.1998 року відділом державної виконавчої служби в розмірі 215,94 грн. та працівниками бухгалтерії АТВТ "Весотра-Харків" в розмірі 683,43грн., оскільки    переплати, про які говорить відповідач та його представник, утворилися в результаті дій працівників відділу державної виконавчої служби управління юстиції в примусовому порядку, а також з вини працівників бухгалтерії, що займалися нарахуванням та виплатою заробітної плати АТВТ "Весотра-Харків", що визнано самим представником відповідача у судовому засіданні, й які повинні були стежити за дебіторською та кредиторською заборгованістю й не допускати такої переплати. Ці переплати не стосуються спірного періоду заборгованості по заробітній платі й виплачені у рахунок виконання рішення суду від 02.10.1998 року. Вони не є лічильною помилкою, й не відносяться до інших випадків, передбачених ст.127 КЗпП України, при яких можливе утримання сумм з заробітної плати працівника. ОСОБА_1 не дає згоди на такий взаємозалік. Й ці вимоги повинні бути переадресовані іншим особам у порядку, зазначеному ст.136 КЗпП України та іншими нормативними актами у межах встановлених законом строків позовної давності. Тому немає законних підстав для проведення взаємозаліку по вказаним суммам.

Також суд вважає безпідставним утримання з заробітної плати ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди автомобіля у сумі 423,21 грн., оскільки договір оренди є цивільно-правовою угодою, а відповідно до ст.127 КЗпП України, утримання із заробітної плати працівника можуть провадитися лише в випадках, встановлених законом та за наказом власника підприємства або уповноваженого ним органу. Як встановлено з пояснень представника відповідача у судовому засіданні, такий наказ керівника підприємства не видавався. Доказів про надання згоди ОСОБА_1 на утримання цієї суми, тобто його письмової заяви, відповідачем не надано. ОСОБА_1 пояснював у судовому засіданні, що такої заяви він ніколи не надавав до адміністрації підприємства. Наданий представником відповідача журнал реєстрації скарг, заяв, листів трудящих за 2001-2006 роки не є доказом такої заяви, оскільки з журналу не вбачається її текст, а саме на що давалася згода ОСОБА_1, якщо і давалася така згода, про які суми йшлася мова та періодичность їх утримання. І той факт, що деякі письмові докази по справі знищені в зв"язку з тим, що сплинув строк їх зберігання, свідчить лише про відсутність цих доказів, а не про їх наявність. Викладене також стосується і пояснень відповідача стосовно виплати ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості по заробітній платі 101,48 грн. за жовтень-листопад 1999 р. (а.с.223-224), яка начебто виплачена йому через його дружину за довіреністю, оскільки ОСОБА_1 заперечує проти того, що він видавав таку довіреність на отримання грошей. Відповідачем надані ксерокопії расходного касового ордера на вказану суду та ксерокопії довіреності, однак оригинали названих документів не надані, оскільки, за поясненнями відповідача, не зберігайся. До того ж у расходному касовому ордері вказано, що заробітна плата виплачена ОСОБА_2, а позивач - ОСОБА_1. Й доказами за даним фактом мужуть бути лише оригинали названих документів, оскільки не виключена можливість підробки ксерокопій документів. Тому суд не може вважати доказаною виплату ОСОБА_1 названої суми.

Є також безпідставними посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строки позовної давності для захисту своїх прав, оскільки про незаконність утримок з його заробітної плати йому стало відомо з акту перевірки від 13.05.2005 року. До того ж, відповідно до ст. ст.233, 238 КЗпП України, при порушенні законодавства про оплату праці працівник має право звертатися до суду з позовною заявою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, та орган, який розглядає такий спір, має право винести рішення про виплату робітнику належних сум без обмежень будь-яким строком.

Наявність заборгованості АТВТ "Весотра-Харків" по заробітній платі перед ОСОБА_1, як зазначалося вище, підтверджується актом перевірки териториальної державної інспекції праці у Харківській області НОМЕР_2 від 13 травня 2005 року. Цим же актом встановлена незаконність утримання з заробітної плати позивача оплати за ареду автомобіля у сумі 423,21 грн. і ці висновки перевірки нічим не спростовані. Тому суд не може задовольнити вимоги відповідача не тільки в проведенні взаємозаліку, про який він просив, а й в визнанні законним утримання вказаної суми. Тому в задоволенні зустрічної позовної заяви АТВТ "Весотра-ХаркІв" повинно бути відмовлено в повному обсязі.

Однак, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв"язку з порушенням термінів її виплати на підставі "Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплат", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1427, оскільки вказана постанова стосується працівників, які продовжують працювати на підприємстві й не розповсюджується на звільнених працівників. Вимог про стягнення середнього заробітку на підставі ст.117 КЗпП України позивачем не заявлено. Тому це питання не вирішувалось.

Суд також вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди, оскільки, як вірно зазначив відповідач по справі, позивачем не надано її розрахунку, а також тому, що підприємство не несе відповідальності перед членами сім"ї позивача в частині їх соціального захищення, відсутня вина підприємства в тих подіях, які трапилися з членами родини позивача, ці обставини не стосуються предмету даного спору, крім того, ОСОБА_1, дійсно, фактично отримана надлишкова грошова масса в розмірі 899,37 грн. й витрачена позивачем. Тому ніякої моральної шкоди йому не спричинено.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути також судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215,218, 367 ЦПК України, ст.ст. 115,116,127,233,238 КЗпП України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу "Весотра-Харків", р\р 26004301705320, філія Жовтневого віддділення ПІБ м.Харків МФО 351373 код 05461326, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період серпень 1998 року - квітень 2000 року у сумі 1189,65 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дев"ять грн. 65 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства відкритого типу "Весотра-Харків"   про   відшкодування   суми   грошових  коштів   надлишково виплачених згідно виконавчого листа НОМЕР_3 в розмірі 899,37 грн. та проведення взаємозаліку - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу "Весотра-Харків", р\р 26004301705320, філія Жовтневого віддділення ПІБ м.Харків МФО 351373 код 05461326, судовий збір на користь держави у сумі 51 грн. (п"ятидесяти однієї грн.), витрати з інформаційно-технічного забезпечення у сумі 30 грн., одержувач ТУ ДСА в Хаврківській області р/р 35225007000164 Банк одержувача УДК у Харківській області Код 26281249 МФО 851011.

Рішення в частині стягнення заробітної плати допустити до негайного виконання.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано заяву про оскарження, після чого протягом 20 днів може бути подано апеляційну скаргу через Харківський районний суд до Апеляційного суду Харківської області, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.